"Зібгати" — старовинне слово, яке обожнювали українські письменники: ви здивуєтеся, що воно означає

Це слово зафіксоване у всіх нормативних словниках української мови і найчастіше означає зім’яти або зіжмакати щось. Проте, як зазначають фахівці, воно має й інші значення.

За даними slovnyk.ua, «зібгати» можна використовувати у чотирьох значеннях:

1. Зім’яти, зіжмакати що-небудь жужмом;

2. Зістикувати, скласти або зігнути певним чином предмет;

3. Зліпити або сформувати щось із тіста;

4. Створити, написати чи зробити щось наспіх, швидко (переносне значення).

Приклади вживання слова «зібгати» у літературі:

• «Зібгав Аркадій Петрович серветку, кинув на стіл і вибіг з хати» — Михайло Коцюбинський, Коні не винні, 1912 рік.

• «Василь Васильович зібгав ноги під стільцем, а сам відкинувся на спинку з такою силою, що вона навіть хруснула» — Олекса Гуреїв, роман Наша молодість, 1949 рік.

• «А хто краще коровай зібгає, тому мати пива наливає» — Любов Забашта, Квіт папороті, 1960 рік.

• «Багацько в нас було працівників пера, та щось малі про те лишилися здобутки. Зібгає вірш чи жарт, ото всього добра. Та й шасть з очей — нема про його й чутки» — Павло Грабовський, До українців, 1959 рік.

У США опублікували файли Епштейна / © tsn.ua Зима / © pexels.com Мішель Андраде / © instagram.com/mishvirmish На місці аварії