Перед нами стоїть питання виживання, а не посад. Розмова з Віталієм Кличком

Четверта зима повномасштабної війни стала найсуворішою: побита російськими ударами українська енергосистема тримається на волосині.

В останню добу кількаденного так званого енергетичного перемир'я в Україні сталося каскадне відімкнення електромережі і без зовнішнього втручання.

У Києві 31 січня припинилося постачання майже всіх комунальних послуг.

Зупинилося навіть метро – пасажирів довелося евакуйовувати.

Ситуацію в столиці визнано найважчою: від початку року сотні будинків залишаються без тепла через руйнівні атаки на найбільші ТЕЦ.

Президент звинуватив київську владу у провалі підготовки до зими, протиставивши прифронтовому Харкову, який системно вибудовує енергетичну автономію.

Чи справді Київ і його мер Віталій Кличко не підготувалися до зими?.

Відповідь може бути складнішою, ніж здається на перший погляд: по-перше, столична влада справді не бачить альтернативи великим ТЕЦ в Києві, по-друге, повноваження Кличка суттєво обрізані.

Що, втім, не знімає з нього політичної відповідальності за ситуацію.

Про те, з якими проблемами зіткнулося місто та які перспективи чекають на киян, Тетяна Даниленко поговорила з мером столиці Віталієм Кличком.

"Забезпечити тепло когенераційними установками усьому місту неможливо".

– Після руйнівних ударів Росії по київських ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 і суботньої аварії електромереж станом на вечір 1 лютого залишаються без тепла 244 будинки.

Як на відновлювальні роботи в Києві вплинуло каскадне відімкнення електрики по всій країні?.

– До вихідних кількість будинків без опалення із понад 6 тисяч після обстрілу 9-го січня зменшилася до сотні.

Але аварія на електромережі призвела до зупинки роботи систем водо- і теплопостачання й відкинула нас назад.

Без тепла знову опинилися 3419 будинків.

Станом на 1 лютого без теплопостачання 244 будинки.

Роботи тривають.

Робимо можливе і неможливе.

Звертаємося до мешканців – допомагати працівникам комунальної сфери, бо їх зараз катастрофічно не вистачає.

Фактично в половині будинків Києва ми заново розпочали опалювальний сезон у розпал морозів.

– У скількох будинках Києва відновити теплопостачання буде неможливо в нинішньому опалювальному сезоні?.

– Ми вже вчетверте за цю зиму робимо все, щоб відновити теплопостачання.

У Києві 12 тисяч будинків, з яких станом на 9 січня половина були без теплопостачання і нам потрібно було максимально швидко зливати систему – на вулиці стояли морози до -20 вночі.

Потрібно було швидко їх рятувати і повертати тепло, запускати систему.

Без перебільшення, це був подвиг комунальників, які працювали на морозі і вдень, і вночі.

Майже всі будинки вже були з теплом, але відбувся наступний удар, і ми починаємо знову з нуля.

Сьогодні ми долаємо наслідки третього удару і робимо все, щоб повернути теплопостачання, особливо на Троєщину.

Це ключове завдання.

Самотужки ми не зможемо впоратися – велика кількість будинків, великий обсяг робіт.

Тому хотів би ще раз подякувати всім мерам, які мені зателефонували і запропонували допомогу.

Враховуючи складну ситуацію, врешті-решт ми отримали можливість стовідсоткового бронювання працівників комунальної сфери, які задіяні в тепло-, електропостачанні.

Це ж не таємниця, що значна їх частина були мобілізовані, а ті, що залишилися – кожен працює за двох-трьох.

Це вкрай складно.

Герої, іншого слова немає.

Зараз нам потрібно вдвічі більше спеціалістів.

– Призначений президентом голова Деснянської РДА заявив про необхідність копати вигрібні ями замість туалетів, якщо каналізація на Троєщині замерзне.

Чи справді розглядають такий варіант?.

– Я не хочу коментувати це повідомлення.

Можу його охарактеризувати двома словами: хайп і некомпетентність.

– Чому в Києві приблизно в десять разів менше когенераційних установок, ніж у прифронтовому Харкові, де живе менше ніж мільйон людей? Вони могли б бути виходом із ситуації, коли ключові ТЕЦ розбиті.

