"Жодних угод не було": експерт розкрив нюанс про перемир'я з Росією

Удари по енергетиці не свідчать про порушення перемир’я з боку Росії, адже жодних домовленостей між Києвом і Москвою не існувало, вказав Клочок.

Про що йдеться у матеріалі:

Так зване енергетичне перемир'я, на яке нібито погодився російський диктатор та воєнний злочинець Путін ніяк не пов'язане з мирними переговорами. Крім того, домовленості та умови припинення ударів по енергетиці так і не були формалізовані. Про це в інтерв'ю Главреду розповів керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок.

Клочок підкреслив, що спершу варто чітко розуміти, чи взагалі існувало формальне перемир’я, адже Росія не подавала жодних очевидних сигналів про домовленості з Україною.

"Вони сказали тільки: "Нас попросив Трамп. Він попросив – ми пішли назустріч". Володимир Зеленський також зазначив, що Трамп виступив з такою ініціативою, Україна її підтримує, і буде перемир'я. На перший погляд все виглядало досить позитивно. Але важливо розуміти: жодних формалізованих домовленостей між Росією та Україною з цього приводу не існувало. Тому говорити, що хтось щось порушив, – це фактично стверджувати, що Росія порушила те, чого вона взагалі не обіцяла", - сказав він.

Експерт нагадав, що 2 лютого президент заявляв про відсутність цілеспрямованих ударів по енергетичній інфраструктурі, аналогічні заяви звучали і 1 лютого.

"У той же час Міненерго повідомляє: "Б'ють". Західна преса пише: "Б'ють, домовленості зірвані". Виглядає це, відверто кажучи, як якась комедія, коли ЗМІ починають говорити про порушення, хоча ще раз підкреслю: Зеленський вчора заявляв, що росіяни намагаються дотримуватися домовленостей не бити по енергетиці", - повідомив він.

Дивіться відео інтервʼю Валерія Клочка Главреду про переговори в Абу-Дабі:

Клочок додав, що факти ударів не стали несподіванкою для багатьох, і він не пов’язує їх безпосередньо з переговорним процесом. За його словами, Росія ніколи не ставила припинення бойових дій у залежність від ходу перемовин. Від самого початку повномасштабного вторгнення вона чітко заявляла, що удари та обстріли триватимуть незалежно від переговорів.

Щодо заяви Зеленського, Клочок пояснив, що президент, як обрана українським народом посадова особа, не може залишатися осторонь. Політична реакція обов’язкова, адже у великій політиці, навіть під час війни, ігнорування таких подій було б неприпустимим.

"Ми так само очікуємо певної реакції від Дональда Трампа. Очевидно, що росіяни дуже вміло використали історію з його "проханням": мовляв, дивіться, ми пішли вам назустріч, пане президенте. Але ми не обіцяли, що зупинимося повністю.Тому варто спокійно до цього ставитися. Вибачаюся за прямоту, але ми вкотре зафіксували очевидний факт: очікувати від росіян чогось іншого не варто. І посипати голову попелом, мовляв, "росіяни щось порушили", теж не зовсім коректно. Вони такі за своєю суттю і такими залишаться. Зате слід аналізувати інші речі. Переговори будуть. На них вирішуватимуть якісь питання – обміну військовополоненими, територіальні аспекти, можливе енергетичне перемир'я – але вже формальне, з підписанням певного документа", - стверджує він.

Клочок зазначив, що перенесення переговорів на 4–5 лютого замість запланованого 1 числа має важливе значення. Це демонструє, що Україна свідомо формує власну переговорну позицію, а не лише погоджується на нав’язані умови.

За його словами, російська сторона була готова приїхати з будь-якої точки, навіть із Маямі, а 31 січня Кирило Дмитрієв вже був готовий вирушити далі. Однак американці вирішили не брати участь, а без їхньої присутності вести переговори з Росією, на думку Клочка, недоцільно, адже росіянам важко домовлятися напряму. Вони не виконуватимуть обіцянки перед Україною, але перед США можуть взяти на себе певні зобов’язання.

Тому до поточних подій слід ставитися спокійно — не через самі обстріли, а через чергові "порушення" нібито домовленостей, які насправді не були формально закріплені.

"Це навряд чи посилить нашу переговорну позицію. Я не думаю, що сьогодні Україна якось кардинально змінить підхід до переговорів. Тому що, друзі, давайте згадаємо: перед першою зустріччю в Абу-Дабі також був обстріл України. Тоді багато дипломатів писали: мовляв, Україна повинна встати і вийти з переговорів. Добре, встанемо, вийдемо. А що далі?", - резюмує він.

Чи варто очікувати значного результату від переговорів

Як писав Главред, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач вважає, що тристоронні переговори за участю Росії, України та США щодо завершення війни мають радше формальний характер і навряд чи призведуть до реальних результатів.

На його думку, основною проблемою є невдалий формат зустрічей і склад делегацій. Експерт прогнозує, що підписання остаточного документа про врегулювання війни можливе не раніше 2026 року, і лише за умов поєднання кількох факторів: поступок України, значного виснаження ресурсів Росії та посиленого тиску з боку потенційної адміністрації Дональда Трампа.

"Нинішні переговори імітаційні, по суті, це консультації (...) Це якісь випадкові люди, а не ті, хто повинен вести серйозні переговори. Як ми знаємо, від американців у переговорах беруть участь девелопер і зять президента, які не є представниками американської держави, від росіян - спецпредставник Путіна, що спеціалізується на інвестиціях, а наша делегація, здається, навіть не має директив на ведення цих переговорів, а просто виконує функцію передавача інформації", - сказав Горбач.

Мирні переговори - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 4 лютого українська делегація прибула до Абу-Дабі, де розпочала перші переговори, присвячені обговоренню шляхів досягнення миру, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.

За підсумками тристоронніх зустрічей за участі України, США та Росії делегація поінформувала президента Володимира Зеленського про результати переговорів. Очікується, що найближчим часом може відбутися обмін полоненими.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що за рік дипломатичних зусиль Вашингтону вдалося суттєво скоротити перелік невирішених питань для укладення мирної угоди між Україною та Росією, однак ключові та найскладніші аспекти досі залишаються відкритими.