/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F05b496b03d7264bfccc66b29e7a92466.jpg)
Державні банки мають перестати боятися продавати токсичні кредити та активізувати цей процес
- NPL: актив на папері, баласт у реальності
- Чому страх "продати дешево" — хибний
- Прозорро.Продажі як інституційний запобіжник
- Ефект для держави
- Висновок
Непрацюючі кредити держбанків блокують сотні мільярдів гривень і стримують відновлення економіки. Продаж таких активів через відкриті аукціони — не розпродаж, а єдиний раціональний спосіб повернути гроші в обіг.
Проблемні кредити в українських банках давно перестали бути технічною фінансовою проблемою. Вони перетворилися на системне гальмо економіки, яке блокує кредитування, з’їдає капітал і консервує десятки мільярдів гривень, необхідних для відновлення та розвитку.
Станом на початок 2025 року обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі перевищує 370 млрд грн. При цьому понад 80% цього портфеля зосереджено у державних банках. Тобто ключ до вирішення проблеми перебуває безпосередньо в руках держави.
NPL: актив на папері, баласт у реальності
Формально проблемні кредити залишаються активами. Фактично — це заморожений капітал, який:
- не приносить доходу;
- вимагає значних резервів;
- погіршує показники достатності капіталу;
- обмежує можливість кредитування бізнесу.
За оцінками НБУ, кожні 100 млрд грн NPL блокують до 70–80 млрд грн потенційного нового кредитування. В умовах війни та підготовки до післявоєнної відбудови це означає прямі втрати для економіки.
Чому страх "продати дешево" — хибний
Основний аргумент проти активного продажу токсичних кредитів — ризик великого дисконту. Але кредит, який не обслуговується 5–7 років, уже втратив більшу частину вартості. Судові спори, знецінення застав і адміністративні витрати лише поглиблюють втрати.
Продаж навіть за 5–15% від номіналу часто вигідніший, ніж роками утримувати актив, який не має реальних перспектив стягнення. Ключова цінність тут — вивільнення капіталу, а не номінальна ціна в балансі.
Прозорро.Продажі як інституційний запобіжник
Головний бар’єр очищення банків — недовіра до процедур. Закриті або переговорні продажі неминуче створюють ризики заниження ціни, лобізму та криміналізації управлінських рішень.
Продаж через Прозорро.Продажі знімає ці ризики:
- ціна формується конкуренцією;
- усі дані та результати публічні;
- менеджмент банків захищений від персональних претензій;
- мінімізується корупційний фактор.
Це не гарантія "дорогого" продажу, але гарантія справедливої ринкової ціни.
Ефект для держави
Очищення балансів держбанків дає не разовий дохід, а структурний ефект:
- зменшує потребу у майбутній докапіталізації;
- відновлює кредитування малого й середнього бізнесу;
- підвищує інвестиційну привабливість сектору;
- формує вторинний ринок проблемних активів.
За консервативними оцінками, скорочення NPL хоча б на 100 млрд грн здатне забезпечити економіку десятками мільярдів гривень нових кредитів уже в середньостроковій перспективі.
Висновок
Токсичні кредити — це мертвий капітал. Відмова від їх продажу або ж повільний процес реалізації означає збереження статус-кво, де банки формально стабільні, але фактично не працюють на економіку. І це має змінитися найближчим часом.
Олег Падалка, Директор Асоціації "Біржові та електронні майданчики" наголошує:
"Прозорро.Продажі — дієвий інструмент, який дозволяє вирішити проблему прозоро, ринково і без політичних ризиків. Без цього очищення банків залишатиметься декларацією. З ним — з’являється шанс повернути заморожені ресурси в економіку".