– Наше місто будувалося в радянські часи десятки років під систему центрального тепло- і електропостачання.

Будьмо відвертими: забезпечити тепло когенераційними установками усьому місту неможливо.

Тим більше, що тепло в них – це побічний ефект, у першу чергу вони виробляють електрику.

Зараз ми запустили 5 міні-ТЕЦ, загальна кількість когенераційних установок в місті – 15.

Одну з них ми отримали від наших партнерів, одну – від держави, всі інші закупили за власні кошти.

Ще дві когенераційні установки на днях надала Німеччина.

У першу чергу установки забезпечують критичну інфраструктуру.

Так, місто на 100% з водою.

Тепло в будинках, де його досі немає, ми поступово відновлюємо.

Стосовно ж електрики – її відсутність не є проблемою суто Києва, це проблема країни, кожного міста, містечка, селища.

Вся країна має великий дефіцит електроенергії.

Когенераційні установки працюють на пункти незламності в школах і для забезпечення критичної інфраструктури.

І ще раз хочу сказати: вони не можуть бути панацеєю в електро- і теплозабезпеченні міста.

Один мегават когенераційної установки коштує приблизно мільйон доларів.

Це без встановлення, тому що нам ще потрібно комунікації провести і підключити.

Місто Київ зараз взимку споживає майже 2 тисячі мегават.

Можете порахувати, скільки грошей потрібно, якщо теоретично замінити все централізоване опалення Києва.

Експерти кажуть, що когенерація не може замінити систему, під яку було побудоване місто.

Київ – найбільше місто в східній Європі.

Близько 3,5 мільйона людей мешкають у столиці.

Альтернативи центральному теплопостачанню немає, але, тим не менше, ми розуміємо, що від нашого східного сусіда ми нікуди не подінемося, ризики і загрози очевидні.

Тому потрібно поступово розробляти програму децентралізації.

На це потрібно багато часу і великі кошти.

"Нас не можна порівнювати з іншими містами, навіть якщо вони прифронтові".

– Ви говорите, що для цього потрібні мільярди.

Бюджет міста – 106 мільярдів гривень.

Чому під час нинішньої кризи прості громадяни інших країн збирають гроші на генератори для Києва?.

– Від початку повномасштабного вторгнення Київ був і залишається метою ворога.

Нас порівнюють з іншими містами.

Але я можу чітко сказати: за кількістю обстрілів, застосованих ракет, крилатих ракет, дронів і за кількістю ударів по критичній інфраструктурі нас не можна порівнювати з іншими містами, навіть якщо вони прифронтові.

У Києві внаслідок обстрілів загинуло 300 людей, більше 30 дітей.

Очевидно, що мета Путіна – посіяти паніку, загнати в депресію, підвищити соціальне напруження.

Частково ворог досягнув мети.

З самого початку повномасштабного вторгнення ми почали готуватися.

Було закуплено 1120 генераторів різної потужності, які пішли на ключові системи, на критичну інфраструктуру нашого міста – водозабір, водовідведення, теплову генерацію.

Якби ми постійно не готувалися, ми опинилися б у складній ситуації ще в попередні роки.

Ми ремонтували самотужки, відновлювали систему і до цієї зими ми були повністю готові: генерація електроенергії в Києві перед цією зимою була більшою, ніж до повномасштабної війни.

Але що б ми не робили, багато що залежить від протиповітряної оборони.

Багато інфраструктурних об'єктів зазнали суттєвих пошкоджень внаслідок влучання ракет, і ми робимо все для того, щоб максимально швидко відновити систему тепло- й електропостачання в місті Києві.

– На вашу думку, ППО погано спрацювала?.

– Ми дуже вдячні ППО, і я не раз був на нарадах під час відбивання атак.

Щоразу це складна гра в шахи.

Об'єктом атак противника є не тільки критична інфраструктура, але й сама ППО, яку постійно намагаються зруйнувати.

Якби вони не збивали той відсоток ракет і дронів, який збивають зараз, ми були б у ще гіршому становищі.

У них складна робота, ми їм вдячні і завжди допомагаємо.

