Чому Донбас став маніакальною ідеєю Путіна: NYT розкриває деталі

З початку вторгнення Росії в Україну у 2014 році Донеччина зайняла центральне місце у спробах Москви відокремити, а потім анексувати «переважно російськомовний промисловий регіон сходу України», який Кремль називає історично російським. Велика частина російської пропаганди була побудована на нібито «порятунку» жителів Донецької та Луганської областей.

Радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков пояснив, що потрібно врегулювати й інші питання, крім Донецької області, зокрема гарантії безпеки, запропоновані західними країнами Україні. Однак, державний секретар Марко Рубіо зазначав, що питання Донецької області стало «єдиним пунктом, що залишився» на мирних переговорах та потребує особливої уваги.

Територія Донецької області, яка залишається під контролем України, має символічне значення для Кремля. Саме на цій території розташоване місто Слов'янськ, яке у 2014 році одним із перших захопили проросійські бойовики. Нездатність Росії окупувати це місто після 12 років невдалих спроб може посилити критику з боку провоєнних націоналістів.

Захоплення решти Донеччини також допомогло б Путіну сформувати наратив про перемогу. Директор аналітичного центру Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Олександр Габуєв вважає, що якщо за столом переговорів Росія отримає те, чого не змогла досягти силою, тоді питання про те, хто виграв війну та хто продиктував умови її завершення, стає очевидним.

Олександр Габуєв також підкреслив, що Путін розуміє, що будь-яке рішення Києва передати ці території буде особливо болючим для України, де військові гинуть за цю землю вже 12 років. Це показує, наскільки глибоко питання території переплелося з національною ідентичністю та болем втрат.

За даними Financial Times, Вашингтон повідомив Україні, що надання американських гарантій безпеки можливе за умови досягнення домовленостей про припинення війни. Однією з умов, яку розглядають у США, є виведення українських військ із частини Донбасу. У відповідь Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до компромісів, які ведуть до реального закінчення війни, а не до зміни територіальної цілісності.

Москва не припинить боротьбу, доки Україна не передасть територію Донецької області, яку досі контролює Київ. Кремль намагається силою захопити Донбас вже понад 11 років, і регіон залишається центральним серед політичних та військових пріоритетів російського диктатора.

Президент Зеленський підкреслив, що Україна має зберегти контроль над тими територіями, які контролює. Він також зазначив, що питання про Запорізьку атомну станцію входить до переліку територіальних питань, що свідчить про широту територіальних претензій та складність переговорів.

«Якщо за столом переговорів ви отримуєте те, чого не змогли досягти силою, тоді відповідь на питання, хто виграв війну і хто продиктував умови її завершення, стає очевидною», — сказав директор аналітичного центру Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Олександр Габуєв в інтерв'ю The New York Times.

«Путін знає, що будь-яке рішення Києва віддати свою територію буде особливо суперечливим в Україні, де війська гинуть за цю землю вже 12 років», — додав Габуєв.

Історія одержимості Донбасом відображає не лише політичні амбіції, але й глибоко вкорінені ідеологічні наративи, що визначають курс конфлікту. Цей регіон залишається критичним вузлом, від розв'язання якого залежить стабільність у всій Європі, а пошук компромісів без відмови від життєво важливих територій стає ключовим викликом.