На які позиції слід орієнтуватися Реалу в разі перебудови

Призначення Хабі Алонсо на посаду головного тренера мадридського Реала минулого літа здавалося природним. Популярний колишній гравець і перспективний молодий тренер, колишній півзахисник Реала Мадрид, Ліверпуля й збірної Іспанії говорив з упевненістю та ясністю, що, разом із його вражаючим періодом у Баєрі Леверкузен, вимагало поваги.

Але робота в Реалі — це зовсім інша справа, і менше ніж за вісім місяців після призначення Алонсо пішов, перш ніж його проєкт встиг зрушити з мертвої точки. За лаштунками було безліч проблем, зокрема, коли довелося переконати деяких відомих гравців команди адаптуватися до його системи. Але Алонсо також зіткнувся з чималою кількістю травм, успадкувавши команду з помітним недоліком, коли справа доходила до періодичних проблем з фізичною формою.

Виступаючи після звільнення Алонсо близькі до колишнього тренерського штабу Карло Анчелотті джерела сказали, що "наразі не бачать рішення" ситуації, що склалася в команді. Вони вважають, що команді дійсно потрібна радикальна перебудова влітку, фінансована продажем такого великого гравця, як Вінісіус Жуніор або Джуд Беллінгем. Вони визначили правого й центрального захисників, правого вінгера і, перш за все, центрального півзахисника, як найнагальніші позиції, які потребують вирішення, і припустили, що ще кільком іншим гравцям Реала варто перейти до інших команд.

Офіційним беттінг-партнером Ла Ліги в Україні є букмекерська компанія betking.

Якщо представити склад мадридської команди на папері, ці проблемні зони стають очевидними. Незважаючи на розгром 6:1 над Монако в Лізі чемпіонів, вони почали з двома півзахисниками (Федеріко Вальверде на позиції правого захисника та Едуардо Камавінга на позиції лівого захисника) в захисті.

Хоча на перший погляд команда виглядає добре прикритою на позиції центрального захисника, постійні травми Давіда Алаби та Антоніо Рюдігера зробили її слабкою. Едер Мілітао також зазнав ще однієї великої невдачі, розірвавши ліве підколінне сухожилля після травми передньої хрестоподібної зв'язки минулого сезону (другої за дві кампанії). Таким чином, 20-річний Дін Гюйсен, який сам бореться з проблемами литкового м'яза, та 22-річний випускник академії Рауль Асенсіо несуть більшу частину відповідальності за оборону.

На позиції правого захисника маємо ще один випадок поганої доступності, оскільки ні Трент Александер-Арнольд, ні Дані Карвахаль не змогли зіграти більше п'яти поспіль матчів у стартовому складі цього сезону, перш ніж травмувалися.

Далі виникають проблеми тактичного характеру. Є відчуття, що Орельєн Чуамені та Едуардо Камавінга не можуть диктувати ритм ігор, в яких мадридці контролюють володіння м'ячем. Реалу дуже бракує чіткого розподілу Тоні Крооса в серці півзахисту, тому в мадридців виникають труднощі в розкритті серйозних суперників. В атаці, враховуючи, що Кіліан Мбаппе, Вінісіус Жуніор і Родріго надають перевагу лівому флангу, мадридському клубу може знадобитися правий фланговий нападник, щоб зменшити тиск на 18-річного Франко Мастантуоно, який тільки намагається знайти свою гру в Європі.

Тим часом позиція клубу стосовно трансферів залишається твердою. Нещодавно видання The Athletic повідомило, що мадридці не мають наміру купувати гравців у січні, тому що не бачать жодних життєздатних варіантів за справедливою ціною. Вони також твердо вірять, що й наявний склад є достатньо хорошим для боротьби за Ла Лігу й Лігу чемпіонів. Але якщо вони вирішать змінити ситуацію, із чого їм потрібно почати?

Центральний півзахисник

Хоча півзахист мадридського клубу сповнений технічно обдарованими та атлетичними гравцями, найкращі роки яких ще попереду, іноді йому не вистачає організатора, який задавав би темп і брав би гру під контроль у затяжних або хаотичних матчах. У поєдинках відкритого, обопільно інтенсивного характеру фізично міцні гравці часто почуваються як риба у воді.

Так, у виїзному матчі проти Атлетіка Більбао, який охоче пресингував високо, у центрі поля з'являлися вільні зони, якими могли скористатися силові бокс-ту-бокс півзахисники Реала. У парі з Беллінгемом і Вальверде Чуамені й Камавінга цементували центр поля, перекривали зони, вигравали другі м'ячі та утримували команду в атакувальному режимі.

Однак у Ла Лізі чимало суперників Реала воліють сідати глибоко й перекривати простір для забігань, змушуючи шукати інший тип півзахисника — того, хто впевнено почувається з м'ячем у тісних зонах і здатен різко й точно просувати гру передачами вперед, щоб розкривати щільні оборонні блоки. У цьому плані Алонсо робив ставку на Арду Гюлера. І хоча 20-річний турок виправдав довіру тренера серією яскравих матчів із креативом, віддавши сім асистів у Ла Лізі, проблеми в нього виникали вже без володіння м'ячем.

Як атакувальному півзахисникові, Гюлеру часто бракувало оборонної орієнтації для гри глибше в центрі поля, а в схемі 4-4-2 він залишав небезпечні прогалини. Ось характерний епізод у матчі проти Сельти. Чуамені швидко зміщується ліворуч, Гюлер відтягується, щоб допомогти, але при цьому не відстежує рух Ілайша Моріба, який вривається з глибини.

