/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fb26475f03475017f01b8a6b7619dd89f.jpg)
Брудна гра: що Кремль задумав під час "енергетичного перемир'я" і до чого тут Трамп
Чому Путін так легко піддався на прохання Трампа, що означає термін до 1 лютого і чим насправді Росії вигідна пауза в ударах, яку дехто охрестив "енергетичним перемир'ям" або принаймні його початком – ексклюзивно для 24 Каналу розібрали політологи та військові експерти. А також припустили, як Кремль може скористатися відведеним періодом.
Чому Путін погодився на пропозицію Трампа?
Політтехнолог Тарас Загородній вважає, що заяви Дональда Трампа про нібито згоду Володимира Путіна на енергетичне перемир’я не означають реальної відмови Росії від атак. Кремль просто не може дозволити собі повноцінну паузу, адже це вдарить по позиціях Путіна всередині самої Росії та створить проблеми у відносинах з Китаєм.
Загородній пояснив, що тривале припинення ударів виглядало б як підпорядкування Путіна волі Вашингтона. У такому разі російський диктатор ризикує втратити образ "сильного лідера", а в елітах і суспільстві з'явиться відчуття, що він діє за вказівкою Трампа. Крім того, це викликало б питання з боку Китаю, який уважно стежить за будь-якими спробами Москви домовлятися з США за спиною Пекіна.
В яку гру Путін грає із США: дивитись відео
Політолог Ігор Чаленко звертає увагу на сигнал, який Кремль намагається адресувати США. Росія прагне створити враження керованості й готовності до діалогу, демонструючи нібито особливий канал комунікації з Дональдом Трампом.
Водночас удари по Україні, зокрема по об'єктах, пов'язаних з американським бізнесом, виглядають як спроба тиску і демонстрація сили. Оцінювати варто не риторику про "паузи", а реальні дії Росії після цього інформаційного маневру.
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що тут не обійшлось і без домовленостей між Трампом і Путіним, у яких Україна фактично не брала участі. Київ дізнався про ці заяви вже постфактум, що ставить під сумнів сам факт будь-якого реального перемир'я.
Рейтерович звертає увагу на розбіжності в риториці сторін: Трамп говорив про паузу тривалістю тиждень, тоді як у Кремлі заявили про припинення ударів лише до 1 лютого. Це, на його думку, свідчить про відсутність чітких домовленостей і зрозумілих параметрів.
Перемир'я може бути тоді, коли дві сторони мають відповідний документ або публічно озвучують суть домовленостей, період їх дії. Президент України офіційно визнав, що в нас немає ніякого офіційного підтвердження від росіян. Про яке перемир'я ми тоді говоримо?,
– замислився Рейтерович.
Політолог також зазначає, що для Трампа ця історія може бути спробою зміцнити образ головного миротворця, який нібито дбає про цивільне населення України. Водночас для Росії це зручний маніпулятивний інструмент, адже масовані обстріли України відбуваються з певною періодичністю, і період "паузи" може просто збігатися з етапом підготовки до нової великої атаки.
Чим Кремлю вигідна пауза в ударах?
Політолог Ігор Чаленко вважає, що розмови Кремля про "паузу в ударах" по енергетиці є радше інформаційним маневром, ніж реальною деескалацією. Росія свідомо звела так зване енергетичне перемир'я до лічених днів, паралельно продовжуючи повітряні атаки по інших цілях.
Доволі брудно росіяни грають. Пєсков урізав це енергетичне перемир'я з тижня до фактично двох днів,
– сказав Чаленко.
Так Москва намагається одночасно торгуватися з Вашингтоном і тиснути на Україну, не відмовляючись від силового сценарію.
Чаленко пояснює, що прив'язка "паузи" до початку лютого не випадкова. Кремль розглядає переговорний період як майданчик для повторення своїх ультиматумів.
Якщо Україна не прийме нав'язані умови, Росія спробує використати це як інформаційне виправдання для повернення до масованих ударів по енергетичній інфраструктурі, заявивши про нібито "вимушену відповідь".
Короткий часовий люфт потрібен Москві для того, щоб у будь-який момент швидко перейти від заяв до дій. Ударний сценарій, за його словами, може бути підготовлений заздалегідь, про що раніше публічно попереджав і президент України.
