Оксана і Ксенія – одне й те саме? 10 запитань до мовознавиці
«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».
Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!
Перекладач і редактор Олекса Негребецький якось писав у фейсбуці, що чинний правопис містить «русифікаторський» параграф про відмінювання дробових числівників, згідно з яким правильно тепер не «дві треті», а «дві третіх»; не «три пʼяті», а «три пʼятих» тощо. «Отак помалу, потроху червʼяки точать живе дерево української мови, перетворюючи його на трухлявий пеньок», – бідкається Негребецький.
Насправді «дві третіх» обстоювала професорка Катерина Городенська, яка входила до Правописної комісії. Ось що вона пише у своїй книжці «Українське слово у вимірах сьогодення» (2014 рік):
«Форму «дві треті» пропонує чинний «Український правопис» (К. : Наук, думка, 2007, § 72), форму «дві третіх» – підручники, посібники та енциклопедія «Українська мова». А яка з них правильна? Вибираючи форму знаменника, потрібно зважати на те, що дріб – число, яке складається з частин одиниці. Це може бути одна частина одиниці, поділеної на кілька однакових частин (1/2, 1/3, 1/4), або сукупність кількох однакових частин одиниць (2/3,2/5,3/4). Називаючи дріб, слово «частина» опускають, але її форма зумовлює форму залежного від неї порядкового прикметника в ролі знаменника дробу, пор.: одна друга (частина одиниці), однієї другої (частини одиниці), одній другій (частині одиниці) i т. д. У дробів, чисельник яких визначає кілька однакових частин одиниці, знаменник виражений формою родового відмінка множини порядкового прикметника, зумовленою опущеним словом «частин». Дріб 2/3 означає дві з трьох частин одиниці. Саме тому його називають «дві mpemix» i відмінюють чисельник за власне числівниковим, а знаменник – за прикметниковим зразком, пор.: «двох mpemix», «двом третім», «двома mpemiмu». Отже, правильно вживати в українській мові так: «Кворум є. На засіданні npucymнi дві mpemix від кількості членів cneціалізованої вченої ради; Науковий ступінь кандидата філологічних наук присуджено, якщо за нього проголосувало три четвертих від кількості присутніх на засіданні членів спеціалізованої вченої ради».
Отже, бачимо, що це ніяк не русифікаторський підхід, а елементарна логіка, де емоціям не місце. До речі, маємо вже редакційно-технічні виправлення до правопису (протокол від 25 грудня 2025 року № 5), де «дві третіх» залишається єдино правильним варіантом.
• 1 •
Оксана Уретій: Підкажіть, будь ласка, чи Оксана є похідним варіантом від Ксенії чи все ж таки ці імена мають різне походження? Дякую!
Імʼя Ксенія має грецьке походження (ξενία – «гостинна»), а Оксана – його український варіант. Так, зокрема, пише професор Любомир Белей у праці «Імʼя дитини в українській родині». Белей зазначає, що «Оксана» похідне від «Ксенія» і виводить такі пестливі варіанти: Оксанка, Оксаночка, Оксанонька; Оксенка, Оксеночка, Ксенька, Ксеночка, Ксена; Сенька. Тобто Оксану він теж називає Ксенькою. На мою думку, походження хоч і спільне, проте імена різні, як і Остап / Євстахій або Жанна / Іванна / Яна. Утім, це не означає, що коротка або пестлива форма не може бути спільною для різних імен. Наприклад, Лесем може бути не тільки Олександр, а й Олексій, Олег і Леонід. Лесею – не тільки Олександра, а й Лариса, Ольга та Олена (не кажучи вже про те, що Олесь і Олеся виокремилися в самостійні імена). А Геником може бути не тільки Геннадій / Геннадь, а й Євгеній / Євген. Таких прикладів багато.
• 2 •
Юлія Полумисок: Як правильно: «не по темі» чи «не за темою»?
«По черзі», «по порядку», «по діагоналі», «по змозі» – нормативні сполуки, то чому ж не може бути «по темі»? «Не за темою» звучить неоковирно.
• 3 •
Анатолій Луч: Підкажіть, будь ласка, менеджер і департамент по роботі чи з роботи?