Отже, рішення очевидне — потрібен універсальний півзахисник, здатний робити все: сідати глибоко, контролювати темп володіння, дисципліновано тримати позицію й жорстко вступати у відбір. Питання тільки в тому, скільки таких гравців узагалі існує — і скільки з них готові прийти й одразу зробити різницю. На папері найкраще під цей профіль у складі підходить Орельєн Чуамені.

За даними SkillCorner, француз є одним із найкращих у команді за вмінням зберігати м'яч під тиском. Як видно нижче, Дані Себальйос теж має високі показники, але іспанець не завжди достатньо швидко просуває м'яч уперед і не володіє потрібною фізикою, щоб стабільно закривати настільки вимогливу оборонну роль. У клубі відчувається нестача гравця типу Крооса, але знайти поєднання стійкості до пресингу з умінням швидко й точно розподіляти м'яч на великі дистанції — завдання надзвичайно складне.

Внутрішньо обговорювалися деякі з наступних кандидатур: Кіс Сміт з АЗ — невловимий півзахисник, який майстерно викручується з тісних ситуацій, володіючи м'ячем, однак у 19 років йому знадобиться час на адаптацію. У Крістал Пелас Адам Вортон чудово вміє швидко й влучно переміщувати м'яч уперед, але він схильний до ризику й може не вписатися в потрібну Реалу модель. Енцо Фернандес у Челсі довів, що здатен керувати темпом гри з глибини, проте аргентинець, імовірно, коштуватиме надто дорого. З огляду на те, що Родрі з Манчестер Сіті та Мартін Субіменді з Арсеналу фактично недоступні на ринку, пошук цього профілю точно не буде простим.

Лінія оборони

Цього сезону Реалу так і не вдалося сформувати стабільну четвірку захисників — передусім через травми в центрі оборони та на правому фланзі. Як видно з графіка нижче, лише лівий захисник Альваро Каррерас відіграв понад 75% від можливого ігрового часу, тоді як ані Александер-Арнольд, ані Карвахаль не набрали й 500 хвилин у всіх турнірах.

З огляду на постійні проблеми з фізичною формою Рюдігера та Алаби, логічно вже зараз замислюватися про план на позицію лівого центрального захисника задля створення конкуренції для Гюйсена. У цьому контексті Ніко Шлоттербек з Боруссії Дортмунд виглядає цілком розумним варіантом. 26-річний центральний захисник збірної Німеччини має величезний досвід — майже 150 матчів у Бундеслізі — і відомий своїми прогресивними діями з м'ячем.

Його довгі передачі — на елітному рівні: від початку минулого сезону жоден центрбек у топ-5 лігах Європи не віддавав більше точних довгих пасів за матч. Крім того, Шлоттербек полюбляє прошивати лінії суперника різкими, замаскованими передачами в центр поля. Повідомляється, що Боруссія Дортмунд досі наполягає на продовженні контракту з Шлоттербеком, але домовленості поки що не досягнуто. Реалу довелося б діяти обережно з огляду на його попередній розрив меніска, однак це саме той перевірений рівень якості, який здатен підсилити й стабілізувати центр оборони мадридців.

Правий вінгер

Проблема Реала на флангах атаки зводиться до одного й того ж: усі основні гравці атаки — Вінісіус Жуніор, Родріго й Кіліан Мбаппе — надають перевагу грі зліва. Мбаппе з часом усе більше закріпився в ролі центрального нападника, ротаційно діючи на позиції дев'ятки — і робить це з нищівною ефективністю. Водночас питання майбутнього Вінісіуса Жуніора залишаються відкритими. Не менш невизначеною є й ситуація з Родріго — гравцем, якого зазвичай зсувають праворуч, аби додати балансу трійці попереду.

Як свідчить графік нижче, Родріго протягом усієї кар'єри в Реалі виглядав значно активнішим саме з лівого флангу, створюючи більше сумарних очікуваних голів не з пенальті (npxG) і асистів (xA) за 90 хвилин, а також значно частіше йшов у обіграші один в один — 7,4 проти 4,2 за 90 хвилин. Це наштовхує на висновок, що в разі відходу Вінісіуса Жуніора Реал цілком може знайти його заміну всередині наявного складу.

Утім, за такого сценарію правий фланг виглядатиме вразливим, адже з природних вінгерів тоді залишаться тільки Мастантуоно й Браїм Діас, які зможуть претендувати на вищу роль у команді. Це може стати слушною нагодою вийти на ринок у пошуках вінгера в оптимальному віці, який ротувався б із Браїмом, поки Мастантуоно проходить етап становлення. Матіас Соуле з Роми — двоногий, креативний і працездатний гравець, який полюбляє опускатися в напівпростори — саме ті зони, де наступного сезону може з'являтися Ніко Пас, якщо повернеться з Комо. Мохамед Амура з Вольфсбурга — блискавично швидкий і холоднокровний у завершенні атак гравець, який активно працює без м'яча, тисне з передньої лінії й не дає високому пресингу розсипатися.

Природа Реала — полювати на найгучніші імена світового футболу, однак більш рівномірний розподіл ресурсів і точкове підсилення ключових позицій можуть допомогти закрити прогалини, що дедалі помітніше проявляються навіть у зірковому складі.

The Athletic

Довідка про компанію

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