Коли військові звертаються, ми, в принципі, завжди намагаємося допомогти – минулого року 12 мільярдів коштів столиці було витрачено на підтримку Збройних сил України.

Передаємо не лише кошти, але привозимо обладнання.

57 тисяч дронів лише минулого року ми передали в армію, велику кількість РЕБів, машин – всього, з приводу чого звертаються.

"Голів районних адміністрацій, які також відповідають за комунальні послуги, не призначає мер і навіть догану їм не може дати".

– Багато що було зроблено, особливо в Харкові, але багато хто не підготувався, і це, наприклад, Київ, заявив Зеленський у зверненні 14-го січня.

Він не раз критикував вас і публічно, і, наскільки мені відомо, на селекторних нарадах.

Яку роль у нинішній ситуації відіграє його ставлення до вас як до політика, на вашу думку?.

– Росіяни навмисне створюють напругу в суспільстві і частково досягають своєї мети.

Якщо люди добу, дві, три не мають електрики і кілька тижнів не мають тепла, їхній емоційний стан можна зрозуміти.

Я спілкуюся з киянами постійно.

Мета Путіна і цих обстрілів – щоб ми, українці, звинувачували кого завгодно: центральна влада – місцеву, місцева – центральну, мешканці звинувачували і першу, і другу, а також "Укренерго", ДТЕК, всі інших.

Серед цих звинувачень якось зникає прізвище Путіна.

Повірте, ми працюємо 24/7 вже не перший тиждень, робимо все, що ми можемо.

Я хочу попросити вибачення і розуміння у людей, які перебувають у найскрутніших умовах – без тепла, без електрики, іноді й без води.

Наші соціальні служби цілодобово працюють з маломобільними мешканцями, яким потрібна їжа, догляд.

Якщо знаєте такі випадки, звертайтеся.

З 2022 року всі лікарні, 10 опорних лікарень працюють в автономному режимі, забезпечені автономним джерелом водопостачання, електропостачання, всі лікарні забезпечені генераторами.

Ми робимо все для того, щоб комунальний транспорт у місті працював, для того, щоб сміття вивозилося, комунальники працюють також вночі для того, щоб тримати місто в нормальному стані.

Ми докладаємо немалих зусиль.

Паралельно ліквідовуємо наслідки обстрілів.

Нашим політикам дуже легко навішувати ярлики, хто винен.

Президент заявив, що ми погано підготувалися, а Харків – добре.

Наступного дня був обстріл Харкова, і він лишився без електрики.

Не треба грати на руку нашому ворогу і шукати винних.

Нам потрібно зараз долати ті виклики.

Мине час, і ми зможемо розібрати на молекули сьогоднішню ситуацію.

Одне можу сказати: все залежне від міста ми робили.

– Якби все можливе було зроблене, вам би не доводилося публічно закликати районні адміністрації, голови яких призначаються президентом, прибирати сніг.

– У Києві справді дивна ситуація: голів районних адміністрацій, які також відповідають за комунальні послуги, не призначає мер і навіть догану їм не може видати.

Було хитро зроблено однією постановою, щоб вони підпорядковувалися вертикалі президента.

Дороги почищені, а щодо тротуарів – велика кількість скарг.

Прямо після нашого інтерв'ю в мене нарада з головами районів з цього приводу.

Не хочеться переходити від погроз до якогось примусового вирішення проблем….

– Управління житлово-комунального господарства підпорядковуються вашій вертикалі чи районним адміністраціям?.

– Дороги прибирає "Київавтодор".

Дороги в місті Києві, можна сказати, прибрані.

Тротуари перебувають на балансі різних установ, але тримати їх в чистоті – завдання районних адміністрацій.

– Тобто тротуари і двори їхні, дороги – ваші?.

– Так.

Кличко: Без доріг до вас не доїде ні швидка, ні пожежна.

– Минулого року з бюджету міста Києва було вилучено 8 мільярдів гривень на користь центрального бюджету.

Чи вплинуло це на якість підготовки Києва до цієї зими і нинішньої енергокризи?.

– Зараз часто кажуть: чому місто з таким бюджетом не підготувалося? Майже 70% бюджету Києва – це захищені статті.

