Секрет постільної білизни в СРСР: чому підковдри шили з діркою у вигляді ромба

Заправляти ковдру в таку підковдру було значно простіше й швидше, ніж возитися з більшістю сучасних комплектів постільної білизни.

Головне з новини:

Постільна білизна радянських часів мала чимало особливостей, але найбільше запам’ятовувався підковдра з великим ромбоподібним вирізом посередині. Для багатьох це досі загадка, хоча пояснення - суто практичне й пов’язане з технологією виробництва, пише УНІАН.

Як працював "ромб" і чому він був зручнішим за сучасні моделі

Ті, хто хоч раз заправляв ковдру в таку підковдру, добре пам’ятають, що процес був швидшим і простішим, ніж із сучасними прорізами збоку. Ковдру просто клали по центру й "загортали" краї всередину - без перекосів, грудок і нескінченного струшування. Виріз дозволяв рівномірно розподілити наповнювач і уникнути злежування.

Але зручність була радше бонусом, а не головною причиною появи ромба.

Головний фактор - ширина тканини

У СРСР постільну білизну шили з полотна шириною лише 90 см - достатньо для одномісного ліжка, але замало для двоспального. Тому для великих підковдр доводилося з’єднувати два шматки тканини. Шов робили по центру, і саме там розміщували отвір для ковдри. Це дозволяло економити матеріал і спрощувало виробництво. Залишки тканини зазвичай ішли на наволочки.

Чому саме ромб

Форма вирізу могла бути будь-якою, але технологи обрали ромб - він виглядав акуратніше, був простим у крої та забезпечував ширший доступ повітря. Завдяки цьому ковдра "дихала", не відволожувалася і не накопичувала затхлий запах навіть після тривалого використання.

Чому радянські підковдри зникли

Попри практичність, ромбоподібний виріз поступився сучасним моделям із прорізами збоку або знизу. Нові стандарти виробництва, інша ширина тканин і зміна споживчих звичок зробили радянську конструкцію рідкісним ретро‑артефактом.

Вас може зацікавити: