"Благодать": новий фільм Паоло Серрентіно, який проникає під шкіру

На прикладі президента Італії, чия каденція закінчується за шість місяців, глядачеві демонструють рефлексії та внутрішні конфлікти окремо взятої людини, притаманні багатьом. Хоча, зрозуміло, не кожен, проживає їх на посаді глави держави.

Про що фільм "Благодать" Паоло Соррентіно

Мар'яно Де Сантіс (Тоні Сервілло), католик і вдівець, очікує закінчення терміну перебування на посаді президента. І це — не просто кінець каденції, це, свого роду, фінал життя. Адже попереду на нього нічого не чекає, а все важливе залишилося в минулому.

Велике кохання до дружини, яке він не може забути і, тим більше, замінити, виховання дітей, кар'єра судді, дружба. Усе це — прочитані глави книжки, в якій скоро будуть перегорнуті останні сторінки. Принаймні, саме такі рефлексії стали супутниками і постійними думками Мар'яно.

На тлі глибокої внутрішньої кризи головний герой має підписати закон, який йде врозріз із його принципами. Він — переконаний католик, і закон про евтаназію для Де Сантіса — щось на кшталт ваучера в пекло.

Крім того, йому належить вибрати, кого помилувати з двох людей, які скоїли вбивства.

Фоном у президента проходять зустрічі, інтерв'ю, відвідування урочистих подій, де потрібна присутність глави держави. Мар'яно живе в оточенні безлічі людей, але, схоже, єдина близька для нього людина в моменті — це начальник його особистої охорони, який приносить йому сигарету на терасу з видом на Рим і без слів розуміє свого патрона.

Необхідність ухвалити складні рішення резонує з його глибинною кризою і вганяє главу держави в меланхолію, загострюючи його стосунки з донькою, яка присвятила служінню батькові багато років життя, особливо після смерті Аврори, дружини Мар'яно.

Де Сантіс розуміє, що ніколи по-справжньому не знав своїх дітей, не має уявлення, чим і ким вони живуть. Президент, якого за спиною називають "залізобетонним", у якийсь момент усвідомлює, що не зробив жодного божевільного вчинку за своє життя, і навіть не знає, добре це чи погано (може, саме тому він іноді потайки слухає реп).

А головне — Мар'яно все ще не знає, з ким його зрадила кохана дружина 40 років тому. Він усе ще аналізує свої почуття до покійної Аврори і не може зупинити цю розумову жуйку.

"Благодать" — одинадцятий фільм італійця Паоло Соррентіно, режисера, який досліджує людську глибину через естетику та досконалу симетрію в кадрі. У своїй новій картині автор розглядає тему самотності, довготривалих рефлексій та страхів на етапі заходу життя в інтер'єрах італійської розкоші та на рівні найвищого соціального статусу.

"Кому належать наші дні, тату?" — одного разу запитує Мар'яно його дочка Доротея (Анна Ферцетті).

"Благодать" — уже сьома спільна робота Паоло Соррентіно та актора Тоні Сервілло. На грі останнього тримається вся конструкція сюжету. Він настільки віртуозно справляється з роллю, що все, що відбувається навколо, здається просто фоном для головної дійової особи.

Складно демонструвати спектр глибоких емоцій з непроникним обличчям, але актор не просто транслював душевну глибину: в якийсь момент, він, здається, злився з тихим стражданням свого героя, незрозумілим і, головне, нецікавим нікому.

Мар'яно Де Сантісу доведеться визнати власну старість, дізнатися, з ким йому зраджувала дружина, підписати закон, з яким він не може змиритися, і головне — відповісти на запитання, кому ж все-таки належать наші дні.

Нагадаємо, як Рейчел Макадамс розправлялася з бридким босом у горор-комедії "Допоможіть".

Також ми писали, чим порадував новий фільм із Джейсоном Стейтемом.