«Дикий Захід» України. Кого ти обрало, Закарпаття?

Закарпаття у парламенті представляють шестеро народних депутатів. Серед них легендарний Віктор Балога. Ще четверо представників групи «Довіра»: двоюрідний брат Балоги Василь Петьовка, Валерій Лунченко, Роберт Горват та Владіслав Поляк.

Останнього звинувачують у порушенні Конституції – кнопкодавстві. А також єдиний нардеп-«слуга» – Михайло Лаба. Його звинувачує САП у отриманні неправомірної вигоди за голосування.

З-поміж цих політиків найвпливовішим у регіоні є саме Віктор Балога, який за часів Віктора Ющенка очолював Секретаріат президента, а також був міністром. Його син – мер Мукачево має свою партію «Команда Андрія Балоги», кожен п’ятий кандидат якої на місцевих виборах 2020 року отримав мандат.

Балога-батько зізнавався, що його найбільша помилка – підтримка в 1990-х роках Віктора Медведчука. Закарпаття дійсно було плацдармом для походу у владу цього проросійського політика. Проте ситуація змінюється повільно: наприклад, торік цей регіон увійшов у трійку регіонів України, де досі найбільше російських церков. 

Але курортне Закарпаття – це не лише контраверсійна політика, це ще й бізнес. Регіон залишається зоною значних інтересів для забудовників, і тут знову не обходиться без політиків із заборонених партій. Так, для побудови курорту «Боржава» готуються сотні гектарів землі.

У перемовинах про забудову Карпат, як повідомляли Bihus.info, брали участь депутат із «групи Коломойського» Ігор Палиця, обраний від проросійської партії ОПЗЖ Сергій Льовочкін і колишній учасник Помаранчевої революції, який потрапив до Закарпатської облради від ОПЗЖ – Владислав Каськів. Для задоволення таких бізнес-інтересів у Верховній Раді лобіюються потрібні забудовникам закони.

«Голка» разом з іншими громадськими організаціями склала перелік знакових для країни законодавчих ініціатив, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни у новому інструменті «Перезарядити країну тобі під силу». 

Закон «Про Закарпаття»

Для закарпатців найскандальнішим стало голосування їхніх обранців за так званий закон «Про Закарпаття» (проєкт №9549). Він запустив механізм примусового відчуження земельних ділянок і майна в Ужгородському районі Закарпатською військовою обласною адміністрацією за погодженням з урядом, зокрема на користь релокованих підприємств. Хоча сам закон мав би стосуватися лише процедури відведення ділянок для розвитку цифрової інфраструктури. 

Президент наклав вето на цей проєкт, не всі його пропозиції врахували, і парламент мав би подолати вето двома третинами голосів – конституційною більшістю. Але цього не сталося. 

Цей закон, на думку низки експертів, не просто дискримінаційний, а антиконституційний. Його підтримали четверо мажоритарників із Закарпаття – Горват, Лунченко, Петьовка та Поляк. Усі з групи «Довіра».

І така позиція для цих депутатів досить типова. Коли у 2021 році парламент голосував за законопроєкт «Про території Смарагдової мережі», то журналістам вдалося зафіксувати переписку в чаті «Довіри». Нардеп Горват пояснював: «Законопроєкт заблокує можливе будівництво в горах гірськолижних комплексів. Прошу не підтримувати».

Що цікаво, що ці четверо депутатів, які голосували не в інтересах Закарпаття, на місцевих виборах 2020 року об’єдналися у одному регіональному проєкті «Рідне Закарпаття». Від неї до рад регіону пройшли понад 350 депутатів. 

Щодо Балоги, то він під час розгляду закону «Про Закарпаття» не голосував, а от нардеп Лаба – вдавав відсутнього: за інші питання в той день і до, і після – політик голосував, а на цьому, схоже, просто витягнув картку зі слоту. Це при тому, що у Регламенті чітко йдеться, що депутат має голосувати «за», «проти» або утримуватися. 

Після голосування Лаба записав відео, у якому каже, що законопроєкт не підтримав і буде «стежити за практичною його імплементацією та оперативно реагувати в разі необхідності». 

Хто хоче Карпати перетворити на «шанхай»?

Ще однією небезпечною новелою не лише для Карпат став скандальний «закон Ігоря Мазепи» (№12089). Європарламент назвав його «легалізацією краденого».

Ключовий автор і лобіст цього проєкту народний депутат від «Слуг народу» з Франківщини – Ігор Фріс, який входить до «групи Коломойського», передбачив у своїй ініціативі амністію дерибанникам державного та комунального майна, якщо з моменту розподілу лісів чи узбереж пройшло більше 10 років. Якщо ж десять років не пройшло і громада чи держава хоче повернути землю, то треба покласти з бюджету на депозит суду ринкову вартість землі. Якщо громада виграє суд і доведе, що земля набута незаконно, вона втрачає бюджетні гроші.

На Закарпатті за таким сценарієм виведена у приватну власність полонина Крачунєска під Свидовцем, яку роками місцеві посадовці-прихильники виділяли своїм родичам. 

Тут власники курортів на Буковелі можуть звести ще один масштабний курорт. І медіа пов’язують забудовників цього курорту із Коломойським. За «закон Ігоря Мазепи» усі згадані тут нардепи голосували «за», крім Василя Петьовки, який саме під час цього голосування був «відсутній». 

Наразі Конституційний Суд розпочав розгляд звернення Верховного Суду, який вимагає перевірити на конституційність норми нового закону. 

Забудова високогір’я Карпат

Хаотична забудова Карпат курортами – не єдина загроза для гір. Після початку повномасштабної війни з Донеччини на Закарпаття зокрема перемістився пов’язаний з колишнім «регіоналом» Максимом Єфімовим бізнес, який будує вітрову електроенергетику. Єфімов у 2023 році склав мандат народного депутата. 