Це заробітні плати людям, які працюють на місто: лікарям, викладачам, вчителям, комунальникам.

Це велика частина.

У нас бюджету розвитку майже немає.

Часто можна почути – дороги не потрібні, мости не потрібні, зараз всі гроші треба спрямувати на ЗСУ.

Я їм кажу: вибачте, є економічна екосистема.

Ми ремонтуємо критичну інфраструктуру, а дороги і мости можуть належати до критичної інфраструктури.

Якщо вона розвалюється, від цього також залежить життя людей.

Без доріг до вас не доїде ні швидка, ні пожежна.

Шляхи сполучення – це артерії, які живлять райони.

Без них райони перетворюються на гетто.

Ми ремонтуємо лише важливі об'єкти.

До того ж ремонт доріг – це робочі місця, це податки в бюджет.

І з цих податків і надходжень, зокрема, ми фінансуємо Збройні сили.

Це, знаєте, замкнута екосистема, і тут потрібно шукати баланс.

– На капітальне будівництво Києвом витрачено більше, ніж на житлово-комунальне господарство.

Це все одно великі суми, які могли бути спрямовані, наприклад, на підготовку енергосистеми.

– Ми повинні фінансувати систему життєзабезпечення, ремонтувати, відновлювати.

Ми завжди робили все самотужки.

Зараз, коли сталася надзвичайна ситуація, нам самим важко, і ми вдячні всім містам, які надають Києву допомогу.

Наслідки обстрілів долають понад 200 бригад.

"Вони залізли в кишені місцевому самоврядуванню і забрали 8 мільярдів".

– Бюджет столичного ЖКГ на 2026 рік – понад 7 мільярдів гривень, а будівництво доріг, розв'язок тощо – понад 12 мільярдів.

Хіба це не очевидна диспропорція?.

– Міст Метро в критичному стані, потребує ремонту.

Це складні роботи, на мільярди.

Я вже мовчу про міст Патона, який брало Агентство відновлення на реконструкцію, а через 5 років нам його повернули, так нічого не зробивши.

Зараз ми шукаємо зовнішнє фінансування для його ремонту.

Повторюся, пересування містом – це артерії, без цього жити неможливо.

Місто не повинно бути в занепаді.

Ми шукаємо баланс, бюджету не вистачає.

І в цей же самий момент, коли не вистачає коштів і велика частина їх, майже 15%, йде на підтримку Збройних сил, у нас забирають 8 мільярдів.

Не забирають – крадуть.

Із порушенням бюджетного кодексу, порушенням Конституції України.

Просто залізли в кишені місцевому самоврядуванню і забрали.

Ми із розумінням ставилися б, якби гроші пішли на військових і на ЗСУ.

Але вони йдуть на "Укрзалізницю".

Мені надавали інформацію, що заробітна платня у керівників наглядової ради "Укрзалізниці" складається з мільйонів на місяць.

Це несправедливо, будемо намагатися повернути ці гроші.

Вони потрібні місту.

– Ваші опоненти стверджують, що надходження в бюджет Києва – не заслуга міста, до того ж ви не можете освоїти свій великий бюджет.

– Грошей не вистачає, програм у нас багато.

Наприклад, ми хотіли б збільшити програму щодо співфінансування генераторів, сонячних станцій та інверторів для накопичення енергії для житлових будинків.

У програмі взяло участь більше тисячі будинків, яким за участю міста було закуплене обладнання.

У критичних умовах воно дає можливість забезпечувати себе базовими послугами.

Якби були додаткові гроші, ми могли б кратно збільшити цю програму.

У порівнянні з іншими містами столиця і так дискримінована: у всіх забирають 40% податку фізичних осіб, а в Києва – 60%.

– Скільки когенераційних установок ви отримали від держави, а скільки закупили самостійно?.

– Когенераційну установку від держави ми отримали одну.

Я не володію інформацією, скільки держава дала іншим містам.

Знаю лише, що їх було більше ста.

Ми її встановили, вона працює.

Дві міні-ТЕЦ, які працюють з такими установками, ми запустили, п'ять запускаємо в лютому протягом місяця.