Менеджер по роботі з клієнтами – цілком нормальний варіант. «Менеджер з роботи з клієнтами» звучить погано через повторення прийменника «з». Загалом не треба боятися прийменника «по». Але слово «департамент» заведено вживати без нього: департамент роботи з персоналом, департамент господарської роботи.
• 4 •
Сергій Фесенко: Вітаю. У нас вже не перший рік ідуть суперечки щодо направленості / напрямленості / спрямованості антен. Що з цього правильне? Бо «направленість» наче немає коріння в нашій мові.
В інженерії може бути й «напрямленість», як і загалом у точних науках, бо «напрямлений» є в математиці. «Спрямованість» теж можливе. А от «направленість» – не калька, але має широке значення. Тому краще обирати між «напрямленістю» і «спрямованістю». Як бачимо, в нас є аж три слова, а в росіян одне – «направленность».
• 5 •
Марина Кащенко: Підкажіть, аутистичний чи аутичний? Спектра чи спектру?
СУМ-20 подає прикметник до слова «аутизм» тільки один – «аутичний». Щодо «спектра» чи «спектру», то іменники чоловічого роду з основою на приголосний у родовому відмінку набувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від конкретного чи абстрактного значення та інших чинників (§ 82 правопису). У вашому випадку «спектр» – абстрактне поняття, що підпадає під пункт «б»: «Назви почуттів, хвороб: болю, гніву, жалю, жаху, сну, сорому, стиду (і стида́), страху, розпачу; авітамінозу, артрозу, бронхіту, гаймориту, грипу, діабету, коліту, кору, набряку, опіку, опуху, отиту, кашлю, правцю, тифу, ящуру». А якщо йдеться про термін оптики (розділу фізики), то «спектра». І тільки таке закінчення подають орфографічні словники, на жаль, не беручи до уваги правило. Отже, «аутичного спектру».
• 6 •
Андрій Листоноша: Як українською буде «воспрять духом»?
Піднестися духом / душею.
• 7 •
Катерина Дубищак: Пані Ольго, голова крутиться, а не кружиться, то чому деякі лікарі пишуть «головокружіння»? І чому не «запаморочення»?
Так, має бути «головокрутіння». І не плутати із запамороченням, бо запаморочення (різке відчуття слабкості, близьке до непритомності) не дорівнює відчуттю обертання голови. Це вам підтвердить будь-який невролог. Тому в мові має бути і «запаморочення» (англ. dizziness), і «головокрутіння» (англ. vertigo). На жаль, тлумачний словник подає їх як абсолютні синоніми. Цікаво, що в сучасному тлумачному двадцятитомнику є російська калька «головокружіння», але прислівник і прикметник наведено правильні: «головокрутно» і «головокрутний».
• 8 •
Тетяна Мокрій: Про «протермінований» і «прострочений» ви вже розповідали, а як щодо «розстрочки» і «відстрочки»? Побачила таку рекламу: «Готові квартири з терасами. Розтермінування. Заселяйся та плати».
«Відстрочка» в сучасних словниках марковане як «розмовне» і означає «те саме, що відстрочення». Аналогічно – «розстрочка» (розмовне) і «розстрочення». А слова «розтермінування» в українській мові немає.
• 9 •
Ольга Колода: Покрокову інструкцію або покрове зведення правил зараз модно називати «туторіал». Але чому тоді педагог – це «тьютор»?
Слово «тьютор», на мою думку, містить помилку. Порівняймо: в українській є слова «туба» і «тюбик», але немає «тьюбик». Аналогічно tutorial може передаватись і як «туторіал», і як «тюторіал». (Але узвичаєне вже «туторіал».) Так само людина може бути тютором / тюторкою і тутором / туторкою. (Але краще «тютор/-ка», бо «тутор» усталилося на позначення ортопедичного виробу). Однак не «тьютор».
• 10 •
Віталій Кормчий: Чи можна вживати слова «вклад» і «внесок» як синоніми? Дякую.
Вклад – це грошова сума, яку фізична або юридична особа внесла до фінансової установи для зберігання, накопичення, отримання прибутків і т. ін.
Внесок – це грошова сума, яку хтось сплачує організації, установі і т. ін.; платіж.
У переносному значенні краще вживати слово «внесок»: «Це мій внесок у розвиток та популяризацію української мови».
«Главком»