Володимир Фесенко: Тема енергетики в Абу-Дабі стане індикатором - чи РФ хоче домовлятися

«Енергетичне перемир'я», про яке тріумфально заявив Дональд Трамп, насправді виявилося лише короткостроковою імітацією та об'єктом маніпуляцій Кремля. Поки Росія продовжує атакувати українську інфраструктуру та тероризувати мирних жителів, в Абу-Дабі розпочинають другий раунд переговорів. Керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в інтерв'ю Коротко про пояснює, чому Трамп продовжує вірити Путіну «на слово», як Україна може перетворити сумнівні домовленості на офіційну угоду і чому весна позбавить Росію одного з головних козирів.

Це дуже дивна історія з «енергетичним перемир'ям»

- Чи принесло якусь користь енергетичне перемир'я у плані мирних переговорів?

- Позитивний момент полягає в тому, що на порядку денному постала сама тема енергетичного перемир'я. І це привід зараз для української сторони наполягати на тому, щоб було реальне та офіційне енергетичне перемир'я. Бо те, що зараз називають енергетичним перемир'ям, за фактом не є таким.

Адже це не було офіційною угодою, це була таємна домовленість між Трампом та Путіним. Хоча зазвичай телефонні розмови президента США підтверджуються публічно і американською і російською стороною. А зараз жодних офіційних повідомлень не було.

Ось Трамп сказав, що нібито Путін дотримався своїх обіцянок, і це перемир'я було з неділі, 25 січня, до неділі, 1 лютого. Тоді чому про це Трамп сказав уперше через 3-4 дні після досягнення такої угоди? І чому він одразу не сказав офіційно та публічно?

Це дуже дивна історія, тому я вважаю, що жодного реального повноцінного перемир'я не було. Була таємна домовленість, яку називають «договірником», але називати це перемир'ям, на жаль, не можна.

Але якщо це слово вже сказано, то цим треба скористатися під час наступного раунду переговорів в Абу-Дабі та ставити питання про офіційне енергетичне перемир'я. Воно має бути узгоджене між воюючими сторонами, щоб були певні чіткі строки, можливість пролонгації такого перемир'я, конкретний зміст, по яких об'єктах бити не можна, щоб американська сторона контролювала це перемир'я і таке інше. Ось якщо вдасться цього досягти, тоді вся ця історія із сумнівним перемир'ям матиме якийсь сенс.

- Чи адекватно поводиться Трамп, стверджуючи, що Путін виконав свою обіцянку, якщо Путін реально її не виконав?

- Це не вперше, коли Трамп вірить Путіну. Але розумієте, Трампу сподобалося те, що він попросив, а Путін зважив на його прохання, висловив повагу до нього. Марнославному Трампу це як бальзам на рани. Тому в даному випадку Трамп вкотре вірить Путіну і стає об'єктом його успішних маніпуляцій. Але нам треба знову і знову переконувати Трампа та доносити до нього правдиву інформацію.

І гадаю, що зараз цим займуться різні українські переговорники та дипломати. Дуже до речі і своєчасно посольство України в США ініціювало проведення Українського тижня у Вашингтоні. Посол України в США Ольга Стефанишина повідомила, що всю інформацію про те, як виконувалося це так зване перемир'я, було передано до Держдепартаменту США. Про те, що насправді це була імітація перемир'я лише на кілька днів, а не на тиждень.

– Володимир Зеленський сказав, що останні обстріли ускладнили переговори. І як можна зараз загалом оцінити їх результативність – прогрес це чи глухий кут?

– Великого прогресу немає, але позитив у тому, що деякі аспекти конструктивно обговорювалися у першому раунді переговорів. І Володимир Зеленський не сказав, що змінюватиметься формат переговорів, він сказав, що ми скоригуємо нашу переговорну позицію. Оце правильно. По-перше, це стосується саме теми енергетичного перемир'я. Якщо тема виникла, то ця тема має стати номер один. І вона має стати темою не особистого спілкування та якихось таємних домовленостей між Трампом та Путіним, вона має бути питанням для домовленостей на черговому раунді переговорів в Абу-Дабі.

Друге – це жорсткіша позиція української сторони. Якщо росіяни відмовлятимуться від обговорення теми енергетичного перемир'я, то треба чітко заявити, що переговори втрачають сенс. Тобто це буде індикатором того, що Росія не хоче домовлятися.

Із закінченням холодів у Росії поменшає козирів на переговорах

– А як міжнародне право оцінює удари по енергетичних об'єктах? Як геноцид мирного населення?

- Якщо говорити про міжнародне право, то самі по собі удари по енергетичних об'єктах формально в умовах війни не є порушенням. Обидві сторони б'ють по об'єктах інфраструктури. Американці реагують так: це війна. Росія б'є по Україні, Україна б'є по Росії.

Але те, що відбувається у Києві, у Харкові, коли руйнуються об'єкти подачі електроенергії, об'єкти подачі тепла під час війни, то це вже провокування гуманітарної катастрофи. У міжнародному праві це чітко визначено – це злочин проти людяності. Наскільки я розумію, українські юристи вже зараз працюють над тим, щоб усе це верифікувати. І це буде наша нова претензія до Росії.

Але водночас ми знаємо, як ставиться Трамп до міжнародного права. Так само, як і Путін. Якщо воно його влаштовує, він його використовує, не влаштовує – він плює на нього. Ось і зараз зневажливе ставлення Трампа до міжнародного права використовує Кремль для виправдання власних дій.

- Коли зійдуть холоди, чи посилить це переговорну позицію України, адже тоді Путін втратить свій козир у переговорах – результат від ударів по енергосистемі нашої країни?

- Росія намагається використати це як демонстрацію того, що вона перемагає у війні. Але зверніть увагу, що ці удари не мали жодного великого впливу на хід воєнних дій. Більше того, темпи просування російських військ у січні вдвічі приблизно були нижчими, ніж у грудні. Тому, якщо говорити про козирі в руках Росії, то вони відносні. Звичайно ж, коли закінчиться зима, то в Росії буде менше таких аргументів, ми, так би мовити, видихнемо і будемо з ще більшою жорстокістю опиратися Росії. Тож на переговорний процес це не мало великого впливу.

«Справа Епштейна» відволікатиме Трампа від мирних переговорів

– Головний камінь представлення цих переговорів – це питання території. Чи можливий тут якийсь компроміс?

- Я не бачу навіть передумов для компромісу у територіальному питанні. Не лише того, що стосується Донбасу, а й статусу анексованих Росією інших наших територій. Тут навіть теоретично компромісу немає. І помилка американців у тому, що вони погодились на обговорення цих тем. Вони вірять, якщо раптом Україна погодиться на виведення своїх військ із Донбасу, то війна закінчиться.

- Тоді який сенс у переговорах, якщо головне питання залишається невирішеним?

- Сенс у тому, щоб відпрацьовувати механізми завершення війни. Механізми припинення вогню, контроль за припиненням вогню, механізми розведення військ. І те, що ці технічні питання обговорюються - це дуже добре. Якщо почнуть обговорювати енергетичне перемир'я, то буде ще краще. Без переговорів із війни не вийти. Тільки під час переговорів ви можете переконатися, хоче чи не хоче домовлятися інша сторона.

Якщо Путін пішов на переговори заради Трампа і якщо він готовий хоча б на часткові поступки, далі починається переговорне мистецтво. Треба дотискати Путіна до якихось конкретних домовленостей. А переговори можуть тривати не один місяць, іноді не один рік. Наприклад, обговорення завершення Корейської війни тривало понад два роки. Тоді сама війна зайшла в глухий кут, лінія фронту стабілізувалася, а переговори йшли більше двох років, поки не домовилися.

- Як "справа Епштейна" може вплинути на позицію Трампа як основного учасника переговорного процесу?

- Вона буде відволікати його, звичайно. А загалом різні чинники можуть по-різному впливати на переговорний процес. І "справа Епштейна", і наближення проміжних виборів до Конгресу США. Трамп уже планує більше поїздок по США, тобто займатиметься внутрішньополітичним порядком денним передвиборчої кампанії.

Тобто він менше займатиметься зовнішньополітичними питаннями. Хоча він і так не займається переговорами. Це роблять Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Трамп дає лише політичні настанови, а переговори ведуть інші люди. Але в будь-якому разі тема російсько-української війни залишиться одним із важливих зовнішньополітичних завдань. Тому це не спричинить закриття переговорів.