Україна стане "сталевим дикобразом": що планує влада у разі "нікчемності" гарантій безпеки, — ЗМІ

Як йдеться в матеріалі видання Politico, в Україні дедалі обережніше оцінюють перспективи будь-яких мирних домовленостей і не виключають, що надані союзниками гарантії безпеки можуть виявитися формальними або недостатньо дієвими. Саме тому країна розробляє так званий "план Б" — модель самостійного стримування Росії, яку в Європі вже охрестили концепцією "сталевого дикобраза".

Ідею перетворити Україну на державу, яку неможливо "проковтнути", минулого року публічно озвучила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Йдеться про країну з великою постійною армією, розвиненим власним оборонним виробництвом і високим рівнем технологічного переозброєння — від безпілотників до ракет далекого радіусу дії.

За словами голови місії України при НАТО Альони Гетьманчук, за роки повномасштабної війни Київ кардинально переглянув саме розуміння гарантій безпеки. Якщо раніше акцент робився переважно на міжнародних зобов’язаннях і захисті з боку партнерів, то тепер у центрі — спроможність самої України захищати себе. Основою будь-яких гарантій, наголошує вона, має бути українська армія та національна оборонна промисловість.

Як Україна планує захищати себе після війни та які програми вже запроваджуються

Однак, як пише автор статті, практична реалізація цієї моделі потребує масштабних змін. Зокрема, Україна має реформувати оборонний сектор, систему закупівель і кадрову політику, а також модернізувати військову підготовку та розширювати власні виробничі потужності. Паралельно держава інвестує в безпілотні системи, ракети, засоби радіоелектронної боротьби й сучасну бронетехніку. Ще одним окремим напрямом є оновлення авіації: Київ розглядає можливість закупівлі до 150 винищувачів Saab JAS‑39E Gripen шведського виробництва.

Генеральний директор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко підкреслює, що вирішальне значення має не поява окремих зразків нової зброї, а здатність оборонної галузі стабільно працювати в довгостроковій перспективі. За його словами, безпека країни залежить від передбачуваного виробництва, яке здатне витримувати навантаження і працювати навіть у кризових умовах.

Нині ж питання зовнішніх гарантій безпеки для України залишається відкритим. Так, президент США Дональд Трамп фактично зняв з порядку денного варіант запрошення України до НАТО, і це, загалом, позбавляє Київ захисту за статтею 5 Північноатлантичного договору. Через це генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнає, що Україні потрібні надійні гарантії, однак у нинішніх умовах вони не можуть замінити власну оборонну спроможність.

"Але без НАТО Україні доводиться покладатися на індивідуальні угоди, які можуть не мати такої ж ваги, як зобов'язання перед альянсом. Київ обережно ставиться до таких угод, оскільки його обпекли обіцянки, дані США та Великою Британією, коли Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1994 році, — обіцянки, які виявилися порожніми", — пише автор матеріалу.

На тлі цих ризиків ключовим елементом стримування залишається велика армія. Під час переговорів Україна наполягає на збереженні війська чисельністю близько 800 тисяч осіб, проте міністр оборони Михайло Федоров визнає серйозні кадрові виклики. За його словами, мільйони українців перебувають у розшуку за ухилення від призову, а сотні тисяч військових самовільно залишали службу.

"Якщо припинення вогню все ж таки відбудеться, багато солдатів, які зараз служать, захочуть демобілізуватися. Це означає величезні та дорогі зусилля для створення та утримання великої армії мирного часу, яка має бути організованою та належно оплачуваною", — пише Politico.

Натомість, за словами військового аналітика та голови фонду "Повернися живим" Тараса Чмута, утримання великої армії мирного часу вимагатиме серйозних фінансових ресурсів, якісної підготовки та глибокої реформи командної і штабної структури. Михайло Федоров, зі свого боку, заявляє про плани масштабної цифровізації, боротьби з корупцією та формування нової культури лідерства в армії.

Окрему роль у майбутній системі стримування , за словами фахівців, відіграють безпілотники. В Україні стверджують, що значна частина втрат російської армії пов’язана саме з ударами дронів. У 2025 році Міністерство оборони уклало контракти на 4,5 мільйона FPV‑дронів, а також витратила на закупівлі понад 110 мільярдів гривень — утричі більше, ніж торік.

Паралельно Україна розвиває власні ракетні програми, зокрема, йдеться як про крилаті ракети та далекобійні дрони, так і про спільну з Великою Британією розробку тактичної балістичної ракети з дальністю до 500 кілометрів. У перспективі ці системи мають стати інструментом стримування, здатним завдавати ударів по військових та інфраструктурних об’єктах Росії у разі нової агресії.

Де Україна братиме гроші на нове озброєння

Однак єдиною проблемою у реалізації цього всього залишається фінансування. За оцінками експертів, минулого року українська оборонна промисловість могла виробляти продукції на 35 мільярдів доларів, однак держава змогла профінансувати контракти лише на третину цієї суми. А без довгострокових замовлень, захищених виробничих майданчиків і стабільного фінансування серійне виробництво неможливе.

Та все ж певні надії Україна покладає на нові оборонні ініціативи ЄС. Зокрема, програма SAFE передбачає кредити на закупівлю озброєнь на суму 150 мільярдів євро, а також позику для України у розмірі 90 мільярдів євро, більша частина якої має піти саме на оборону.

При цьому в Києві наголошують, що навіть юридично зобов’язуючі угоди з партнерами та потенційна присутність іноземних військ розглядаються лише як доповнення. Вирішальним чинником безпеки залишається власна спроможність держави захищати себе.

Як пише видання, для президента України Володимира Зеленського це означає курс на системне нарощування оборонного потенціалу. У його оточенні також підкреслюють, що з таким сусідом, як Росія, Україна має бути постійно готовою до оборони, щоб зберегти незалежність і не допустити повторення війни.

Нагадаємо, що, за даними Інституту вивчення війни, Росія відкидає західні гарантії безпеки та робить ставку на продовження бойових дій, а також наполягає виключно на сценаріях, які вигідні Кремлю.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Київ погодив із Вашингтоном двосторонні умови щодо гарантій безпеки. НАразі глава держави очікує готовності партнерів для підписання цих документів.