Україна готує план Б на випадок, якщо гарантії безпеки виявляться нікчемними — Politico

Україна остерігається, що за підсумками будь-яких можливих мирних домовленостей не зможе повною мірою спиратися на безпекові гарантії партнерів. Саме тому держава має бути готовою розраховувати насамперед на власні сили — перетворившись на «сталевого дикобраза», аби російський диктатор Володимир Путін не наважився на нову агресію.

Про це йдеться у статті Politico.

Торік президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Київ зробити країну «сталевим дикобразом, непридатним для перетравлення нинішніми й майбутніми агресорами».

На практиці це передбачає наявність постійної чисельної армії, значні вкладення у передові технології безпілотників і ракет, а також активний розвиток власного оборонного виробництва.

Що має стати ядром безпеки України?

«Україна пройшла фундаментальне переосмислення того, що означають гарантії безпеки і на чому вони мають базуватися. Раніше бачення ґрунтувалося переважно на зобов’язаннях партнерів щодо захисту. Сьогодні ж є чітке розуміння: ядром будь-яких гарантій безпеки мають бути Збройні сили України та її оборонна промисловість», — розповіла очільниця місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

Втім, реалізація такого підходу потребує масштабних змін. Україні необхідно вибудувати стійкий оборонний сектор, оновити систему закупівель, реформувати рекрутинг, і надалі вдосконалювати дронові технології, збільшувати виробництво далекобійних ракет, переозброювати війська сучасними танками, артилерією та авіацією (Київ уже окреслив домовленість щодо придбання до 150 винищувачів Saab JAS-39E Gripen шведського виробництва), а також залучити мільярдні обсяги допомоги для формування армії, від повторного нападу на яку Росія утримається.

Сумніви України в гарантіях безпеки від партнерів

Питання гарантій безпеки стало особливо гострим після того, як президент США Дональд Трамп фактично зняв з порядку денного бажаний для України сценарій — запрошення до НАТО, яке забезпечує захист своїх членів завдяки статті 5 про колективну оборону.

За відсутності членства в Альянсі Україна змушена розглядати індивідуальні домовленості, які можуть бути значно слабшими за гарантії НАТО. Київ ставиться до таких угод із пересторогою, пам’ятаючи про досвід 1994 року, коли після відмови від ядерної зброї обіцянки США та Великої Британії виявилися порожніми.

«Деякі європейські союзники заявили, що після досягнення угоди вони розмістять війська в Україні. Війська на землі, літаки в небі, кораблі в Чорному морі. Сполучені Штати стануть запобіжником», — сказав генсек НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва 3 лютого, додавши, що ці гарантії безпеки є «надійними».

Водночас Москва вже демонструє готовність виступати проти будь-яких безпекових гарантій для України.

Серйозні сумніви в Києва викликає й надійність обіцянок Трампа з огляду на його різкі та непередбачувані політичні кроки.

«Чи пішов би Трамп на війну з Росією заради України? Абсолютно ні. Чи запровадив би Трамп санкції проти Росії за порушення будь-якого режиму припинення вогню? Дуже малоймовірно», — написав аналітик з питань Росії та України Тімоті Еш.

План Б України щодо свого захисту

За умов, коли гарантії безпеки видаються ненадійними, для України дедалі очевиднішим стає план Б — ставка на власні ресурси.

«Що довше триває війна, то більше українців переконуються, що насамперед потрібно розраховувати на себе. Це відображає і розчарування попередніми зобов’язаннями щодо безпеки, і скепсис щодо перспектив членства в НАТО, а також зростальну впевненість у власній здатності України чинити опір ворогу», — розповіла Гетьманчук.

Велика армія

Одним із ключових елементів майбутньої системи стримування має стати велика армія.

У ході мирних переговорів Україна наполягає на збереженні ЗСУ чисельністю 800 тис. військовослужбовців.

Водночас війна створює серйозні кадрові виклики: близько 2 млн українців перебувають у розшуку за ухилення від мобілізації, ще приблизно 200 тис. військових самовільно залишили частини, повідомив у січні міністр оборони Михайло Федоров. У разі припинення вогню значна частина чинних військових прагнутиме демобілізації.

