Новий бабак Тимко IV: чому весна затримається ще на шість тижнів?

Ранній лютневий ранок на біостанції під Змієвом, що на Харківщині, зустрів науковців незвичною тишею. Тут, серед 19 бабаків, що мешкають у колекції понад 25 років, готувався до свого дебюту дворічний Тимко IV. Цьогоріч, вже вдруге поспіль, через безпекові питання та стан тварин, віщування весни відбулося дистанційно, без гамірної присутності журналістів та гостей, які зазвичай спостерігали за цією традицією з 2004 року.

Завідувач біологічної станції Харківського національного університету імені Каразіна Володимир Грубник, який особисто доглядає за бабаками, з хвилюванням представляв нового віщуна. Тимко IV, брат попереднього передбачника Тимка III, який народився приблизно у 2016 році та пережив російську окупацію, цьогоріч перебрав на себе почесну місію. Його завдання – передбачити прихід весни.

З погреба-зимівника у Нестерівці на Куп'янщині старший науковий співробітник Володимир Ронкін дістав Тимка IV. У момент, коли бабак був виведений на світло, він побачив власну тінь. За давніми повір'ями, якщо бабак лякається своєї тіні, це віщує продовження зими. Так і сталося: Тимко IV «передбачив», що весна затримається, і тепла варто чекати не раніше, ніж за шість тижнів.

Цей прогноз прозвучав у складних обставинах. На біостанції, як і в багатьох інших місцях, немає світла, а навколо панує зимовий холод. Та, попри нелегкі умови, Тимко та інші бабаки на біостанції відносно добре спали цієї зими. Володимир Грубник розповів, що гризуни прокидаються, займаються справами, а потім знову сплять до справжнього приходу весни. У минулому сезоні через теплі зими та вібрації від вибухів, тварини спали значно гірше, що навіть вплинуло на народжуваність дитинчат.

Володимир Грубник, коментуючи перший прогноз Тимка IV, зазначив, що, на його думку, молодий віщун дає дуже влучні прогнози. Це його публічний дебют, і лише через шість тижнів стане зрозуміло, наскільки точно він «відчув» наближення весни. Варто зазначити, що попередній Тимко III мав високу точність – до 80% його прогнозів збувалися.

Зараз Тимко IV, якому два роки, вже має партнерку. На біологічній станції продовжується життя 19 бабаків, які є частиною дослідницької колекції. Ця колекція підтримується на рівні 20 особин, щоб забезпечити якість досліджень та продовжувати унікальну традицію віщування весни, попри всі виклики сьогодення.

День бабака на біостанції в Гайдарах був започаткований у 2004 році харківськими науковцями на чолі з професором Віктором Токарським. За цей час про прихід весни оповіщали три бабаки. Якщо день похмурий, бабак, не побачивши тіні, залишає нору, передвіщаючи ранню весну. Якщо ж сонячний, і гризун бачить свою тінь, це означає ще шість тижнів зими. Ініціатива проведення свята мала на меті привернути увагу до захисту бабаків, які в Харківській області внесені до Червоної книги як зникаючий вид. За різними підрахунками, в регіоні мешкає від 5 тисяч до 18 тисяч бабаків.

У 2022 році будинок з бабаками в Нестерівці під Куп'янськом опинився в окупації, а самі тварини через стрес та бойові дії значно схудли. Після звільнення цієї території Силами оборони біологи Каразінського університету змогли покращити стан бабаків. Так, зиму 2023-2024 років гризуни вже спали повноцінно, на відміну від попередніх років, коли постійні вібрації землі від вибухів тримали їх у стані стресу.

«Отже, у 2026 році бабак побачив свою тінь. Тобто, весна прийде через шість тижнів. Принаймні, він так вважає», — розповів завідувач біологічної станції Харківського національного університету імені Каразіна Володимир Грубник, інтерпретуючи прогноз.

Він також додав про умови життя бабака: «Складно йому жити, бо такі умови, як і у всіх нас, і електрики в нього також немає, і погода така зараз дуже зимна. Але якось виживає».

Щодо свого наступника, Володимир Грубник зауважив: «На мій погляд, він дає дуже влучні прогнози. Це вперше він дає такий прилюдний прогноз, тож за шість тижнів дізнаємося, наскільки він помилився чи ні».

Історія Тимка IV та його прогноз не тільки зберігають багатовікову традицію віщування весни, але й є символом незламності та життєстійкості у складні часи, нагадуючи про важливість збереження природи та турботи про тих, хто є частиною нашого світу.