Мінкульт передав ПЦУ два корпуси Лаври: початок нової ери?

Історія цієї передачі бере свій початок у 2022 році, коли Указ президента та рішення Ради національної безпеки і оборони ініціювали юридичні та управлінські процеси переосмислення статусу Києво-Печерської лаври. Влада визнала її не лише як духовний, а й як важливий безпековий чинник, що потребував особливої уваги в умовах війни.

Наступний, 2023 рік, став періодом глибокого вивчення ситуації. Держава провела комплексну перевірку правових підстав та умов користування майном релігійними організаціями на території заповідника. Результати цієї перевірки виявили численні порушення в умовах договорів. Це призвело до рішення про їхнє припинення, що дозволило державі повернути контроль над пам’ятками національного значення та діяти в межах правового поля.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна, підкреслила, що нинішня передача має на меті створення правових умов для діяльності релігійних громад, які не лише беруть участь у збереженні національної культурної спадщини, а й підтримують Українську державу. Цей крок надає юридичну основу для діяльності монастирської громади Православної церкви України в Лаврі.

Максим Остапенко, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», зазначив, що перед адміністрацією заповідника постало завдання належного збереження, дослідження та популяризації пам’яток культурної спадщини національного значення в умовах війни. На його думку, частину цих викликів ефективно вирішувати шляхом партнерства держави з релігійними громадами, які не пов’язані з країною-агресором.

Від кінця 1980-х років діяльність заповідника була зосереджена переважно у Верхній лаврі, тоді як Нижня лавра перебувала у користуванні чернечої громади УПЦ (МП). Діяльність останніх часто пов’язувалася з поширенням російських наративів. Тепер же, із 2023 року на території Лаври діє монастирська громада Православної церкви України, яка реалізує програми духовної підтримки військовослужбовців, займається підготовкою військових капеланів та здійснює постійне богослужіння у храмах Лаври. Вона також активно долучається до збереження лаврських пам’яток.

В уряді переконані, що такий підхід забезпечує поєднання духовного служіння, державних інтересів та захисту культурної спадщини в умовах війни. Він формує сталу модель взаємодії між державою та релігійними інституціями на засадах законності й відповідальності, забезпечуючи нові можливості для Лаври як осередку української духовності.

Передача корпусів Нижньої лаври є частиною ширшого процесу юридичного закріплення служіння ПЦУ в Києво-Печерській лаврі, що має на меті створення належних умов для повноцінного здійснення релігійних та монастирських практик громади. Суспільство давно сформувало чіткий запит на утвердження Лаври як символу української духовності.

Під час виявлених порушень у 2023 році, які призвели до розірвання договорів щодо користування пам’ятками як Нижньої, так і Верхньої лаври, держава продемонструвала рішучість у відновленні контролю над національною спадщиною. Тетяна Бережна повідомила, що цей крок юридично закріплює присутність монастирської громади ПЦУ в Лаврі на основі прозорих договорів з чітко визначеними правами, обов’язками та відповідальністю за збереження пам’яток і дотримання режиму національного заповідника. Про це також повідомляє пресслужба Міністерства культури.

«Це важливий крок у формуванні відповідальної та прозорої державно-церковної взаємодії. Ми створюємо юридичні умови для діяльності релігійних громад, які долучаються до збереження національної культурної спадщини та підтримують Україну», – зазначила Тетяна Бережна.

«Оскільки з 2023 року на території Лаври діє монастирська громада Православної церкви України, було ухвалено рішення надати цій громаді корпуси в користування», – наголосив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Цей прецедент показує, як Україна прагне гармонійно поєднати духовні цінності, національну безпеку та юридичну прозорість, відкриваючи нову сторінку в історії Києво-Печерської лаври, де її майбутнє нерозривно пов'язане з українською державністю та духовною незалежністю.