Це означає масштабні та фінансово затратні зусилля зі створення і підтримки великої армії мирного часу, яку необхідно чітко організувати та забезпечити достойним грошовим утриманням. Для цього, за словами військового аналітика і керівника фонду «Повернись живим» Тараса Чмута, Україна має підвищити якість підготовки на всіх рівнях і змінити організаційну та штабну структуру.

Федоров, зі свого боку, анонсував глибоку цифровізацію та комплексні реформи.

«Наша мета — трансформувати систему: провести військову реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню та корупцію і сформувати нову культуру лідерства й довіри, щоб ті, хто показує реальні результати, отримували винагороду та можливості для розвитку», — розповів міністр оборони.

Смертельні дрони і ракети

Київ стверджує, що щомісячні втрати Росії сягають близько 35 тис. осіб, значною мірою завдяки застосуванню українських безпілотників. Цей потенціал необхідно нарощувати, аби не допустити нового наступу РФ.

За словами Федорова, в Україні вже сформовано ринок дронів, створено флот безпілотників, розробляються ракети, системи радіоелектронної боротьби, боєприпаси та перехоплювачі.

«Але неможливо воювати з новими технологіями, спираючись на застарілу організаційну структуру», — сказав міністр.

«У сфері дронів, РЕБ, боєприпасів і ударних систем виробництво вже вимірюється сотнями й тисячами одиниць. На цьому етапі ключовим завданням є стабільність серій від партії до партії та контроль якості, а також безперебійна робота виробничих ліній без втрати ефективності», — зазначив виконавчий директор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко.

Паралельно Україна працює над створенням власних ракет. За умови достатніх запасів вона зможе завдавати руйнівних ударів по російських нафтопереробних заводах, інфраструктурі та військових об’єктах у разі нового нападу.

Обіцянки оборонної компанії Fire Point щодо виробництва близько 200 ракет Flamingo FP-5 на місяць не були повністю реалізовані, хоча окремі ракети вже застосовувалися для ударів по цілях у Росії.

Водночас Україна має й інші крилаті ракети та далекобійні безпілотники, здатні вражати об’єкти глибоко в тилу противника. Крім того, спільно з Великою Британією триває розробка тактичної балістичної ракети дальністю 500 км із бойовою частиною 200 кг.

Усі ці програми потребують потужної оборонної промисловості та стабільних державних фінансів.

Минулого року оборонні підприємства України мали виробничі можливості приблизно на 35 млрд дол., однак через брак коштів уряд зміг профінансувати контракти лише на близько 12 млрд дол., зазначив Федірко.

«До 60 відсотків потужностей залишаються недозавантаженими. Без довгострокових контрактів, передбачуваного фінансування, захищених виробничих майданчиків, автоматизації там, де це можливо, та власної випробувальної бази серійне виробництво неможливе», — наголосив він.

Експорт зброї

Окрім забезпечення власної армії, Україна розраховує на експорт озброєнь, хоча чинні правила воєнного часу значно ускладнюють цей процес.

Нові ініціативи Євросоюзу щодо збільшення оборонних витрат, зокрема програма SAFE з кредитами на закупівлю озброєнь обсягом 150 млрд євро, відкриті для українських виробників. Також ЄС планує надати Україні позику на 90 млрд євро, дві третини якої буде спрямовано саме на оборону.

Юридично обов’язкові угоди про безпеку зі Сполученими Штатами та європейськими країнами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил «коаліції охочих» залишаються серед ключових питань мирних переговорів.

«Однак їх переважно розглядають як доповнення до власної армії України, а не як її заміну», — зазначила Гетьманчук.

Для президента України Володимира Зеленського це означає подальше нарощування оборонних спроможностей держави з метою стримування Росії.

© УНІАН Що відбувається з мозком, коли ви перестаєте робити все й одразу та вимикаєте власну мультизадачність / © Credits Лаваш із куркою, плавленим сиром і зеленню на сковороді / © Credits Відключення світла / © ТСН