20–30% тепла і дні без світла: що насправді відбувається з ТЕЦ Києва та чи витримає енергетика ще один обстріл

Низка українських та регіональних медіа поширили повідомлення про те, що після масованих ракетно-дронових обстрілів енергетичних об'єктів у столиці Києві одна з теплоелектроцентралей нібито "не підлягає відновленню" і втрата її є незворотною. Такі твердження базувалися на джерелах, які посилалися на наслідки ударів 9 та 13 січня — зокрема про пошкодження великих теплоелектростанцій, що забезпечують суттєву частину генерації в столиці.

Тим часом народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Нагорняк категорично спростував інформацію про остаточну втрату ТЕЦ у Києві. За його словами, всі теплоелектроцентралі можуть бути відновлені, і вже ведуться відповідні роботи для запуску обладнання та відновлення тепла, гарячого водопостачання і генерації електроенергії.

Нардеп також наголосив, що процес повного відновлення потребує значного часу, фінансів і спеціального обладнання, частина якого наразі недоступна в Україні й замовляється за кордоном. Водночас тимчасові оперативні рішення вже застосовуються, щоб якнайшвидше подати електропостачання до споживачів.

Паралельно з цим з'явилась інформація про можливу підготовку ворогом масштабної ракетної атаки протягом найближчих двох діб. За даними військових і розвідувальних джерел, фіксуються ознаки перебазування важких стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з Далекого Сходу на аеродроми ближчого базування. І тут виникає питання, чи витримає енергетика України ще один масований удар?

Київські ТЕЦ: у якому вони зараз стані

За відсутності публічної та підтвердженої інформації про масштаби руйнувань на київських теплоелектроцентралях робити остаточні висновки зарано, вважає Святослав Павлюк, директор Асоціація "Енергоефективні міста України".

За його словами, дані про реальний стан ТЕЦ наразі залишаються закритими, а оцінювати ступінь пошкоджень без доступу до об’єктів — некоректно.

"Я не знаю, які саме пошкодження на ТЕЦ — я там зараз не був. Ця інформація закрита. Звідки вона з'являється у політиків — мені невідомо", — зазначає Павлюк.

Водночас експерт звертає увагу на фактор морозів, який може суттєво ускладнити картину руйнувань. ТЕЦ — це складні системи з великим обсягом води в трубопроводах і теплообмінниках, і в умовах тривалих відключень частина обладнання могла зазнати вторинних ушкоджень саме через замерзання.

"Я припускаю, що багато елементів могло бути зруйновано замерзлою водою. Реальну картину ми побачимо лише після того, як розтане лід і будуть розібрані всі завали", — пояснює він Фокусу.

Окреме питання — стан генераційних установок, від якого напряму залежить перспектива відновлення. Наразі, за словами Павлюка, публічної інформації про їхній технічний стан немає.

"У теорії відновити можна будь-що. Питання лише в тому, скільки це коштуватиме і скільки часу на це потрібно", — наголошує експерт.

Відновлення київських теплоелектроцентралей триває, однак воно має обмежений характер і наразі стосується передусім теплової, а не електричної складової, пояснює енергетичний експерт Володимир Омельченко.

За його словами, після масованих ударів енергетика столиці фактично працює в режимі виживання, а не повноцінної генерації.

"ТЕЦ поступово відновлюються, але йдеться насамперед про теплову частину. Електроенергетичну складову, ймовірно, буде вкрай складно відновити в найближчі три–чотири місяці", — зазначає Фокусу експерт.

Основне завдання енергетиків зараз — забезпечити хоча б мінімальну подачу тепла, навіть у значно менших обсягах, ніж до атак.

"Робиться все можливе, щоб відновити теплопостачання хоча б на рівні 20–30% від номінальної потужності", — пояснює Омельченко.

Він звертає увагу, що відновлення відбувається поступово і нерівномірно: частина житлових масивів Києва — зокрема Троєщина, Осокорки, Позняки, Лівобережні райони — уже почали отримувати тепло та електрику, але про стабільність поки не йдеться.

Загроза нових обстрілів енергетики: можливі наслідки

Говорячи про ризики нових атак, експерт не виключає жодного сценарію, але припускає, що до найближчих дипломатичних контактів інтенсивність ударів може бути обмеженою.

"Я не впевнений, що до переговорів 4–5 лютого в ОАЕ, відбудуться масовані удари. Але гарантувати цього не можна — до будь-якого сценарію треба бути готовими", — наголошує він.

За словами Омельченка, найбільшу загрозу для енергосистеми становлять удари балістичними ракетами по ТЕЦ, адже фізично захистити такі об'єкти неможливо.

"Все залежить від наявності та ефективності засобів протиповітряної оборони. Яких саме і в якій кількості — ця інформація закрита", — зазначає експерт.

Водночас підстанції, на відміну від ТЕЦ, мають певний фізичний захист і є менш уразливими, хоча удари по них також можуть призводити до відключень на кілька діб.

Окремо Омельченко прокоментував масштабну аварію 31 січня, коли значна частина країни залишилася без електропостачання. На його думку, йдеться не про одну причину, а про комбінацію факторів.

"Головна причина — аварійний стан енергосистеми після чотирьох років масованих ракетних і дронових атак. Друга — сильні морози, які різко збільшують навантаження. Третя — можливі гібридні дії: диверсії або кібератаки", — пояснює експерт.

