Власники ресторанів "не мають сейфу з грошима": хто має платити за роботу генераторів, — експерт

Як пояснив фахівець в ефірі Lviv.Media, поява одного чека з окремим рядком "за генератор" не означає, що така практика є масовою. Водночас він визнає: якщо клієнта заздалегідь не попередили про додаткову плату, він має повне право її не сплачувати. Саме на цьому, каже Ковальчук, і ґрунтується позиція Держпродспоживслужби — будь-яка оплата має бути прозорою та зрозумілою для споживача ще до замовлення.

Він пояснює, що в ідеалі заклад повинен одразу повідомляти гостей про роботу на генераторі. Наприклад, бариста може сказати, що кава коштуватиме дорожче через додаткові витрати на електроенергію, і дати людині вибір — погодитися чи ні. Саме такий підхід, на його думку, є чесним і коректним щодо клієнта.

Крім того, Ковальчук наголосив, що під час блекаутів ресторани фактично стали місцями, де люди можуть зігрітися, зарядити телефони, скористатися інтернетом і водою. Утім, усе це забезпечується коштом власників, які вже кілька років працюють у надскладних умовах. Після пандемії та під час повномасштабної війни фінансові резерви більшості закладів практично вичерпані, а витрати на пальне, обслуговування генераторів і додаткові ресурси стали непередбачуваними.

"Частина закладів намагається покривати ці витрати власними зусиллями, однак загальна динаміка така, що до цього варто ставитися з розумінням. Водночас бізнес має обов’язково заздалегідь попереджати гостей про будь-які додаткові нарахування", — пояснив Тарас Ковальчук.

Однак включити ці витрати у вартість страв не завжди так просто, як здається. Для закладів із великим меню це означає постійно змінювати ціни, калькуляції та налаштування касових систем залежно від того, чи працює генератор. До того ж неможливо точно передбачити кількість відвідувачів у період відключень, а отже — справедливо розподілити додаткові витрати між усіма чеками.

"Незрозуміло, як правильно розподіляти ці витрати — на один чек чи на сотню. Тому, на мою думку, не варто погрожувати підприємцям, які й без того сьогодні утримують ту стабільну й безпечну частину нашого повсякденного життя, а натомість їх слід підтримувати", — сказав в ефірі фахівець.

Говорячи про стан галузі загалом, Ковальчук зазначає, що найбільше навантаження зараз лягає на малий і мікробізнес. Великі мережі мали змогу підготуватися до енергетичних викликів заздалегідь, тоді як невеликі кав’ярні, ресторани та інші сервісні заклади часто змушені діяти вже в кризовому режимі, коли обладнання подорожчало, а ресурси обмежені.

Хто ж зрештою має платити за роботу генераторів у закладах

Підсумовуючи, він наголосив, що у будь-якому бізнесі всі витрати зрештою закладаються у ціну для споживача. Інше питання — як саме це робити. На його думку, важливо відійти від уявлення, що власник закладу може безкінечно дотувати бізнес власним коштом. Витрати на генератори мають покриватися спільно — через чесну ціну, відкриті правила та взаємне розуміння між бізнесом і відвідувачами.

"Соціалістичне мислення досі залишається у свідомості багатьох: ніби власник бізнесу — це мультимільйонер із сейфом грошей, з якого можна безкінечно дотувати заклад. Насправді це не так — роки непростих випробувань повністю з’їли фінансові подушки, які бізнес накопичував раніше", — зауважив чоловік.

Водночас Ковальчук переконаний, що ресторанна сфера навіть у таких умовах намагається зберегти високий рівень сервісу. Заклади, які зможуть пройти цей складний період, у майбутньому матимуть переваги — зокрема тоді, коли після перемоги в Україну приїдуть туристи і побачать, як бізнесу вдалося втримати якість попри війну та енергетичні виклики.

Нагадаємо, що ресторани та кафе почали додавати до рахунків плату за роботу генератора. Водночас у Держпродспоживслужбі нагадали, що така практика без попереднього узгодження з клієнтом може призвести до штрафу до 30% від суми замовлення.

Раніше Фокус писав, що, за словами рестораторки Анастасії Завадської, через масштабні відключення електроенергії та опалення в Києві багато закладів харчування змушені тимчасово припиняти роботу.