Вони зараз проходять тестування.

Нам кажуть: чому опалювальний сезон розпочався, а когенераційні установки ще не реалізовані? У мене є відповідь на це питання: це дороге обладнання, яке також може бути ціллю обстрілів.

Нам потрібно їх захистити від можливих ударів захистом другого рівня.

– Чому Дніпро, Житомир, Харків почали пуско-налагоджувальні роботи цих установок значно раніше, ніж ви?.

– Я не володію інформацією щодо цих міст, тому не готовий коментувати.

Дві установки працювали ще до обстрілів 9 січня.

– Проти київської влади було відкрито сотні кримінальних проваджень, деякі з них з'явилися зараз, у розпал енергетичної кризи.

Чи відповідає дійсності інформація, що останні провадження стосуються робіт із запуску енергосистеми?.

– З 2019-го року проти мерії було порушено 1560 з чимось кримінальних справ.

За нашим КПК кримінальну справу відкрити дуже просто.

Але за 1560 провадженнями 110 працівників отримали підозри.

Проти 24-х провадження закриті.

За всіма провадженням є два рішення суду.

Робиться все, щоб облити брудом і розказати, як все погано.

Я можу вам сказати зараз не тільки як київський міський голова, а як голова Асоціації міст України: ситуація не дуже відрізняється і в багатьох інших містах.

Місцеве самоврядування є базисом демократії в кожній європейській демократичній країні.

У нас під різними приводами було відсторонено понад 300 керівників громад.

Ми зараз ліквідовуємо наслідки обстрілів і, наприклад, за спрощеною процедурою водоканал закуповує генератор, який вкрай потрібен зараз у цих умовах.

Закупили генератори – наступного дня відкривається кримінальне провадження.

В розпал кризи працівники займаються тим, щоб надати документи, відбуваються виїмки, треба ходити по судах.

І таких прикладів достатньо багато.

Після обстрілів 9-го січня відкрите термінове кримінальне провадження щодо "Київтеплоенерго", водоканалу, інших комунальних підприємств, які працюють над усуненням наслідків обстрілів.

– Київський водогін до цієї зими був без резервних джерел живлення?.

– Мова про дизельні електростанції, необхідні водоканалу в нинішніх умовах.

Звичайно в них були резервні джерела живлення – генератори.

Для посилення купують нові додаткові дизельні електростанції, потужніші за генератори.

Всі артезіанські свердловини, джерела водопостачання Київводоканалу вже кілька років як оснащені генераторами.

– Ваші працівники бояться ставити підписи під рішеннями?.

– У нас і зарплати невисокі, текучка кадрів, ще й є ризик бути втягнутим у політичні розборки.

І одна справа, коли справді є порушення закону, тоді ми і самі звертаємося у правоохоронні органи.

Але в мене є підлеглий, у якого 8 підозр.

Я бачу в них лише політичний мотив і буду відстоювати таких людей.

"Призначають людину, яка не має до військових жодного стосунку, навіть в армії не служив".

– Хотіла б повернутися до питання двовладдя в місті Києві.

Є обраний киянами мер і є вертикаль президента, представлена головами районних адміністрацій і головою Військово-цивільної адміністрації.

Між ними є взаємна критика і тертя.

Як це впливає на роботу мерії?.

– Призначення начальника військової адміністрації є незаконним, воно прямо суперечить закону України про правовий режим воєнного стану та указу президента про утворення військових адміністрацій.

Дуже дивно, коли ще й військова адміністрація постійно намагається увійти в господарчу діяльність міста.

На початку повномасштабної війни я отримав дзвінок від президента і він повідомив, що є пропозиція щодо військової адміністрації у місті Києві і генерала Жирнова на посаду її голови.

Я погодився, враховуючи, що війна, і військовим буде простіше комунікувати з військовим.

Після цього був призначений генерал Попко, це також зрозуміло, коли воєнний стан.

Не дуже зрозуміло, коли призначають людину, яка не має до військових жодного стосунку, навіть в армії не служив.

І ви праві, що це двовладдя, і незрозуміло, коли військова адміністрація вирішує військові питання, а коли просто втручається в господарчу діяльність міста.

