Норми тривалості робочого часу: які особливості у 2026 році

Як розраховують норми робочого часу?

Українське законодавство не встановлює єдину норму тривалості робочого часу, передає 24 Канал з посиланням на 7eminar.

Тривалість роботи залежить від графіків, які встановлені на тому чи іншому підприємстві. Норми кожна компанія обраховує самостійно, але за вимогами:

• Кодексу законів про працю України (КЗпП);
• під час війни – ще й закону України №2136 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Як норми залежать від воєнного стану?

Стаття 73 КЗпП визначає, що підприємства та організації в Україні не працюють у святкові та неробочі дні. До таких відносять:

• 1 січня – Новий рік;
• 8 березня – Міжнародний жіночий день;
• 5 квітня – Великдень;
• 1 травня – День праці;
• 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;
• 31 травня – Трійця;
• 28 червня – День Конституції України;
• 15 липня – День Української Державності;
• 24 серпня – День Незалежності України;
• 1 жовтня – День захисників і захисниць України;
• 25 грудня – Різдво.

За законом, святкові й неробочі дні, які збігаються з вихідними, мають переноситися на наступний день. Також на 1 годину зменшується тривалість роботи у передсвяткові дні.

Однак під час дії воєнного стану ці норми КЗпП не застосовуються. Тобто, доки триває війна, офіційного відпочинку для працівників у свята немає.

Важливо! Президент України Володимир Зеленський 26 січня підписав закон про продовження дії воєнного стану ще на 90 днів – до 4 травня 2026 року, йдеться на сайті Верховної ради.

Які наразі норми тривалості робочого часу?

За умов, що воєнний стан в Україні триватиме увесь 2026 рік, норми тривалості робочого часу становитимуть за п'ятиденного тижня будуть такими:

• робочі – 261 день;
• вихідні – 104 дні.

Фото: Норми робочого часу за п'ятиденного тижня / Кадроленд

Фото: Норми робочого часу за шестиденного тижня / Кадроленд

Що відомо про 4-денний робочий тиждень?

• Ідея чотириденного робочого тижня поступово поширюється у світі. Десятки країн уже протестували різні формати скороченого графіка, намагаючись знайти баланс між продуктивністю та якістю життя працівників. Піонером у Європі стала Бельгія, яка першою закріпила чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні.

• У 2025 році до експериментів із гнучким графіком долучилися ще кілька держав, зокрема Японія, Об’єднані Арабські Емірати та Португалія. Кожна з них впроваджує власну модель скороченого робочого часу з урахуванням національних особливостей ринку праці.

• В Україні можливість переходу на чотириденний робочий тижденьтакож обговорюється. Втім, як зазначив народний депутат Данило Гетманцев, такий формат може бути дозволений лише на добровільних засадах – за взаємною згодою працівника та роботодавця.