Прапороносець України на Олімпіаді-2026 Владислав Гераскевич: Росіяни все більше і більше повертаються у світовий спорт

Скелетоніст Владислав Гераскевич завжди є цікавим співрозмовником, від якого можна дізнатися інформацію не лише про спортивні події, а й про так звану «міжнародну спортивну дипломатію».

Наприклад, у цій розмові з «Главкомом» Гераскевич розповів про специфічну зацікавленість його персоною Міжнародним олімпійським комітетом.

Також Владислав є однією з головних зірок українського зимового спорту. Його 11 місце за підсумками Кубка світу у сезоні 2025/2026 є одним з найкращих показників серед всіх українців, які поїдуть на зимову Олімпіаду.

Під час нашого спілкування у минулому році ми говорили про те, що ти можеш бути прапороносцем збірної України на Олімпіаді. І от це сталося. Що для тебе це означає? 

Звичайно, це радість і велика честь для мене.

Дуже приємно мати такий кредит довіри. У першу чергу, від українців. Я бачу, що дуже позитивно сприйняли цю новину вболівальники. Для мене це найважливіше і найприємніше.

Звичайно, це додаткова відповідальність у часи повномасштабної війни. Це надважлива місія, яку я буду виконувати вже зовсім скоро. 

Це для тебе буде вже третя Олімпіада. Чим вона буде відрізнятися від двох попередніх?

Перша і, напевно, найбільша відмінність це те, що ці Олімпійські Ігри проходять під час повномасштабного вторгнення. Минулі дві Олімпіади були в трошки за інших обставин.

З одного боку, у тебе спортивне свято, а з іншого – реалії, те, що коїться в Україні. І, напевно, на цих Олімпійських Іграх буде важко отримати насолоду від цього свята спорту, тому що вдома точно свята немає.

Як ти оціниш свій сезон? Ти посів 11-те місце у підсумковому заліку Кубка світу. У тебе було п'яте місце на одному з етапів.

Сезон загалом був непоганий. З самого початку сезону ми фокусувалися на Олімпійських іграх. Для мене, зокрема, було важливо кваліфікуватися на Олімпіаду. З цим я особисто впорався. Якщо говорити за команду, то, звичайно, також наша ціль на цей сезон була друга ліцензія для Ярослава Лавренюка в чоловічому скелетоні. Цього нам не вдалося досягнути.

Але попри те, що ми не здобули другу ліцензію, Ярослав у цьому сезоні також показав досить хороші результати.

У мене попереду ще Олімпійські ігри, у Ярослава – юніорський чемпіонат світу. Це для нього буде головний старт сезону.

Можна сказати, що сезон був дещо хаотичним. У нас були перенесені змагання, було багато відмін гонок. Але попри це, ми в боротьбі.

У цьому сезоні багато скелетоністів показували дуже близькі результати. І я гадаю, що те саме буде і на Олімпійських іграх. Тому готуємося і налаштовуємося на ці змагання. 

Також вперше в історії українського скелетону ми виступили у всіх дисциплінах чемпіонату Європи.

Ми брали участь і в командній гонці, і в нас Марія Івчук брала участь також у чемпіонаті Європи в жіночому скелетоні.

Я дуже сподіваюся, що вона буде далі прогресувати і вже за кілька сезонів ми її побачимо на етапі Кубка світу.

І також ми разом з нею будемо виступати вже на етапах Кубка світу в командних гонках. 

І всі ми мріємо, щоб вже у 2030-му році Україна на Олімпіаді у скелетоні також була представлена командою…

Це для нас велика ціль, але ми поки що так далеко наперед не загадуємо. 

«Від МОК зверталися і просили, щоб на Олімпіаді не було протестів»

Ми всі пам'ятаємо твою акцію проти війни під час минулих Олімпійських Ігор у Пекіні. Наразі до тебе не звертався хтось з МОК чи Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) з проханнями не чинити більше так? 

До нас зверталися після протестів нашої юніорської команди на етапі Кубка Європи і вже попереджали і просили за Олімпійські ігри. Щоб не влаштовували ніяких акцій проти війни на Олімпіаді. 

Це саме від МОК хтось звертався? 

Так, саме від МОК. Скажімо так, вони контактували з українською стороною щодо можливих протестів, щоб мені передали цю інформацію.

Росіян в цьому сезоні таки допустили до змагань IBSF. Вони на Олімпіаду не відібралися, але все-таки вони вже з'явилися на Кубку Європи. Як ти оце все прокоментуєш? Бо ти залучений також, зокрема, і до боротьби з їхнім поверненням до міжнародного спорту.