Я намагаюся обходити гострі кути, бо зараз не той час, коли ми можемо звинувачувати один одного.

Але іноді так зване двовладдя має такі наслідки.

Кличко: За 4 роки ми не мали можливості зустрітися із Зеленським і обговорити поточну ситуацію в місті.

– У вас давня історія відносин із Володимиром Зеленським, яка розпочалася задовго до того, як він став президентом, а ви стали мером.

"95 квартал" за часів Януковича вас активно критикував, між вами відбувалися перепалки.

На старті президентства Зеленського голова його офісу Богдан взагалі намагався вас усунути.

Чи намагалися налагодити відносини вже зараз, коли триває повномасштабна війна?.

– Із "95 кварталом"?.

– Із президентом Зеленським.

Для того, щоб ситуація в місті нормалізувалася.

– Я багато разів пробував.

Я розумію, що навантаження у президента дуже велике, і міжнародні зв'язки.

Якось Леонід Кучма багато років тому мені сказав: бути президентом – це дуже складно.

Тяжка робота, багато викликів.

Бути президентом країни, яка перебуває у війні, ворогу не побажаєш.

Ми всі зараз залежимо від успіху президента і його правильних кроків.

– Ви заявляли, що у вас немає прямої комунікації із Зеленським….

– Після моєї заяви мене почали запрошувати на селектори, онлайн.

Я беру участь, доповідаю по поточній ситуації в місті, вирішуємо питання.

Почали запрошувати на штаби, які проводяться під керівництвом Міненерго, Шмигалем.

Тобто ситуація змінилася.

Я сподіваюся, це мудре рішення, але не тимчасове.

Спільна робота і комунікація вкрай важлива.

Дякую за мудрість, те, що почали запрошувати.

– Як, до речі, змінилася політика Міненерго після призначення туди Дениса Шмигаля? Є різниця з Міненерго під керівництвом Галущенка?.

– Я Галущенка навіть не бачив, не пам'ятаю, щоб ми зустрічалися.

– Зі Шмигалем ви постійно на контакті?.

– Після надзвичайної ситуації, яка відбулася після обстрілів 9 січня, через тиждень був організований штаб на чолі зі Шмигалем.

Після другого обстрілу ми зрозуміли, що самотужки не можемо впоратися, нам потрібна допомога, і мене почали запрошувати на наради.

Уявіть: перша нарада щодо міста Києва, я прийшов, а мені кажуть: "Кличка у списках немає, ми вас не пропустимо".

Я кажу: "Вибачте, будь ласка, нарада по місту Києву по надзвичайній ситуації, а мера не пускають? Якось дивно, повідомте керівництву".

Вирішили це питання.

Можливо, це була помилка чиновників, які не допрацювали.

"Зустрівся з прем'єр-міністром, мене попросили не бути настільки песимістично налаштованим".

– Яке ваше ставлення до енергетичного перемир'я?.

– Це компетенція виключно президента України.

Я не долучений до групи, яка займається перемовинами.

Я тільки спостерігаю за новинами про ті зустрічі.

На мою думку, це доречна ініціатива.

Не хочу наводити паніку – мене вже називали панікером і за підготовку до повномасштабного вторгнення, і коли я зустрічався з прем'єром перед нинішніми обстрілами – але я не просто так закликав киян за можливості виїжджати за місто.

Ми повинні усвідомлювати різні варіанти подальших подій.

Коли я висловив свої побоювання прем'єру Свириденко, вона попросила не бути таким песимістом.

Не слід виключати найгірших сценаріїв і варто до них готуватися.

Тому я публічно і закликав киян виїжджати за місто, якщо є можливість.

Розраховую на розуміння та допомогу людей для того, щоб спільними зусиллями пройти складні виклики.

Дякуючи спорту, я маю можливість, він відкрив двері для багатьох контактів.

– Коли ви заявляли, що 600 тисяч киян вже виїхали, звідки ви взяли цю цифру, наскільки вона відповідає дійсності?.

– Ми спираємося на інформацію, яку отримуємо від операторів мобільного зв'язку.

В останні дні справді зменшилася і кількість автівок.

