«Ефект Трампа»: торговельні партнери США почали укладати угоди один з одним

Жорстка політика протекціонізму та тарифний тиск адміністрації Дональда Трампа спровокували безпрецедентну хвилю економічної диверсифікації у світі. Про це пише «Главком» із посиланням на Associated Press.

Давні союзники США, які десятиліттями покладалися на американський ринок як на гарант стабільності, тепер сприймають Вашингтон як джерело непередбачуваності та імпульсивності. Це призвело до того, що іноземні уряди, центральні банки та приватні інвестори почали активно шукати шляхи зменшення залежності від Сполучених Штатів, масово скуповуючи золото та позбавляючись американських казначейських облігацій. Як наслідок, минулого тижня курс долара впав до найнижчого рівня з 2022 року, що свідчить про серйозний виклик статусу долара як головної світової резервної валюти.

Намагаючись захистити свої економіки, ключові торговельні партнери США почали укладати масштабні угоди між собою, часто відкидаючи давні суперечки. Найбільш показовим став прорив у відносинах між Європейським Союзом та Індією: після двадцяти років переговорів сторони нарешті підписали угоду про вільну торгівлю. Аналогічно було завершено роботу над угодою ЄС із країнами Меркосур у Південній Америці, що створило ринок для 700 млн людей. Окрім торговельних зв'язків, Європа почала активно дбати про цифровий суверенітет, поступово скорочуючи використання американських сервісів, таких як Zoom та Microsoft Teams, на користь локальних розробок.

Сам Дональд Трамп переконаний, що його тактика «всі карти у нас» залишається ефективною, оскільки Америка володіє найбільшим споживчим ринком у світі. Наприклад, під загрозою мит Індія погодилася закупити американських товарів на $500 млрд і відмовитися від російської нафти, а Південна Корея була змушена прискорити інвестиції в США обсягом $350 млрд. Проте аналітики зазначають, що такі односторонні угоди дають партнерам мало реального захисту, оскільки президент постійно знаходить приводи для нових погроз навіть після поступок з боку союзників.

Зростаюче несприйняття такої політики вже має реальні наслідки для американської економіки. Використання економічної залежності як важеля тиску перетворює США з джерела безпеки на рушійну силу глобальної нестабільності. У довгостроковій перспективі це може обернутися підвищенням процентних ставок та цін для самих американців, оскільки іноземні інвестори все частіше переглядають свої стосунки з доларом, шукаючи більш прогнозовані та стабільні альтернативи в інших регіонах світу.

Як відомо, торговий представник США Джеймісон Грір розкритикував угоду про вільну торгівлю між Європейським союзом та Індією. Посадовець вважає, що вона вигідніша Індії, ніж Євросоюзу.

«Оскільки президент Трамп зробив пріоритетом внутрішнє виробництво і фактично запровадив плату для інших країн за доступ до нашого ринку, ці держави тепер шукають альтернативні канали збуту своєї надлишкової продукції. Тож Європейський Союз звертається до Індії, намагаючись знайти для себе такий майданчик. ЄС настільки залежний від торгівлі, що йому потрібні інші ринки, якщо він більше не може безперешкодно постачати свою продукцію до Сполучених Штатів», – зазначив Грір.

До слова, президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення імпортних мит для Південної Кореї з 15% до 25%. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social у понеділок, 26 січня. Рішення набуває чинності негайно та стосується широкого спектра товарів, включаючи автомобілі, деревину та фармацевтичну продукцію.