Крах міжнародних амбіцій: російський бізнес масово втрачає активи за кордоном

На початку повномасштабної війни проти України, російський бізнес, що колись прагнув світового домінування, зіткнувся з непереборними труднощами. Його закордонні активи, які накопичувалися десятиліттями, тепер масово втрачаються або продаються за символічну ціну.

Серйозні втрати зазнали флагмани російської економіки. Продаж LUKOIL International GmbH американському інвестфонду Carlyle Group став найбільш яскравим прикладом. Компанія, яка володіла всіма закордонними активами «Лукойлу», оцінюється в 22 мільярди доларів.

Цей крах не був поодиноким випадком. У 2022 році «Газпром» втратив Gazprom Germania, чия оцінка становила 8,4 мільярда доларів. Ця компанія спочатку була передана Німеччиною під зовнішнє управління, а згодом — націоналізована. Також Польща позбавила «Газпром» контролю над Europol Gaz, оператором польської ділянки газопроводу «Ямал – Європа», який у 2023 році перейшов під контроль державної компанії Orlen.

Інші гіганти також зазнали істотних збитків: «Роснефть» у 2022 році втратила контроль над Rosneft Deutschland і RN Refining & Marketing із сумарною оцінкою близько 7 мільярдів доларів, а також частки у трьох німецьких нафтопереробних заводах. «Новатек» був змушений розпрощатися з польськими активами Novatek Green Energy, які у 2025 році викупила компанія Barter.

Банківський сектор також пережив руйнівні втрати. «Сбербанк» продав або ліквідував усі свої європейські активи, зокрема в Швейцарії та Австрії, втратив банк в Україні та вийшов з Казахстану. «ВТБ» після блокувальних санкцій США втратив контроль над підрозділами у Великій Британії, Німеччині та на Кіпрі. «Альфа-банк» залишився без Amsterdam Trade Bank у Нідерландах та українського Sense Bank, який був націоналізований у 2023 році.

Державні корпорації та промислові групи також згортали свою присутність. Так, РЖД продала 75% у GEFCO, а «Росатом» втратив фінський проєкт Hanhikivi-1. Ці події підтверджують системний провал міжнародних амбіцій російського бізнесу.

Ці втрати демонструють системний провал міжнародної експансії російського бізнесу, що десятиліттями вибудовував свій вплив. Служба зовнішньої розвідки України стверджує, що російські корпорації змушені позбуватися активів за безцінь або спостерігати за їх націоналізацією.

Загальний занепад російського бізнесу проявляється не лише у втраті закордонних активів. У Росії фіксується найнижчий показник відкриття нових компаній за останні 14 років. Експерти вказують на підвищення податків, зростання страхових внесків, спад у споживчому секторі та жорстку фіскальну політику як основні причини скорочення кількості нових бізнесів, особливо в будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг. Російська промисловість, включаючи металургію, хімічну промисловість та машинобудування, перебуває на межі кризи через західні санкції, високу вартість кредитів та уповільнення економіки.

Таким чином, колись амбітні плани російських компаній щодо глобального ринку обернулися значними фінансовими втратами та занепадом. Цей процес, що відбувається на тлі загострення міжнародних відносин, матиме довготривалі наслідки для економіки Росії та її місця у світовій торгівлі.