Україна змінює гру: як удари по тіньовому флоту заганяють РФ у кут

Безпрецедентна кампанія Києва з нападів на танкери російського тіньового флоту посилює тиск на судновласників і страховиків, які порушують санкції, в той час як експорт російської нафти і без того перебуває під тиском.

У Києві, схоже, досягло межі невдоволення у зв'язку із застосуванням або незастосуванням міжнародних санкцій щодо експорту російської нафти. З кінця листопада щонайменше сім танкерів, які регулярно транспортують російську нафту і вважаються частиною її тіньового флоту, зазнали серйозних пошкоджень після атак безпілотників або невстановлених "зовнішніх вибухів". Українські спецслужби взяли на себе відповідальність за чотири з цих атак, водночас явно ухилившись від коментарів щодо решти; у наступних заявах для ЗМІ вони чітко дали зрозуміти, що їхня мета — завдати істотної шкоди доходам Росії від експорту морської нафти.

Ексголова Служби безпеки України Василь Малюк називав такі атаки "кінетичними санкціями", і з їхніми безпосередніми результатами важко посперечатися. Страхові ринки відреагували різко: ставки на судна, що торгують у Чорному морі, на початку грудня зросли на 300%, а в січні подвоїлися. Російський морський експорт нафти через Чорне море скоротився на 30%. Один із найбільших турецьких операторів танкерів, який керує кількома суднами, що підпадають під санкції України, оголосив, що більше не перевозитиме російські вантажі після того, як 27 листопада один із його танкерів зазнав аварії біля узбережжя Сенегалу, пославшись на неприйнятний ризик.

Ці удари, ймовірно, знаменують собою новий, розширений етап виправданої кампанії Києва з підриву інфраструктури виробництва та експорту енергоресурсів Росії, а отже, і позбавлення її фінансування для ведення війни проти України. Якщо це так, то судновласники, страховики, порти і фінансові установи, які беруть участь у торгівлі російською нафтою, порушуючи нещодавно знижене цінове обмеження, навіть мимоволі, можуть значно недооцінювати підвищений ризик, оскільки тепер тіньовий флот є прямою ціллю в конфлікті. Україна перебуває на передньому краї розвитку дронових технологій, не відчуває себе пов'язаною географічними обмеженнями і, ймовірно, не боїться жодних правових наслідків у національних або міжнародних судах.

Безпрецедентно

2025 рік став знаковим роком для атак на танкери, пов'язані з діяльністю російського тіньового флоту. За перші сім місяців року шість танкерів, усі з яких часто заходили в російські порти, також зазнали незрозумілих (і недооцінених) вибухів. Пошкодження цих суден були явно навмисними, і багато експертів з безпеки вважають, що вибухи були викликані морськими "липучками".

Чотири з танкерів, які зазнали нападів у період із січня по липень, прямували Середземним морем біля берегів Лівії, Туреччини та Італії. За винятком вибуху на борту іранського вантажного судна біля берегів Ізраїлю 2021 року, це перші відомі напади на невійськові торгові судна в Середземному морі з часів Другої світової війни. Ще два танкери, зокрема нещодавно побудований для перевезення скрапленого нафтового газу (СНГ), було підірвано в російському порту Усть-Луга у Фінській затоці Балтійського моря протягом цього періоду. Унаслідок нападу на танкер, експлуатований турецькою компанією, біля узбережжя Сенегалу в листопаді, загальна кількість загадкових вибухів танкерів, пов'язаних із Росією, у 2025 році сягнула щонайменше семи в трьох різних регіонах.

Важливо Тіньовий флот РФ — під прицілом: як ВМС Франції затримали танкер GRINCH і чому це створює прецедент

Незважаючи на те, що ніхто не взяв на себе відповідальність за ці удари, цілі та характер атак вказують на українських виконавців, і Київ практично не намагався це заперечувати. Попередній загадковий вибух, унаслідок якого в грудні 2024 року біля узбережжя Іспанії затонув російський військовий вантажний корабель, що підпав під санкції, ймовірно, ознаменував початок цієї кампанії та був визнаний Росією актом тероризму. Тепер СБУ України відкрито задіяла свої нові морські дрони Sea Baby на підтримку цієї кампанії, пошкодивши три танкери тіньового флоту в Чорному морі під час заявлених атак 28 листопада і 10 грудня, а потім 19 грудня завдавши удару за допомогою безпілотника по танкеру в Середземному морі — це були перші явні навмисні удари по комерційних суднах під час цієї війни.

У сукупності це призводить до того, що кількість танкерів, які, ймовірно, були потоплені або значно пошкоджені Україною у 2025 році, становить щонайменше 11, включно з вісьмома танкерами для перевезення сирої нафти. Хоча оцінки кількості танкерів, і зокрема танкерів для перевезення сирої нафти, у тіньовому флоті Росії широко варіюються залежно від методології, судна, уражені під час цих атак, становлять щонайменше 1% танкерів для перевезення сирої нафти в тіньовому флоті. Судячи з їхньої історії, більшість, включно з тими, що були виведені з ладу з кінця листопада, також, мабуть, входять у набагато меншу групу танкерів, які кілька разів на рік заходять у російські порти, яку Київська школа економіки називає "ядром тіньового флоту Росії". З цього меншого "ядра" танкери, пошкоджені або виведені з ладу минулого року, можуть становити до 5–10%, що є потенційно значним економічним результатом "кінетичних санкцій" України.

