«Це кіно про свободу і всіх нас». У Києві презентували документальний фільм «Королеви радості»

8 січня у столичному кінотеатрі «Планета кіно» (ТРЦ «Блокбастер») за участі героїв та знімальної групи відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Королеви радості». Перед показом фільму у холі кінотеатру проходила вечірка, яка занурила глядачів в атмосферу дрег-культури. Сміливі образи, яскраві перуки та макіяж дрег-королев, невимушені розмови та святковий драйв подарували присутнім заряд позитиву та чудових емоцій. Ведучою виступила дрег-артистка Жанна Д’Арк, а серед учасників — герої фільму, представники української дрег-культури.

Гості вечірки перед показом фільму «Королеви радості»

Ведуча вечірки — дрег-артистка Жанна Д’Арк

Допрем’єрний показ зібрав повну залу глядачів, які прийшли подивитись українське кіно, попри умови, в яких нині живуть жителі Києва.

Глядачі допрем’єрного показу фільму «Королеви радості»

Документальний фільм «Королеви радості» розповідає історії трьох квір-персон: телеведучої, блогерки та громадської діячки Монро, дрег-артиста й військового Артура Озерова, відомого як Aura, й Олександра Даніліна зі сценічним ім’ям Marlen Scandal.

Монро й Артур Озеров

Стрічка створена у копродукції України, Франції та Чехії. Українською продюсеркою фільму стала Іванна Хіцінська, від Франції над проєктом працював Луї Будемо (Les Steppes Productions), а з боку Чехії — Хана Блага Шіларова (Film & Chips). Проєкт здобув перемогу в документальному копродукційному конкурсі від Суспільного мовлення, продюсуванням фільму займалися Сергій Недзельський, Альона Голякова та Наталія Мовшович. Режисеркою стрічки є Ольга Гібелінда, для якої «Королеви радості» є дебютом у повнометражному документальному кіно, вона ж разом із Кирилом Нікрашевичем є операторами-постановниками стрічки.

Герої та команда, яка працювала над створенням фільму «Королеви радості»

«Для мене це кіно — про свободу, про те, що люди хочуть бути сприйнятими, щоб ми поважали один одного і сприймали один одного такими, якими є. І про наш спосіб життя, який ми й захищаємо. І те, чому ми обираємо кожного дня залишатися тут, в Україні, вдома, надихати один одного. Ви мене надихаєте, тому що ми всі зараз сприймаємо одні й ті самі труднощі, в нас нема тепла, води, але ми зараз тут разом, і будемо дивитися кіно, посміхатися, сумувати, думати про щось важливе. Це кіно про свободу і про всіх нас», — сказала перед переглядом фільму режисерка Ольга Гібелінда.

Продюсерка від Суспільного Альона Голякова додала, що для мовника «важливо підтримувати проєкти, які говорять про свободу, які підкреслюють, що всі ми різні, але ми всі рівні і єдині».

Герой фільму Артур Озеров сказав, що у цій стрічці кожен із глядачів «побачить себе хоч трішечки, тому що це настільки яскравий, непостановний, саме документальний фільм, у якому показується вся душа українця. Це про свободу, рівність і голос тих, хто мовчав і нарешті сказав».

У фільмі «Королеви радості» показано життя Монро, Артура Озерова й Олександра Даніліна таким, як воно є, з проблемами й труднощами, радістю й досягненнями. Це розповідь про їхній шлях до самопізнання та прийняття себе, а також про особисту свободу та силу спільноти під час повномасштабної війни. Монро здобуває другу вищу освіту за спеціальністю клінічна психологія. Артур Озеров працює лісничим у структурі, підпорядкованій військовій адміністрації Києва, та виступає в образі Aura в клубах. Олександр Данілін між виступами в образі Marlen Scandal працював кур’єром і хотів одружитися зі своєю дівчиною Ольгою (у вересні 2025 року він помер від хвороби). Вони об’єднуються разом, щоб організувати благодійне дрег-шоу на підтримку України та її захисників, доводячи, що мистецтво та культура можуть бути зброєю опору й солідарності.

