Чи довіряють українці Зеленському: соціологи здивували цифрами

Станом на кінець січня 2026 року більшість громадян України продовжують довіряти президенту Володимиру Зеленському. Проте використання спеціальних соціологічних методик показало, що реальний рівень підтримки є дещо нижчим за офіційний.

Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Згідно з даними прямого опитування, 61% респондентів висловили довіру Володимиру Зеленському. Не довіряють главі держави 33% опитаних. Таким чином, баланс довіри-недовіри залишається позитивним і становить +28%, що відповідає показникам середини січня цього року.

Соціологи деталізували структуру підтримки:

• 25% довіряють «повністю»;

• 36% довіряють «скоріше»;

• 16% «скоріше» не довіряють;

• 17% «зовсім» не довіряють.

Аби перевірити щирість відповідей та виключити фактор соціального схвалення чи страху, КМІС провів експеримент. Половині респондентів ставили пряме запитання, а іншій половині запропонували метод «задуманого знайомого».

Суть методу полягала в тому, що респондент мав подумати про близьку людину (або про самого себе) і відповісти, чи довіряє ця «задумана особа» президенту. Така анонімність зазвичай дозволяє отримати більш відверті відповіді.

Результати експерименту показали, що за непрямою методикою рівень довіри до Володимира Зеленського становить 53%. Це на 8 відсоткових пунктів менше, ніж за прямого запитання (61%).

Чому виникла розбіжність

Експерти КМІС проаналізували причини різниці у цифрах. На їхню думку, гіпотеза про те, що українці бояться критикувати владу, є малоймовірною. В Україні зберігається свобода слова, медіа вільно критикують керівництво держави, а абсолютна більшість громадян має доступ до альтернативних джерел інформації в Інтернеті.

Соціологи схиляються до думки, що головною причиною розриву є так звана «державницька» позиція громадян.

«Люди можуть критикувати президента і бути незадоволеними його діями. Але оскільки є усвідомлення потреби єднатися в нинішній воєнний період, то в опитуванні вони скажуть, що „так, ми довіряємо нашому президенту“, — пояснюють у КМІС.

Тобто, відповідаючи прямо, респонденти демонструють необхідність політичної єдності під час війни. Коли ж запитання ставиться про «знайомого», цей внутрішній цензор вимикається, що і дає дещо нижчий, але більш реалістичний показник довіри.

Як довго українці готові терпіти війну

У КМІС зазначають, що подібний рівень суспільної стійкості фіксували у вересні та грудні 2025 року, попри масовані російські обстріли, руйнування інфраструктури та складну економічну ситуацію. Готовність продовжувати спротив зберігається в усіх регіонах України — від 58% на сході до 72% у Києві.

Водночас частина громадян — близько 17% — вказують, що можуть витримувати війну лише кілька місяців або пів року. Соціологи пояснюють таку позицію насамперед втратами серед військових і цивільних, страхом за життя близьких, постійними обстрілами, економічними труднощами та психологічним виснаженням. При цьому проблеми з електро- та теплопостачанням як ключову причину назвали лише близько 5% від усього дорослого населення.

У КМІС наголошують, що загалом громадські настрої залишаються відносно незмінними, а більшість українців, попри війну і тиск з боку Росії, не демонструють готовності до швидких поступок.

Шахта / © Колаж ТСН Банкір оцінив, яким буде курс валют долара і євро протягом тижня, 2-8 лютого. / © УНІАН "Динамо" U-19 / © ФК Динамо Київ У Харкові - блекаут через обстріли РФ