Київ навряд чи відлякає юридичний ризик або заходи у відповідь

Москва швидко відповіла на нещодавні удари СБУ в Чорному морі, 12 грудня завдавши ударів по українських портах за допомогою безпілотних літальних апаратів і ракет, внаслідок чого було пошкоджено три турецькі торгові судна в порту Чорноморськ Одеської області. Страхові тарифи на заходи в українські порти Чорного моря також зросли, хоча й не так сильно, як на заходи в російські порти Чорного моря.

Однак Україна не так сильно залежить від експортних доходів, як Росія, і впродовж усієї війни зазнає російських атак на свої порти, які часто завдають шкоди торговельним суднам, а в деяких випадках, мабуть, спрямовані саме на них. Інакше кажучи, розрахунки Києва, який зіткнувся із загрозою існування, не змінюються значно, незважаючи на залякування Москви. Росія також ризикує дратувати судновласників, якщо посилить атаки на судна, що торгують в українських портах, у той час, коли у світі спостерігається дефіцит нафтових танкерів. Примітно, що найгучніші скарги після недавніх інцидентів надійшли з Туреччини, великої судноплавної країни, яку Росія не може собі дозволити відштовхнути. Анкара явно стурбована впливом на своїх судновласників і торгівлю через протоку Босфор. Тим часом західні союзники України в основному мовчать, а New York Times повідомляє, що ЦРУ підтримало деякі недавні удари.

Важливо Морський ультиматум Росії: як Європа закрила Балтику для "тіньового флоту" РФ

Росія також набагато менш схильна, ніж Україна, нападати на комерційні судна в морських виняткових економічних зонах (ВЕЗ) будь-якої країни НАТО. Для Москви навіть напад, який можна заперечувати, пов'язаний зі значним ризиком. Якщо його можна буде приписати Росії, його можна буде витлумачити як напад на країну НАТО, а нещодавній досвід Росії в запереченні таких операцій не йде ні в яке порівняння з досвідом України. Київ, з іншого боку, навряд чи буде публічно засуджений за атаки, які можна заперечувати, з боку своїх західних союзників, поки збиток залишається обмеженим. На технологічному рівні Україна просто обігнала Росію в галузі розроблення морських дронів у цій війні, здійснивши в грудні історичний перший у військово-морській історії напад на російський підводний човен.

Навіть якщо Україну буде притягнуто до відповідальності, вона може опинитися на досить міцній правовій основі. Ба більше, характер суден тіньового флоту робить малоймовірним, що будь-який страховик або судновласник зможе домогтися успіху в суді. Наприклад, два танкери, уражені українськими морськими дронами 28 листопада, помилково заявили, що плавають під прапором Гамбії. Коли морська адміністрація Гамбії виявила це і видалила їх зі свого реєстру, це призвело до юридичного позбавлення суден нейтралітету, внаслідок чого вони залишилися без прапора і без громадянства, а їхня страховка і свідоцтва про мореплавство стали недійсними.

Посилення тиску на російський експорт морської нафти

Посилення "кінетичних санкцій" України проти російської енергетичної інфраструктури, а тепер і проти танкерів її тіньового флоту, відбувається у невдалий час для російського експорту нафти, який 2025 року забезпечив щонайменше 20% федерального бюджету Росії та її військових витрат. Москва вже була змушена шукати нових клієнтів після набрання чинності в листопаді західних санкцій щодо нафтових гігантів "Роснефть" і "Лукойл", які змусили російську нафту йти з великими знижками, внаслідок чого її вантажі застрягли в морі. Ці санкції також сприяли масовому відходу грецьких танкерних операторів з торгівлі російською нафтою, що почався, коли у вересні ЄС і Велика Британія знизили цінову стелю з 60 до 47,6 долара за барель.

Росія зараз відчуває труднощі з пошуком достатньої кількості танкерів для задоволення своїх потреб в експорті сирої нафти, що є важливою проблемою, оскільки їй необхідно збільшити експорт для підтримки доходів. Посилення санкцій призвело до того, що багато операторів танкерів вийшли з російського нафтового ринку через ризики, пов'язані з дотриманням нормативних вимог і репутацією. Ті, хто, як і раніше, обслуговує російські порти та бере участь у діяльності тіньового флоту, тепер повинні також враховувати значно вищий фізичний ризик для своїх суден і екіпажів. Навіть танкери, що не входять до тіньового флоту, останніми тижнями зазнали неатрибутованих атак дронів у російських портах, зокрема один танкер, зафрахтований Chevron. Порти і країни, які приймають російські танкери тіньового флоту і дозволяють їм здійснювати перевалку із судна на судно у своїх ВЕЗ, також повинні переоцінити свою толерантність до ризику, зваживши, чи варто ризикувати вибухом на борту старого танкера із сумнівним страхуванням. Україна переконливо доводить, що не варто.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Морські дрони проти "тіньового флоту": чому це має глобальні наслідки