Нагадаємо, Зеленський 28 січня попередив: "Знаємо й про те, що росіяни готуються до нового удару. Розвідка дає інформацію щодо цього, треба, щоб зараз Америка, зараз Європа, зараз усі партнери розуміли, як це дискредитує дипломатичні розмови. Кожен із російських ударів".
Саме тому так звана пауза більше схожа на механізм шантажу, ніж на крок до миру.
Що задумав Кремль після "паузи в ударах": дивитись відео
Втім, є ознаки, що вказую на пряму вигоду Кремля від так званого перемир'я. Історик та дипломат Роман Безсмертний припускає, що ініціатива так званого енергетичного перемир'я могла виходити саме від Москви.
Очільник Кремля, розуміючи, що Росію накриває хвиля сильних морозів, намагався виторгувати для себе коротку паузу. Це пояснюється вразливістю російської енергетичної системи, адже дрони дедалі частіше дістаються до російських ТЕЦ, і ризики для внутрішньої стабільності різко зростають.
Безсмертний закликав вкрай обережно ставитися до заяв Дональда Трампа. За останній час слова американського політика неодноразово не знаходили підтвердження в реальних діях.
Навіть якщо Трамп стверджує, що Путін на щось погодився, це зовсім не означає, що Кремль дотримуватиметься цих обіцянок.
Нинішнє похолодання стало для Москви серйозним фактором тиску й поставило Кремль перед жорсткими обставинами. Саме погодні умови та вразливість власної енергетики, а не турбота про цивільних чи мир, можуть пояснювати готовність Росії говорити про коротку "паузу" в ударах.
Авіаексперт, заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський також застерігає, що будь-яка пауза в ударах може бути використана Кремлем для накопичення ресурсів і зміни тактики.
Росія, за його словами, здатна переорієнтуватися з енергетичних об'єктів на оборонні підприємства або прикривати удари по цивільній інфраструктурі псевдовійськовими цілями, як це вже неодноразово відбувалося раніше.
Згода Путіна на розмови про перемир'я з'явилася саме тоді, коли в окремих регіонах Росії почалися проблеми з електропостачанням. Це, на думку експерта, ще раз свідчить про прагматичний і тимчасовий характер таких заяв.
Скоріш за все, тепер ми більше битимемо по військових об'єктах на території Росії або на окупованих територіях. Але варто розуміти, що це не рівнозначне припинення вогню між Києвом і Москвою,
– зауважив Анатолій Храпчинський.
Як Росія змінює тактику ударів: дивитись відео
Що буде далі після 1 лютого?
Політтехнолог Тарас Загородній наголосив, що Кремль свідомо обрав короткий формат паузи. За його словами, Росія розраховує завдати ударів у період сильних морозів, коли негативний ефект для цивільного населення буде максимальним.
Вони хочуть спровокувати українців на збурення проти влади,
– підкреслив політтехнолог.
Водночас Загородній не виключає, що Кремль діє і з огляду на власні страхи. Росія, за його словами, могла запідозрити, що Україна накопичила ресурси для асиметричних кроків, зокрема ударів по чутливих об’єктах.
Для Москви критично важливо зберігати спокій саме в столиці, тоді як регіони для Кремля не є пріоритетом. Тому вся логіка дій Росії зводиться до спроби контролювати ризики для Москви й водночас зберігати тиск на Україну.
Чим може закінчитися "енергетичне перемир'я": дивитись відео
Чи справді Росія не била по Україні під час "паузи"?
- Під час так званої "енергетичної паузи" Росія не припинила обстріли України, хоча справді тимчасово скоротила удари саме по енергетичній інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський заявляв, що в одну з ночей масованих атак по енергетиці не зафіксували, за винятком окремих випадків у Донецькій області.
- Паралельно Росія продовжувала завдавати ударів по інших цілях. Зокрема, у Харківській області ракетою було уражене промислове підприємство, пов'язане з американським бізнесом. Також фіксувалися атаки по цивільній та промисловій інфраструктурі в прифронтових регіонах.
- Крім того, Росія продовжувала запускати ударні дрони та обстрілювати міста, зміщуючи фокус із енергетики на логістичні, промислові й житлові об’єкти.