Приховані загрози: чому Донбас залишається ключовим у мирних переговорах?

Мирні переговори в Абу-Дабі, що відбуваються за посередництва США, зосереджені навколо одного критичного питання: повного контролю Росії над Донецькою областю. Ця вимога Кремля створює фон для майбутніх подій, адже частина Донецької області, яку досі утримує Україна, є однією з найбільш укріплених зон фронту. Оборонні споруди тут зводилися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії.

Серцем конфлікту та ключовою метою Кремля з 2014 року був промисловий регіон Донбасу, який Росія позиціонує як історично свій. Пропаганда РФ значною мірою ґрунтувалася на «захисті» жителів Донецької та Луганської областей, які вона називає Донбасом. У кінці 2022 року Кремль оголосив про анексію чотирьох областей України: Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької.

Попри те, що російські переговорники відмовилися від спроб контролювати частини Херсонської та Запорізької областей, що перебувають під українським контролем, утримання Донецької області залишається стратегічно та символічно важливим для Володимира Путіна. Невдача у захопленні Слов'янська, який пропаганда РФ зображує колискою «російської весни», може спровокувати критику з боку провійськових націоналістичних груп у Росії.

На цьому тлі Держсекретар США Марко Рубіо підкреслив у Сенаті, що питання Донецької області є «єдиним пунктом, який ще потребує уваги» у переговорах. Однак помічник президента РФ із зовнішньої політики Юрій Ушаков заперечив це, заявивши про необхідність обговорення інших питань, включаючи гарантії безпеки, запропоновані Україні західними країнами.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що готовий до компромісів заради завершення війни, але не поступиться територіальною цілісністю країни. У грудні він запропонував перетворити частину Донецької області на демілітаризовану зону, за умови відведення російських сил із рівнозначної території. Ця пропозиція стала відповіддю на ініціативу адміністрації Дональда Трампа, що передбачала обмін територіями для пожвавлення переговорів з Кремлем.

Проте, якщо мирний план провалиться вже після передачі Донецьких земель – сценарій, який багато хто вважає цілком реальним – Росія опиниться в ідеальній стратегічній позиції для початку нового, блискавичного вторгнення вглиб ослабленої України. Це значно ускладнить ситуацію та може змінити баланс сил у регіоні.

Джерела повідомляють, що під час саміту в Анкориджі у серпні 2024 року Володимир Путін погодився на створення «буферної демілітаризованої зони» у Донецькій області. Однак Україна ніколи офіційно не погоджувалася на це. Тепер російська сторона наполягає на дотриманні «духу Анкориджа», вимагаючи від Києва передачі територій як частини мирної угоди, що, на думку аналітиків, є інструментом Кремля для легітимації власних геополітичних цілей.

Наразі українські Сили оборони просунулися на півночі Харківської області та в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка. Водночас російські війська досягли певних результатів на Покровському та Гуляйпільському напрямках. Ці події підкреслюють, що війна на сході України триває, попри переговори, і ситуація залишається дуже динамічною. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

«Якщо ви можете отримати за столом переговорів те, чого не досягли силою, питання про те, хто виграв війну і хто продиктував умови її закінчення, буде вирішене. Можливо, не залишиться правдоподібного способу представити це як стратегічну поразку Росії і перемогу України», – наголосив директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв.

Подальший розвиток мирних переговорів та доля Донецької області залишаються невизначеними. Це питання має вирішальне значення не лише для територіальної цілісності України, а й для встановлення тривалого миру в регіоні. Будь-яке рішення, прийняте дипломатичним шляхом, матиме стратегічні довгострокові наслідки.