Кадри фільму «Королеви радості»

Ольга Гібелінда розповіла «Детектору медіа», що над створенням фільму «Королеви радості» працювала близько трьох років. А щодо того як виникла його ідея, то тут є кілька версій, це стосується і проблематики фільму, адже вона виходить далеко за межі квір-теми.

Ольга Гібелінда

«Як ми завжди жартуємо — хотілося ходити на дискотеки й бути в безпеці. А якщо серйозно, то я давно знаю Монро, і в мене багато друзів із квір-спільноти. Я дізналася, що починають відкриватися клуби, і мене це зацікавило. Це був 2022 рік. Раніше це були як шелтери для ком’юніті, де можна було сховатися, а зараз це дійсно шелтери, тому що це підвальні приміщення. Я познайомилася з Артуром, знала про Сашу. І ми вирішили взяти героями фільму цих трьох різних людей. Якщо, в принципі, прибрати контекст ЛГБТ, — це фільм про самоідентифікацію. І всі ці, скажімо так, стадії, які ми всі проходимо. Це фільм і про мову. Тому що, наприклад, Монро перейшла на українську мову в 14-му році після Майдану. Це було її свідоме рішення. Артур у родині говорив українською, а Саша — з російської родини, такий контекст теж дуже важливий. Це стосується кожного. І була ідея показати людей, які є частиною нашого суспільства і мають ці самі проблеми», — сказала Ольга Гібелінда.

Блогерка та громадська активістка Монро розповіла, що спочатку задум режисерки їй припав не до душі. «Коли ми тільки починали знайомство з режисеркою, вона мені озвучила ідею і робочу назву фільму, я, м’яко кажучи, була здивована. Це відбувалося наприкінці 2022 року. Я кажу: “Яка «Королева радості»? У країні війна, людей убивають, руйнуються будинки, долі. Які тут радості?”. Але Оля мені пояснила, що мій приклад надихає, і вона хоче його показати. І що я буду не одна в цьому фільмі, ще будуть інші герої. Тоді погодилася. Я справді хотіла, щоб кіно продемонструвало справжню реальну картину, подивитися, як мене сприймає режисерка», — розповіла «Детектору медіа» Монро.

Монро

Вона додала, що під час прем’єри фільму «Королеви радості», яка відбулась у межах конкурсної програми «Newcomers» на Міжнародному фестивалі документального кіно в Салоніках, вона собі не сподобалася — здалося, що не вистачає якоїсь драми в її сюжетній лінії.

«Коли я перший раз подивилася кіно, мені здалося, що моя лінія не така цікава, як лінія інших героїв. Я подумала: “Ну занадто все добре. Немає драми”. Але через деякий час я переосмислила побачене, зрозуміла, що кіно ж це про радість. І не обов’язково в житті повинна бути драма, щоб її показали в документальному кіно. Я подумала про те, що, мабуть, моє життя таке, що я його сприймаю як якусь драму, а люди бачать із боку радість. А зараз я подивилася і подумала: “Боже, яке прекрасне кіно. Яке прекрасне життєствердне кіно про людей, які поруч, про спільноту, про любов до життя і про віру в краще”. Люди, подивившись його, обов’язково отримають натхнення і трішечки підтримки», — говорить Монро.

Фільм «Королеви радості» підсилює голос квір-спільноти в Україні та відкриває простір для діалогу про ідентичність, самовираження й право бути собою. Стрічку створено за підтримки Українського інституту, Eurimages, ARTE (Generation Ukraine), DocSociety European Documentary Film Fund.

Глядачі під час показу фільму «Королеви радості»

З 29 січня стартує прокат документального фільму «Королеви радості» в кінотеатрах країни, пізніше його покажуть в ефірі Суспільного.

Фото надані командою фільму «Королеви радості»