Знайти планети з двома сонцями майже неможливо: причина в загальній теорії відносності

Планети з двома сонцями давно приваблюють любителів фантастики, багато в чому завдяки планеті Татуїн з фільму "Зоряні війни". Передбачається, що таких планет, які обертаються одночасно навколо двох зірок, має бути багато в нашій галактиці, але астрономи виявили, що вони зустрічаються дуже рідко. З більш ніж 6000 планет поза Сонячною системою тільки 14 обертаються навколо двох зірок одночасно. Тепер астрофізики, вважають, що знайшли цьому пояснення. Планети, яких бракує, можуть бути жертвами потужного ефекту, передбаченого Альбертом Ейнштейном понад століття тому. Дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters, пише Discover Magazine.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Чому планети, які обертаються навколо двох зірок, трапляються рідко?

За словами вчених, зірки в дійних системах мають трохи різні маси і рухаються по витягнутих, яйцеподібних орбітах навколо одна одної. Будь-яка планета, яка обертається навколо двох зірок одночасно, світ із кратною орбітою, має протистояти конкуруючим гравітаційним силам, які постійно виводять її з рівноваги.

Також існує небезпечна зона навколо подвійних зірок, де орбіти планет стають дуже нестабільними. У цьому регіоні складні взаємодії трьох тіл можуть або викинути планету в міжзоряний простір, або притягнути її досить близько до однієї із зірок, щоб її було або розірвано на частини, або поглинуто нею.

За словами астрофізиків, більшість відомих планет із кратною орбітою перебувають за межами небезпечної зони. Це означає, що вони сформувалися далі від зірок і перемістилися ближче до них.

Подвійні зірки та орбіти планет

Проблема не обмежується тільки нестабільністю. І орбіта планети, і орбіта двох зірок повільно обертаються з часом у процесі, відомому як прецесія. Це схоже на коливання під час обертання дзиґи, яка сповільнюється.

Орбіта планети прецесує через гравітаційне тяжіння зірок, тоді як орбіта подвійних зірок прецесує в основному через релятивістські ефекти.

У міру того, як приливні взаємодії поступово звужують орбіти зірок, швидкість їхньої прецесії збільшується, а швидкість прецесії планети сповільнюється. Коли ці швидкості збігаються, система входить у резонанс, який розтягує орбіту планети, і вона набуває яйцеподібної форми.

За словами астрофізиків, цей резонанс зазвичай призводить або до зближення планети з однією з двох зірок, яка потім знищує цю планету, або орбіта планети змінюється під впливом зірок, що призводить до викиду цього світу з системи. В обох випадках планета зникає.

До чого тут загальна теорія відносності Ейнштейна?

Ключовим висновком нового дослідження є роль загальної теорії відносності Ейнштейна. Запропонована 1915 року, ця теорія описує гравітацію не як силу, а як викривлення самого простору-часу.

У системах, де дві зірки розташовані близько одна до одної, це релятивістське викривлення прискорює прецесію орбіт настільки, що викликає руйнівні резонанси.

Моделювання показало, що потужний ефект теорії відносності усуває з системи приблизно вісім із десяти планет, що обертаються навколо двох зірок. При цьому більшість планет в кінцевому підсумку руйнуються.

За словами вчених, світи, подібні до планети Татуїн, здебільшого розташовані далеко від своїх зірок і їх не можуть виявити астрономи. Тому вони зустрічаються так рідко.

Як уже писав Фокус, нові дані вказують, що на Венері існують масивні підземні структури.

Також Фокус писав про те, що NASA передало марсохід на Марсі під управління ШІ і космічний апарат якимось чином вижив.