Історик розкрив секрет бібліотеки Ярослава Мудрого - що замовчувалось століттями

За образом бібліотеки Ярослава Мудрого приховується значно складніша й менш міфологізована історія походження книжної традиції Русі, вказав історик.

Про що йдеться у матеріалі:

Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого десятиліттямивважається одним із найбільших інтелектуальних скарбів Київської Русі, однак сучасні українські історики закликають подивитися на цю історію значно тверезіше. Про це розповів голова Інституту національної пам’яті, український історик Олександр Алфьоров у відео на YouTube.

Главред з'ясував, що відомо про бібліотеку Ярослава Мудрого.

Бібліотека Ярослава Мудрого — міф чи реальність

Алфьоров наголошує, що уявлення про грандіозну бібліотеку Ярослава Мудрого є радше міфом, ніж доведеним фактом.

За його словами, у джерелах справді існує легенда про величезні книжкові скарби, однак питання полягає в іншому — коли саме почалося формування першої книжкової збірки на території Русі.

Дивіться відео про бібліотеку Ярослава Мудрого:

Хто насправді створив першу бібліотеку Русі

Історик пояснює, що витоки книжкової традиції варто шукати не в період правління Ярослава Мудрого.

"Необхідно зауважити, а коли ж почалася збірка, оця книжкова збірка часів нашої середньовічної української держави Русь? Так от, друзі, це, очевидно, буде якраз не час Ярослава Мудрого, а час Володимира Великого", — сказав Алфьоров.

Він зазначає, що Ярослав Мудрий значною мірою приписав собі інтелектуальні досягнення попередників.

"Ярослав Мудрий дуже багато батьківських перемог на інтелектуальному, мистецькому фронті приписав собі", — наголосив історик.

На думку Алфьорова, першими збирачами книг могли бути Володимир Великий, княгиня Ольга і навіть князь Аскольд.

Чому поява бібліотеки пов’язана з хрещенням Русі

Олександр Алфьоров підкреслює, що бібліотеки як явище з’являються лише в християнських державах.

"Правило в тому, що бібліотека, як збірка книг, з'являється в християнських державах після хрещення", — пояснив він.

Причина цього — роль книги у церковному житті.

"Книга – це є атрибут літургії, тобто служби християнській церкві. Немає книги, Євангелія, немає діяння апостолів, які зачитуються, немає служби", — зазначив Алфьоров.

Саме після хрещення Русі у 988–989 роках виникла гостра потреба в книгах для церков і монастирів.

Скрипторіуми та центри переписування Русі - як робили книжки в Русі

За словами історика, за часів Володимира Великого на державному рівні почали з’являтися центри переписування книг.

"Саме часів Володимира, який прийняв реформу вже на рівні держави, з'являються центри для переписування, адже в церкві має бути книга", — сказав Алфьоров.

Ці скрипторіуми функціонували при монастирях та митрополіях.

"Ці переписувальні центри, скрипторіуми, які працювали на нашій території, вони дійсно були в центрах монастирських або при метрополії, тобто Софія Київська або інші", — пояснив він.

Навіщо князям Русі були потрібні бібліотеки

Окрему увагу історик приділяє символічному значенню книг у середньовіччі.

"Якщо володар має бібліотеку, то це означає, що він є володарем не просто силою влади, але він володіє знаннями", — наголосив Алфьоров.

При цьому книги часто асоціювалися з таємними знаннями.

"Книга асоціювалася з мудрістю, і книга асоціювалася з тими знаннями, які відсутні у інших", — зазначив історик.

Саме тому бібліотека була не лише культурним, а й політичним інструментом.

"Відповідно, якщо ти маєш книжки, ти можеш написати будь-яку легенду, від кого ти походиш. Від Гая Юлія Цезаря або Олександра Македонського, чим, до речі, займалися раніше монархи. Тож, книги і бібліотека – це знак мудрості і сили", — підсумував Алфьоров.

Вам також може бути цікаво: