Київ у лютому: понад 1100 будинків без тепла після російської атаки

Пізнього вечора 2 лютого російські окупаційні війська розпочали масовану атаку на територію України, використовуючи ударні безпілотні літальні апарати. Вночі обстріли продовжилися ракетами, цілями яких стали енергетичні об'єкти в кількох регіонах. У Києві, Харкові, Сумах та Вінницькій областях були зафіксовані влучання, що призвели до поранень та масштабних руйнувань.

Найбільше постраждав Київ, де внаслідок ударів 3 лютого значно пошкоджено об'єкт інфраструктури, відповідальний за теплопостачання в Дарницькому та Дніпровському районах. Міський голова Києва Віталій Кличко висловив занепокоєння ситуацією, адже без тепла залишилися понад 1100 житлових будинків.

Фахівці одразу ж розпочали оцінку масштабів пошкоджень та перспектив відновлення об'єкта. В умовах екстремальних морозів, що сягали до -25°C, було прийнято рішення злити воду із систем опалення в постраждалих будинках, щоб запобігти їх розмерзанню та уникнути ще більших аварій.

Київська міська влада та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) оперативно відреагували на надзвичайну ситуацію, розгорнувши додаткові пункти обігріву. У Дарницькому районі запрацювало 5 нових пунктів, підключених до мобільних котелень, а у Дніпровському — 4, де мешканці могли перебувати як вдень, так і вночі. Також ДСНС додатково організувала 36 пунктів обігріву в Дарницькому районі на 20 локаціях та 27 пунктів у Дніпровському районі на 20 локаціях.

Міністр енергетики Денис Шмигаль підтвердив, що російські удари були спрямовані по теплоелектроцентралях та теплоелектростанціях у Києві, Харкові та Дніпрі, які забезпечували обігрів житлових районів. Ці дії ворога мали на меті залишити сотні тисяч сімей без тепла в період сильних морозів, що розцінюється як спроба посилити тиск на українське суспільство.

Для ліквідації наслідків нічної атаки на столицю було залучено 1122 ремонтники, що свідчить про значні зусилля для швидкого відновлення критичної інфраструктури. Адреси пунктів обігріву доступні на офіційних ресурсах районних державних адміністрацій, міської влади та ДСНС, зокрема на сайті Київської міської ради, що дозволяє мешканцям швидко знайти допомогу.

Ця атака вписується в ширшу стратегію РФ, що з вечора 2 лютого почала запускати ударні БПЛА по території України, а згодом продовжила атакувати ракетами. Удари по Харкову, Сумах, Сумській та Вінницькій областях також свідчать про масштабність цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру.

«Повідомив Віталій Кличко у Телеграмі, що понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах після масованої атаки ворога на критичну інфраструктуру столиці залишаються без тепла», — зазначив Київський міський голова.

Попри складнощі, спричинені ворожими ударами, Київ продовжує демонструвати стійкість та оперативність у реагуванні на кризи. Ці події підкреслюють важливість взаємодопомоги та солідарності в умовах війни, а також змушують шукати шляхи для посилення захисту критичної інфраструктури від майбутніх загроз.