В Україні запрацювало агрострахування з державною компенсацією

В умовах воєнного часу та постійних бюджетних викликів для агробізнесу критично важливою залишається передбачуваність державної політики та наявність інструментів захисту ризиків. Ключові податкові, фінансові та стратегічні рішення, які безпосередньо впливатимуть на роботу сільгоспвиробників, обговорили під час Всеукраїнського конгресу Top Crops, організованого ВАР  за участі представників уряду та парламенту.

Зокрема, йшлося про підготовку до переговорів щодо вступу України до ЄС, активну участь профільних асоціацій у формуванні переговорних позицій, ринок землі, питання бронювання та визначення критичності агропідприємств, оновлення нормативної грошової оцінки земель, ефективне управління державними й комунальними сільгоспугіддями.

Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства України окрему увагу під час виступу приділив запуску державної програми страхування агровиробництва, назвавши її одним із ключових практичних інструментів захисту бізнесу в умовах воєнних і кліматичних ризиків. За його словами, цього року механізм працюватиме у пілотному форматі з обмеженим, але гарантованим фінансуванням, яке дозволить протестувати процедури та запустити систему в робочому режимі.

«Цього року на страхування з державною підтримкою передбачена незначна сума, близько 60 млн грн, яку в подальшому можна збільшити, як і перелік сільськогосподарських культур. Програма реалізується через акредитовані страхові компанії, які пройшли відбір за жорсткими критеріями НБУ. Наразі до механізму вже долучилися три страхові компанії, ще кілька готуються пройти процедуру акредитації. Аграрії можуть сплачувати страхову премію,  і якщо це прифронтова територія — отримувати компенсацію до 60%, на іншій контрольованій території — до 45%», - повідомив Тарас Висоцький.

Агрострахування — інструмент, який у розвинених країнах давно став основою стабільності виробництва. Андрій Дикун, голова ВАР наголосив, що кліматичні ризики щороку посилюються, а держава не здатна щоразу компенсувати втрати після стихійних лих. У таких умовах страхування має стати системним рішенням, а не винятком.

«Страхування — це фактично модель прихованої державної підтримки, яка давно працює в США. Американці формально не говорять про субсидії, але компенсують фермерам страхування посівів. Коли цьогоріч посуха вразила правобережжя Херсонщини та Миколаївську область, виявилося, що коштів у бюджеті для компенсації збитків не було. Як аграріям виживати? Якби посіви були застраховані, вони б гарантовано отримали виплати. Так це відбувається, наприклад, у американських фермерів. Для них сільське господарство — це не казино, а прогнозований бізнес. Українські аграрії, особливо в зонах ризикованого землеробства, мають активно заходити в страхування», - вважає Андрій Дикун.

Данило Гетманцев, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики окреслив податкові та бюджетні пріоритети держави. За його словами, у фокусі — виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, наповнення бюджету, боротьба з тіньовими схемами. Окрему увагу під час дискусії було приділилено акцизній політиці на пальне для сільськогосподарської техніки — питанню, яке напряму впливає на собівартість польових робіт, логістику та рентабельність виробництва.

«Щодо акцизу на паливо для сільськогосподарської техніки — він не буде змінюватися до кінця року і до кінця воєнного стану. У нас була достатньо жорстка позиція комітету, і саме тому законопроєкти з цього питання були зняті та відправлені на доопрацювання», - повідомив Данило Гетманцев.

Олександр Ковальчук, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики додав, що податковий комітет у 2026 році зосередиться також на удосконаленні адміністрування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та підтримці релокованих підприємств.

Аграрна галузь входить у період інтенсивних правових і регуляторних змін, пов’язаних із наближенням до стандартів ЄС. На цьому наголосив Іван Чайківський, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики:

«Одне з ключових питань, про яке ми говоримо, — це вступ України до ЄС. Нам потрібно імплементувати близько 300 законопроєктів. Це колосальний обсяг роботи, який має пройти через комітети, парламентські процедури та погодження. Тому аграрному бізнесу не варто чекати. Треба вже сьогодні дивитися, як працює Європа, які правила там діють, і кожному готувати своє підприємство».

Учасники конгресу також зазначили, що ефективна робота влади та парламентських комітетів сьогодні неможлива без системної взаємодії з аграріями й профільними асоціаціями. Тільки спільно можна напрацьовувати практичні рішення та формувати закони, що реально працюють для виробників.