Він звертає увагу, що офіційні заяви не заперечували сам факт кібератаки, а лише зазначали, що вона не спричинила критичних пошкоджень, що також залишає простір для різних версій.

Попри песимістичну оцінку поточного стану, Омельченко не вважає, що енергосистема України перебуває на "точці неповернення".

"Навіть у разі нового масованого удару система збереже цілісність. Будуть обмеження, довші графіки відключень, але повного колапсу не станеться", — переконаний він.

Ключова різниця між аварією 31 січня і можливими новими атаками — передбачуваність.

"Повітряні удари відстежуються заздалегідь. Є час підготувати систему, є протоколи дій. Саме це дозволяє уникати найгірших сценаріїв", — зазначає експерт.

Втім, у період сильних морозів стабілізаційні або планові графіки відключень фактично втрачають сенс.

"Коли температура знижується на 5 градусів, споживання зростає приблизно на 1 гігават. А дефіцит потужності в системі вже сягає близько 7 гігаватів. Тому говорити про планові відключення в таких умовах не доводиться", — пояснює Омельченко.

При здійсненні ворогом масованого удару по енергетиці, можливі тривалі екстрені відключення — до 20–22 годин на добу, принаймні до спаду морозів.

Чи готова ППО до нових масованих атак

Оцінюючи готовність України до можливих нових масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, військовий експерт Олег Жданов налаштований вкрай песимістично. За його словами, система протиповітряної оборони не може гарантувати повного захисту критичних об'єктів.

"ППО не захищає — вона прикриває. Жодна система у світі не дає 100% гарантії, що буде збито все, що летить. Завжди залишається великий відсоток того, що частина засобів повітряного нападу досягне цілі", — пояснює Фокусу Жданов.

За його оцінкою, проти крилатих ракет Україна сьогодні має відносно кращі можливості — завдяки роботі авіації та систем ППО малої й середньої дальності.

"У цьому сегменті ми можемо виходити на ефективність до 90%. Але з балістикою ситуація принципово інша", — наголошує експерт.

Ключова проблема — обмежена кількість комплексів Patriot, які здатні працювати по балістичних цілях, та їхня мала зона прикриття.

"Дальність Patriot по балістиці — не більше 60 кілометрів. Це вдвічі менше, ніж по аеродинамічних цілях. І треба розуміти: балістику ми не збиваємо в класичному сенсі — ми лише намагаємося відхилити її від точки прицілювання. Але вона все одно падає і вибухає", — пояснює Жданов.

У цьому контексті, за словами експерта, ситуація в Києві виглядає особливо вразливою. Частина теплоелектроцентралей уже не працює або функціонує лише на мінімальній потужності, тож фактично основними цілями залишаються підстанції, які живлять столицю.

"Якщо по підстанціях піде балістика — утримати ситуацію буде надзвичайно складно. Фізично захистити такі об'єкти неможливо", — застерігає він.

Жданов також звертає увагу на часовий фактор. За його оцінкою, нинішній пік сильних морозів створює для Росії вікно можливостей для посилення тиску на енергосистему.

"Зараз — пік морозів. Наприкінці тижня очікується потепління, і це вікно для них закривається. Я не виключаю, що вони можуть спробувати скористатися саме цими днями", — зазначає експерт.

Водночас він застерігає від прямолінійних висновків на основі лише руху стратегічної авіації РФ.

"Перегін Ту-95 між аеродромами — ще не показник. Вони не раз імітували пуски. Реальну загрозу ми побачимо тоді, коли з'явиться активний нічний радіообмін стратегічної авіації — його легко відстежити, і тоді ймовірність удару зростає майже до 100%", — пояснює Жданов.

За його словами, Україна має бути готовою до будь-якого сценарію, але покладатися на повний захист ППО — небезпечна ілюзія.

"Малими засобами, мобільними вогневими групами ми можемо зменшувати наслідки. Але питання завжди в ефективності. Ми зараз фактично працюємо на межі", — підсумовує військовий експерт.

МініТЕЦ: що треба розуміти

Коментуючи ідеї щодо заміщення великих ТЕЦ меншими децентралізованими джерелами генерації в межах міста, Святослав Павлюк зазначає, що такі рішення впираються не лише у фінанси, а й у банальну відсутність вільної землі в густонаселених районах Києва.

"Будівництво нових менших генеруючих систем у щільній забудові впиратиметься в нестачу земельних ділянок — їх там фактично не залишилося. Далі постає питання складних технічних рішень: дахові котельні, інтеграція в існуючу забудову або інші нестандартні варіанти", — пояснює він.

Водночас експерт наголошує, що будь-яка дискусія про генерацію неминуче має включати термомодернізацію житлового фонду.

"Утеплені будинки споживають у рази менше теплової енергії. Тому, говорячи про вихід з енергетичної кризи, про енергоефективність і модернізацію будівель забувати не можна", — підсумовує Павлюк.

Нагадаємо, що 31 січня в Україні одночасно запровадили аварійні відключення світла одразу в кількох областях, а через проблеми з напругою у Києві помітили перебої з водою та навіть тимчасову зупинку метро.

Також Фокус писав, що на стабілізацію системи та запуск енергоблоків потрібно від 24 до 36 годин, тож обіцянки швидкого відновлення електропостачання є передчасними.