Динаміка, загалом, в цьому питанні досить сумна. Росіяни все більше і більше повертаються, в деяких видах спорту вже з національною символікою. На жаль, в нашому спорті росіяни також повернулися. Це було не рішення конгресу IBSF, це було рішення внутрішнього суду IBSF.

Наша команда вже проводила протести на етапах Кубка Європи. Також я дуже радий, що до цих протестів долучилися інші країни. Серед них Латвія, Швеція.

З боку нейтральної команди (росіян) також було багато порушень.

Одне з них було на етапі Кубка Європи у Вінтербергу. Тоді росіянин, який не проходив ніяку перевірку, без акредитації, заходив в роздягальню до спортсменів. Це заборонено правилами. Ми будемо піднімати щодо цього питання на найвищому рівні, будемо вимагати санкції до людей, які допустили це. І, загалом, продовжуємо боротися, як можемо.

А як IBSF відреагувала на протест на етапі Кубка Європи?

Досить негативно. Вони були дуже незадоволені нашими діями. Після повернення нейтральних спортсменів, ми бачимо, що в соцмережах IBSF, всюди, де фігурують їхні імена, закриваються коментарі. Тобто для федерації це також неприємна історія. Що є протести… Але це ті реалії, які ми маємо. Ми про це попереджали IBSF, що таке буде.

Ми бачимо, що заходи безпеки не посилені на змаганнях, попри допуск нейтральних спортсменів. І це теж є проблемою. Ми не вбачаємо, що процес перевірки росіян на відповідність їх умовам нейтральності проходить прозоро. Ми маємо докази підтримки війни нейтральними спортсменами, ми їх надсилаємо IBSF, до нас не дослухаються, нам не відповідають.

«Наші державні структури могли б попрацювати краще питання санкцій проти російських спортсменів»

Одним з напрямків боротьби з російським впливом у світовому спорті є і твоя петиція на сайті Кабміну щодо санкцій проти російських спортсменів, які підтримують війну?

Так. Ми, власне, спільно з тобою подали список російських спортсменів для запровадження санкцій. Я також сподіваюсь, що це буде вдалий напрямок нашої боротьби. 

Розкажи, як, на твою думку, санкції України можуть вплинути на виступи росіян на міжнародних змаганнях?

Якщо ці санкції перейдуть на міжнародний рівень… Це достатнє підґрунтя, щоб росіян просто не пускати в Європу, в подальшому і в Америку та Канаду. Вони просто можуть не доїжджати на змагання. І на це вже жоден суд ніяк не може вплинути. 

На мою думку, такі санкції треба було запроваджувати набагато раніше. 

Звичайно що наші державні структури могли б попрацювати трошки краще і зайнятися цим питанням напряму. Щоб українські спортсмени і вболівальники не займалися цим.

«Китайські, бразильські скелетоністи запитують про війну, коли бачать новини про обстріли»

Твої колеги по скелетону цікавляться ситуацією в Україні? Наприклад, коли ти перебуваєш в Україні, тебе запитують: «Владиславе, ти живий-здоровий?». Чи відчуваєш ти якусь підтримку?

Коли почалися протести нашої команди, то ми мали підтримку зі сторони чеської скелетоністки Анни Фернштедтової. Також нас підтримував чеський скелетоніст Тімон Драгановський. Латвійська команда завжди цікавиться подіями в Українці. Австрійці запитують.

Китайські спортсмени, наприклад, також намагаються дізнатися як у нас, що відбувається в Україні. Американець Флоріан Остін питає про Україну досить багато і часто. 

Також можу згадати нідерландців, бразильців. Вони бачать новини про обстріли. Запитують – ми розповідаємо. 

Австрієць Флоріан Ауер, наприклад, допомагав нашим дітям зі спорядженням для тренувань.

Німецькі спортсмени питають. Зокрема, з Феліксом Кайзингером багато спілкуємось. Він також цікавиться ситуацією в Україні.

Що б ти хотів сказати на завершення розмови українським вболівальникам, які будуть дивитись Олімпіаду і підтримувати тебе?

Насамперед хочу подякувати за вашу підтримку. Для нас вона дуже важлива. Без вболівальників нас би не було.

Ми робимо все можливе, щоб вас порадувати, щоб представляти Україну на міжнародній арені, тому для нас це спільна місія. Нам дуже приємно, що ви нас підтримуєте. Також хочу побажати приємного перегляду Олімпійських ігор. 

Артем Худолєєв, «Главком»