До речі, багато людей виїжджають за місто на ніч, а вдень повертаються.

Це зменшує навантаження на інфраструктуру і це полегшує нашу роботу.

– Столиця відкриває школи з 2 лютого?.

– Ми будемо відкривати школи.

Щодо Троєщини — окрема історія, тому що там на базі шкіл розташовуються опорні пункти обігріву, де ми встановили мобільні котельні, щоб підняти температуру до 20-22 градусів.

Люди можуть прийти, погрітися, можуть переночувати за потреби.

Тому кожен навчальний заклад буде діяти залежно від ситуації із безпекою та тепло-, електропостачанням і вибиратиме формат навчання: очний, дистанційний або змішаний.

– Чи правда, що через, зокрема, справу НАБУ, операцію "Чисте місто" і тиск влади у вигляді справ ДБР, у вас є певні труднощі в міжнародних контактах?.

– Я про це не чув.

Стосовно операції НАБУ: нами були миттєво прийняті рішення і ті, хто працював в адміністрації і почав вирішувати свої приватні цікаві інтереси, були одразу звільнені.

Проти деяких відкриті кримінальні провадження.

Ми робимо все для того, щоб допомагати правоохоронним органам.

Кожен, хто намагається використовувати посаду у своїх приватних інтересах, порушуючи закон України, повинен відповідати і не має права працювати.

Викидаємо зразу.

Але якщо є безпідставні звинувачення, ми відстоюємо людей.

Один із прикладів: керівник департаменту транспорту.

Я навіть прийшов до суду, хочу розповісти цю історію: ми перекрили рух метро на Теремки, коли побачили, що йде виніс ґрунту.

Це означає, що може бути деформація тунелів.

У складних умовах ця ділянка будувалася за часів Януковича.

Її гнали, хоча там плавуни, складні ґрунти, і експертиза показала, що є всі складові порушення умов будівництва.

Триває судовий процес.

Я звертаюся до судді: ваша честь, мене цікавить одне питання – ми зробили все, щоб не сталася надзвичайна ситуація і ніхто не загинув, не дай Бог.

У чому винен посадовець? Коли це будувалося, він тут ще не працював.

Коли ми отримали інформацію, що з метро є проблема, то миттєво його зупинили.

Він злочин зробив, що закрив рух транспорту, чи зробив це зарано, а може запізно? Відповідь суду: службове недбальство.

У чому воно полягає? Це явно історії, притягнуті за вуха.

– Деякі депутати заявляють про необхідність відсторонити від влади як вас, так і Тимура Ткаченка.

Що на це можете відповісти?.

– Кияни довірили мені керувати містом, і я роблю все, що можливо.

Існує політична складова, де під різними підставами з'являються такі бажання.

Але за законом лише мешканці Києва на виборах можуть висловлювати довіру чи недовіру тій чи іншій людині.

І це в їхніх руках.

Що стосується таких намагань, я розумію, що існує політична зацікавленість.

Всім подобатися не будеш, звичайно.

Я намагаюся максимально бути ефективним на цій посаді.

На наступних виборах кияни зможуть вирішити – виправдав довіру чи ні.

І виключно на це я можу спиратися.

Це перше.

По-друге, щодо виборів, мене дратує, дійсно дратує, коли починають бігати представники різних політичних партій і казати: ось зараз почнуться вибори, ми повинні щось робити, готуватися до якихось виборів.

Я їм ставлю питання: до яких виборів ви готуєтеся? В Госдуму в Москві?.

Складний стан у країні.

Дуже непроста ситуація.

І не таємниця, що мета Путіна – знищення України як незалежної держави.

Його не цікавлять Донецьк, Луганськ, Крим.

Його цікавить Київ, цікавить вся Україна.

І в цей момент, коли люди платять за існування держави своїм життям, хтось мріє про якісь посади, політичні перспективи… Перед нами стоїть питання виживання!.

Коли будуть вибори – тоді будемо говорити.

Зараз мусимо вистояти, захистити незалежність і територіальну цілісність.

І це ключове.

Зможемо це реалізувати – будемо рухатися далі.

Все інше – не більш ніж спекуляції.

Тетяна Даниленко, УП.