Клієнтка ПриватБанку відмовляється закривати борг за кредитом у розмірі 14 627 гривень, який виник через шахраїв - що вирішив суд

Жінка вказує, що ПриватБанку достеменно відомо, з отриманої ним заяви поданої нею про вчинення 19.02.2019 року невідомими особами злочину, в результаті дій яких, банком здійснено незаконне злочинне списання з належного їй банківського карткового рахунку коштів, на які надалі без законних на те підстав нараховувалися штрафні санкції

ПриватБанк виставив клієнтці кредитну заборгованість у розмірі 14 627 гривень. Однак вона відмовляється її закривати, бо коштами заволоділи шахраї. Про це йдеться у рішенні Біляївського районного суду Одеської області, опублікованому 23 січня 2026 року. 

Жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 01.12.2011 року. Надалі розмір кредитного ліміту збільшився до 25 тисяч гривень. Вона не надала своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 22.03.2020 року має заборгованість у розмірі 14 627 гривень, в тому числі 10 993 гривні - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 3 634 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочене тіло кредиту згідно зі ст. 625 ЦК України.

Громадянка надала відклик на позов, яким просила у задоволенні позовних вимог банку відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що в позовній заяві зазначено, що її було ознайомлено з умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами банку. В умовах та правилах надання банківських послуг зазначено, що останній є публічним договором приєднання, який укладається у встановленому ст. 634 ЦК України порядку, а саме умови договору встановлені банком та розміщені в мережі інтернет на сайті https://privatbank.ua/terms. З будь-якими іншими документами її ознайомлено не було. Також, зазначає, що зі змісту позовної заяви не вдається за можливе зрозуміти коли настав час прострочення виконання зобов'язання у зв'язку із невнесенням нею платежу по кредиту, не зрозумілим також є неповідомлення боржника про прострочення і відсутність вимоги банку про дострокове погашення кредиту. Крім того, банку достеменно відомо, з отриманої ним заяви поданої нею про вчинення 19.02.2019 року невідомими особами злочину, в результаті дій яких, банком здійснено незаконне злочинне списання з належного їй банківського карткового рахунку коштів, на які надалі без законних на те підстав нараховувалися штрафні санкції. Перестала ініціювати будь-які операції з коштами на рахунку з 19.02.2020 року (після незаконного списання та блокування з боку банку особистого кабінету та телефону в цілому). При цьому вона платіжну картку не втрачала, номер телефону будь-кому не повідомляла та іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не розголошувала. На її думку, станом на 24.03.2020 року кредитні кошти повернуті у повному обсязі. Окрім того, звертає увагу суду на те, що з позовної заяви вбачається, що за кредитним договором банку, в односторонньому порядку збільшено розмір відсоткової ставки 01.09.2014 року до 34,80 %, а 01.04.2015 року до 43,20 %. Але банком не надано доказів належного повідомлення її про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку. Разом з тим, банком пропущений строк на звернення до суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи це тим, що з розрахунку заборгованості, який надано банком, вбачається, що розрахунок заборгованості на штрафні санкції позивач починає з 01.06.2015 року. З урахуванням викладеного, саме з 01.06.2015 року повинна відраховуватися позовна давність по періодичних платежах, а з вказаним позовом банк звернувся до суду 01.04.2020 року. 

Яким було рішення суду? 

Суд відмовив ПриватБанку у задоволенні позову. Фінустановою не доведено, що спірні операції 19.02.2019 року були здійснені жінкою та що саме вона отримала і використала кредитні кошти. 

"Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що спірні операції 19.02.2019 року були здійснені відповідачкою та що саме вона отримала і використала кредитні кошти. Разом з тим, згідно розрахунку, заборгованість по простроченому тілу кредиту становить 10 993 гривень, яка утворилася починаючи з 19.02.2019 року до 18.03.2021 року. Але відповідно до виписки по рахунку за договором № б/н станом на 24.03.2020 року, починаючи з кінця операційного дня - 19.02.2019 року по 01.03.2020 року відповідачка жодних операцій по рахунку не здійснювала, що ставить під сумнів розрахунок заборгованості, як належний та допустимий доказ наявності заборгованості відповідачки, так і твердження представника позивача щодо активного використання відповідачкою послуг банку, а саме користування послугами «Миттєва розстрочка». Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд дійшов наступного висновку. Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк посилався на анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку але в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку підписаної відповідачкою 01.12.2011 року, яка містить лише персональні дані відповідача, дату та її підпис, та не містить таких основоположних умов, виходячи з яких суд мав би реальну можливість установити укладення договору, а саме дані про істотні умови кредитного договору відповідно до узгоджених тарифів обслуговування кредитної карти (відсоткова ставка, яка мала б відповідати правовідносинам сторін, розмір пені, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту), разом з тим, в зазначеній анкеті-заяві є посилання на картковий продукт, який відповідачка мала намір оформити на своє ім`я, а саме « Дебетова особиста картка». Окрім того до матеріалів справи не долучено паспорт споживчого кредиту на кредитні продукти та витяг з тарифів обслуговування кредитних карток, що є неможливим для суду повно та всебічно надати оцінку доказам, які є суперечливими. Також, в порушення ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин), матеріали справи не містять копії письмової форми повідомлення споживача про затримку сплати частини споживчого кредиту із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Отже, суду не підтверджено належним чином існування за вказаним кредитним договором визначеного позивачем розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсоткам, а отже суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог банку. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості є необґрунтованими та не підлягають задоволенню", - наголосив суд.