Операція "Антилід" у Києві: чому екстрені інструкції для мешканців багатоповерхівок можуть зламати каналізацію

У Києві ситуація з комунальною інфраструктурою все ще у критичному стані. Після перебоїв з теплом і світлом мешканці багатоповерхівок, зокрема на Троєщині, почали отримувати екстрені листи-інструкції, як власноруч рятувати будинки від замерзання каналізації.

У повідомленнях — заклики до самоорганізації, нічні "чергування", гаряча солона вода як "антифриз для труб" і попередження: якщо каналізація в підвалі перемерзне, життя 16-поверхового будинку може зупинитися повністю.

Фокус розібрався, наскільки такі поради є доцільними, де вони справді можуть допомогти, а де лише створюють ілюзію контролю.

"Якщо замерзне — ремонту не буде"

Тон листів емоційний, майже військовий: "операція", "нічна варта", "тихий, але небезпечний ворог — мороз". Але за цією риторикою — реальна загроза.

У будинках без опалення ризик промерзання стояків у підвалах зростає кратно. Якщо це станеться:

• каналізація перестане працювати по всьому стояку;
• на нижніх поверхах можливий зворотний вилив стоків;
• аварійний ремонт у сильні морози може бути фізично неможливим.

Саме тому мешканцям пропонують масово зливати гарячу солону воду — увечері та навіть уночі, щоб "прогріти труби зсередини".

У розісланих мешканцям інструкціях фактично йдеться про тимчасове "ручне управління" каналізацією будинку. Людям радять у визначені години — пізно ввечері та вночі — масово зливати в каналізацію гарячу, часто солону воду, щоб не дати трубам промерзнути. Окремо наголошується на нічних "чергуваннях" у період найбільших морозів — із 03:00 до 05:00 — та на необхідності обмежувати споживання електроенергії, аби не перевантажити мережу.

Втім, така стратегія несе й додаткові ризики. Масові одночасні зливи води можуть створювати перевантаження стояків, підвищувати тиск у системі та збільшувати ймовірність аварій, особливо на нижніх поверхах. Крім того, активне використання електрочайників, бойлерів і обігрівачів у будинках зі зношеною проводкою підвищує ризик відключень або пошкоджень мережі й в гіршому випадку мешканці можуть залишитися одночасно і без світла, і без каналізації.

Гаряча вода з сіллю: рятівне рішення чи самообман

Ідея базується на простій логіці: солона вода має нижчу температуру замерзання, а тепло тимчасово підіймає температуру труб. У короткій перспективі це може спрацювати, але лише за певних умов.

За словами Святослава Павлюка, директора Асоціації "Енергоефективні міста України", ключова проблема не в самих каналізаційних мережах, а в точках входу й підвалах.

"У землі каналізаційні мережі не замерзають. У нас глибина промерзання — до 75 см, а труби лежать глибше. Критичне місце — це підвали, вводи, ділянки без тепла. Саме там треба слідкувати за температурою і, за потреби, гріти", — каже Фокусу експерт.

Тобто масовий злив гарячої води не вирішує системної проблеми, якщо підвал залишається холодним.

Вберегти каналізаційні труби: що справді радять експерти

Павлюк наголошує: ефективніші заходи — менш героїчні, але практичні.

Контроль температури в підвалах. Саме там труби промерзають найчастіше. Якщо є можливість локального обігріву — це критично важливо.

Постійний мінімальний протік води.

"Я б радив навіть уночі утримувати тонку цівку води в умивальниках, якщо немає опалення. Так, це додаткові витрати, але вода заходить із землі з температурою близько +5°C і не дасть трубі замерзнути, якщо вона рухається", — каже експерт.

Цей метод менш помітний, але значно надійніший, ніж разові нічні "ударні" зливи.

Обережність із гарячою водою. Поради не лити окріп напряму в унітаз цілком слушні: кераміка справді може тріснути. Але навіть 60-градусна вода — це лише тимчасова латка.

Якщо каналізація все ж замерзне: сценарій комунальної катастрофи

Найгірший сценарій — повне промерзання каналізації в підвалі — має наслідки, які виходять далеко за межі побутового дискомфорту. У такому разі система перестає працювати по всьому стояку, можливий зворотний вилив стоків на нижніх поверхах, а відновлення роботи в умовах сильних морозів може бути технічно неможливим.

Експерти попереджають: тривала зупинка каналізації загрожує не лише антисанітарією, а й довгостроковими екологічними та інфраструктурними проблемами — від забруднення ґрунтів і підземних вод до пошкодження фундаментів будинків. Фактично йдеться про сценарій локальної, але затяжної комунальної катастрофи, наслідки якої можуть проявлятися роками.

Окремий ризик — санітарно-епідеміологічний. У Києві на тлі проблем з електропостачанням, перебоїв з водою та холоду в житлових будинках зростає занепокоєння щодо можливих наслідків для здоров'я населення. За даними Державної установи "Київський міський центр контролю профілактики хвороб МОЗ України", подальші перебої в централізованому водопостачанні та доступі до каналізації можуть створити серйозні ризики для санітарно-епідемічної ситуації в місті.

Відсутність стабільного доступу до чистої води й можливості дотримуватися базових правил гігієни здатна сприяти поширенню інфекційних захворювань, зокрема гострих кишкових інфекцій, якщо люди не зможуть користуватися водою та туалетами у звичному режимі. Наразі ситуація з такими захворюваннями у столиці залишається під контролем і про епідемію не йдеться, однак уже фіксується зростання захворюваності на грип та ГРВІ. У МОЗ наголошують: саме проблеми з водопостачанням і каналізацією можуть стати одним із ключових факторів погіршення загального санітарного та медичного стану міста в умовах морозів і блекаутів.

Коли самоорганізація стає тривожним сигналом

Ситуація, коли мешканці багатоповерхівок змушені розробляти власні "антикризові інструкції" для виживання взимку, — це вже не про побут. Це ознака того, що міська інфраструктура працює на межі.

Гаряча солона вода може відтермінувати проблему на день-два. Але без теплих підвалів, стабільного опалення і системного контролю ризик комунальної катастрофи залишається.

І головне питання тут навіть не в солі чи чайниках, а в тому, чи не стає екстрений режим новою нормою для мільйонного міста.

Нагадаємо, через сильні морози, нова хвиля яких накриє Україну вже відзавтра, у столиці є ризик виходу з ладу каналізації в деяких районах. Зокрема, голова Деснянської РДА Максим Бахматов уже попередив, що в разі замерзання каналізації, можливо, доведеться терміново облаштовувати вуличні туалети.

Через проблеми з каналізацією люди вже використовують у туалетах пластикові пакети.