Шанс для Росії: економіст припустив, навіщо Путіну було потрібне "енергетичне перемир'я"

Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Путіну могла знадобитися така пауза. Він наголосив, що в цій історії важливо дивитися на дії та можливості Росії, а не на формальні заяви.

Навіщо Володимир Путін заговорив про "енергетичне перемир'я"

Коротка пауза в ударах по енергетиці може бути не кроком до деескалації, а частиною розрахунку Кремля. Пендзин звернув увагу, що Росія застосовує ракети й дрони з дуже "свіжих" партій, а це багато говорить про темпи їхнього виробництва. На його думку, саме тому таке перемир'я виглядає як можливість виграти час. І далі Москва може спробувати використати його для посилення тиску на Україну.

На початку січня летіли російські "Шахеди" і ракети виробництва кінця 2025 року. Вони на сьогодні вистрілюють те, що було вироблено максимум півтора місяця тому,
– пояснив Пендзин.

Він додав, що за такої логіки ворог не змінює намірів, а лише обирає зручніший момент. Політолог наголосив, що пауза може дати можливість накопичити додатковий ресурс для нової хвилі ударів. Саме тому, за його словами, в цій історії варто виходити з тверезого розрахунку, а не з очікувань.

Будь-які домовленості щодо так званого "енергетичного перемир'я" я сприймаю як спосіб накупити більше засобів ураження, щоб жорсткіше вдарити по Україні,
– наголосив він.

Пояснення тут треба шукати в раціональній мотивації Кремля. На його думку, в реальності для Росії нічого принципово не змінилося, і вона лишається в тій самій логіці тиску. Тому таку "паузу" варто сприймати як тактичний прийом, а не як ознаку зміни курсу.

Чому мирні переговори можуть не дати результату?

Навіть на тлі заяв про перемир'я говорити про реальні домовленості зарано. Переговорний пакет ширший за один пункт і містить питання, які можуть зірвати весь процес. Зокрема йдеться про гарантії безпеки та можливу присутність військ європейських країн в Україні. Поки немає підтвердження домовленостей хоча б за одним із ключових напрямів, говорити про підсумок передчасно.

Є принцип дипломатичних перемовин: якщо не досягнуто домовленості хоча б по одному пункту, це означає, що не досягнено домовленості взагалі,
– пояснив Пендзин.

Він додав, що в нинішньому форматі на столі одразу кілька складних тем. Навіть символічна присутність іноземних військових могла б мати значення, але сам по собі цей фактор не варто автоматично називати гарантією безпеки. Саме тому будь-які заяви про прогрес треба підкріплювати конкретикою, якої наразі бракує.

Ми не маємо жодного підтвердження досягнення якихось домовленостей по будь-якому пункту, який обговорюється на тих перемовинах,
– підсумував він.

Пендзин зазначив, що без чіткої фіксації параметрів і взаємних зобов'язань домовленості залишаються нестійкими. На його думку, в таких умовах Росія може використовувати сам процес як ширму для затягування часу. Він додав, що саме тому суспільству варто оцінювати переговори за результатом, а не за словами про "прогрес".

Що відомо про так зване енергетичне перемир'я?

• Кремль використав тему "паузи" в ударах по енергетиці як інструмент тиску, звівши її до кількох днів і не припиняючи повітряних атак по інших цілях. За оцінкою політолога Ігоря Чаленка, Росія намагалася створити зручну інформаційну рамку для переговорів із США і залишити собі привід швидко повернутися до терору.

• Росія погодилась на енергетичну паузу через власні проблеми з озброєнням, зокрема з виробництвом крилатих ракет і постачанням компонентів. Як зазначив підполковник Тарас Березовець, Кремлю була потрібна технологічна перерва для накопичення ресурсів, при цьому удари по іншій інфраструктурі не припинялися.

• Часткове утримання від ударів по енергетиці тривало лише дві ночі і не означало реальної деескалації. За словами генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, Росія продовжувала бити по логістиці та цивільних об'єктах, а саме "перемир'я" не мало гуманітарних мотивів і завершувалося напередодні прогнозованих морозів.