На користь такого бізнесу парламент спробував провести норму, яка мала дозволити будувати вітряки в горах без оцінки впливу на довкілля. Відповідну правку внесла депутатка, яка пройшла у парламент від забороненої партії ОПЗЖ, а зараз співголовує у групі «Відновлення України» – Антоніна Славицька (проєкт №13174).

Правку вдалося збити. Після цього в Ужгороді відбулося виїзне засідання двох комітетів Верховної Ради – екологічного та євроінтеграційного. Захід ініціювала зокрема народна депутатка від ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, батьки якої родом із Закарпаття, та членкиня екологічного комітету від «Слуг народу» Юлія Овчинникова. 

Народні депутати та експерти обговорили ризики спорудження на високогір’ї. При цьому учасники погодилися, що зелена енергетика країні, коли ворог обстрілює інфраструктуру, вкрай потрібна. Але зазначили, що бізнес має розміщувати вітряки там, де це завдасть якнайменше шкоди для довкілля. Так, наприклад, на Волині вітряки за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку встановлюються із дотриманням закону.

Наразі від очільника Мінекономіки Олексія Соболєва залежить, чи отримають забудовники полонини Руна позитивний висновок оцінки впливу на довкілля. 

Аналітик «Української природоохоронної групи» Петро Тєстов наголошує: «Якщо міністр надасть позитивний висновок, то це матиме не лише незворотні екологічні наслідки. Бізнес, який використовує зв’язки у політиці, доведе доброчесному бізнесу, який діє за законом під час будівництва вітряків, що в Україні можна порушувати правила і бути у виграші. І як тільки зійде сніг, будівельна техніка поїде на Свидовець, Красну, Гостру і інші полонини».

Скасування незалежності НАБУ і САП

За скасування незалежності НАБУ і САП (проєкт №12414) голосували усі мажоритарники регіону, крім Віктора Балоги, який був тоді відсутній. Після голосування в Ужгороді, як і в багатьох громадах, відбулися масові протести.

Камери у парламенті зафіксували, як народний депутат Горват дуже радів після цього голосування. Він у 2023 році отримав підозру від НАБУ, і суд його випустив під заставу у понад 26 млн грн.

НАБУ повідомило, що народний депутат мав вплив на службових осіб Держгеокадастру і розробив схему заволодіння ділянками на Закарпатті, загальна площа яких складала 323 га. Через таку діяльність держава зазнала збитків на суму понад 123 млн грн.

Містобудівна «реформа»

Коли містобудівну «реформу» (законопроєкт №5655) готували до другого читання у 2023 році, то комітет з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, який очолює Шуляк, направив цю законодавчу ініціативу на розгляд Верховної Ради без належного опрацювання. Тоді народний депутат Віктор Балога, який є членом цього комітету, голосував під час засідання комітету проти розгляду цієї законодавчої ініціативи.

Що стосується голосування у сесійній залі, то всі мажоритарники Закарпаття, крім Балоги, попри застереження громадського сектору підтримали містобудівну «реформу», що зрештою у своїй резолюції розкритикував Європарламент. Громадяни у день голосування зібрали понад 25 тис. підписів під петицією до президента із вимогою ветувати закон. Президент зрештою його так і не підписав.

Заборона проросійських партій та РПЦ

У 1990-х роках партія Віктора Медведчука СДПУ(о) мала суттєвий вплив у регіоні. Тому не дивно, що після стількох років діяльності проросійських політиків у регіоні Закарпаття залишається одним із флагманів Московської патріархії в Україні.

Найбільше політичне загострення конфлікту між Балогою і СДПУ(о) відбулося під час виборів мера у Мукачево (2004 рік), коли Балога від «Нашої України», згідно із результатами екзитполів набрав понад 62% голосів, а переможцем оголосили його опонента з команди Медведчука.

У місцевих радах Закарпаття проросійська партія ОПЗЖ навіть під час місцевих виборів 2020 року отримала представництво, що не можливо було б уявити, наприклад, на сусідній Львівщині. Так, до Закарпатської облради увійшло шестеро депутатів ОПЗЖ. Зокрема вже згаданий Владислав Каськів.

Коли у 2022 році після повномасштабного вторгнення Верховна Рада розглянула законопроєкт про заборону проросійських партій, то всі мажоритарники Закарпаття підтримали це рішення, крім Лунченка і Горвата (№7172-1). Перший політик не голосував, а другий – був відсутній.

Схожа ситуація склалася тоді, коли розглядали законопроєкт щодо діяльності релігійних громад. Тільки тут не голосував ще й Василь Петьовка (проєкт №8371). 

Хто підтримав наступ на свободу слова?

Депутат Георгій Мамка, який пройшов від проросійської партії ОПЗЖ, подав законопроєкт, який забороняє журналістам та громадським активістам повідомляти суспільству, хто був клієнтом адвоката (№12320). Якщо закон підпише президент, то жоден громадянин безкарно не зможе сказати факт: «Шевчук був адвокатом Іллі Киви» або «Сердюк був адвокатом Януковича». 

Нещодавно Олексій Шевчук, який був адвокатом Іллі Киви, став членом конкурсної комісії САП. Це кадрове рішення прийняв генпрокурор і майже 50 громадських організацій вимагають прибрати Шевчука з цієї комісії.

Проти вже згаданого законопроєкту 12320 виступила низка медіа та громадських організацій, втім його підтримали усі закарпатські мажоритарники, крім Балоги, котрий був відсутній.

Загалом під час низки знакових голосувань Балога відсутній і цей показник у нього найбільший з-поміж мажоритарників Закарпаття.