/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F7d14b2b92ad2ed1df5fae668e0ee745c.png)
На польську літературну премію імені Капусцінського номіновані три українські книжки
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Репортаж Мирослава Лаюка Bachmut із фотографіями Данила Попова вийшов друком у польському видавництві Ha!art у перекладі Мацея Пьотровського. В Україні книжка виходила друком у видавництві Ukraїner.
«Книжка репортажів та есеїв про побут війни у період найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року. Автори проживають дні й ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті й околицях, де тривають артилерійські обстріли та вуличні бої», - зазначається в анотації до видання.
Автор став лауреатом премії імені Юрія Шевельова 2024 року за цей репортаж.
Книжка Олександра Михеда Kryptonim dla Hioba. Kroniki inwazji вийшла у польському видавництві Czarne (українське видання - у Видавництві Старого Лева). Переклад з української виконав Єжи Чех.
У 2023 році Олександр Михед отримав за цю книжку премію імені Юрія Шевельова.
«Автор працював над книжкою протягом тринадцяти місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі - болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди. Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення», - ідеться в анотації.
Мальопис Маріам Найем з ілюстраціями Юлії Вус і Івана Кипибіди Krótka historia długiej wojny Ukrainy z Rosją (видавництво «Видавництво») вийшов у польському видавництві Timof comics у перекладі з української Андрія Савенця.
«За роки повномасштабної війни з’явилося чимало історій, зокрема графічних, де про нашу війну говорять іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, й іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо. Перед вами — нагадування про те, що з історичної точки зору, війни ніколи не бувають простими історіями, але з особистої точки зору, це просте питання — житиму я чи ні? Історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України підкреслює тривалу природу конфлікту, його політичне коріння та паралелі в часі. І звісно цей мальопис про наше життя зараз, бо за кожним конфліктом стоять реальні люди з реальними історіями, назавжди зміненими хаосом війни», - зазначається в анотації.
Усього до довгого списку премії в 2025 році ввійшли 137 книжок, із них 96 написані польською мовою, 41 - у перекладі.
Переможців оголосять 30 травня.
Премія імені Ришарда Капусцінського (Nagroda im. Ryszarda Kapuścińskiego) – міжнародна нагорода, якою відзначають книжки репортажів, що порушують важливі сучасні проблеми, спонукають задуматися та поглибити знання про світ інших культур.
Премію заснувала в 2010 році Варшавська міська рада. Співорганізатором стала редакція «Газети Виборчої», а почесною патронесою – дружина Капусцінського Аліція.
Ришард Капусцінський – польський репортер, публіцист, поет та фотограф. Його репортажі здобули широке визнання не лише як актуальна журналістика, але й як література. Капусцінський став найбільш перекладаним польським автором після Станіслава Лема. Кілька разів він був кандидатом на Нобелівську премію.
Як повідомляв Укрінформ, капітула премії імені Юрія Шевельова оголосила короткий список номінантів на здобуття відзнаки за 2025 рік. Фіналістами премії за найкращу українську книжку есеїстики стали Віра Агеєва «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність», Артур Дронь «Гемінґвей нічого не знає» і Дмитро Крапивенко, «Усе на три літери».
Фото: Читомо