/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F4a170c4fc02a5dfe567e56e3dc46ef50.jpg)
Щось дуже дивне ховається під реакторами Фукусіми, давно виведеними з ладу
Що живе у воді з реактора?
Після аварії на АЕС "Фукусіма-Даїчі" у 2011 році морська вода, яка потрапила всередину реакторних будівель під час цунамі, залишалась у так званому торусному приміщенні – підземній частині реактора, призначеній для скидання пари. Ця вода перебувала там близько дев’яти років, маючи високу концентрацію радіоактивного цезію, пише Popular Mechanics.
Японські науковці вперше провели детальний аналіз мікроорганізмів безпосередньо зсередини реакторної будівлі. Для цього ще у 2020 році було відібрано два зразки води з різних глибин – із середнього шару та з самого дна, де накопичився бурий осад, багатий на залізо.
Результати показали несподівано низьке різноманіття бактерій. У верхньому шарі води виявили лише вісім родів бактерій, у донному – тридцять два.
Для порівняння, у незараженій морській та прісній воді поблизу Фукусіми зазвичай фіксують від сорока до дев’яноста п’яти родів.
Понад дев’яносто шість відсотків усіх виявлених мікроорганізмів належали до групи протеобактерій. Домінували два роди: Limnobacter, який здатен окиснювати сполуки сірки, та Brevirhabdus, пов’язаний з окисненням марганцю. Обидва типи бактерій часто зустрічаються у біоплівках та техногенних середовищах.
Ключовий момент дослідження, опублікованого в Applied and Environmental Microbiology, полягає в тому, що приблизно сімдесят відсотків виявлених бактерій мають прямий або опосередкований зв’язок із процесами корозії металу. Такі мікроорганізми можуть прискорювати руйнування сталі та інших конструкцій через утворення кислот, оксидів або електрохімічних потенціалів на поверхні металу.
При цьому очікуваних "суперстійких" до радіації бактерій майже не знайшли. Частка відомих радіорезистентних родів становила менш як один відсоток. Додаткові експерименти показали, що найбільш поширена бактерія Limnobacter thiooxidans має рівень радіаційної стійкості, подібний до звичайних бактерій, а не екстремофілів.
Головні висновки
Науковці дійшли висновку, що мікробна спільнота в торусному приміщенні сформувалася як суміш морських бактерій, занесених цунамі, та мікроорганізмів, характерних для біоплівок, шламу і промислових вод. Саме така комбінація робить їх потенційно небезпечними для довготривалого зберігання пошкоджених ядерних об’єктів.
Дослідники підкреслюють, що під час багаторічного демонтажу АЕС контроль за мікроорганізмами може бути не менш важливим, ніж контроль за радіацією, адже мікробіологічна корозія здатна прискорювати деградацію інфраструктури.