Спадщина без заповіту: кому і в якій черзі дістанеться майно

Про що ви дізнаєтесь:

Питання спадкування нерідко стає серйозним випробуванням для родини, особливо якщо померла особа не залишила заповіту. У такій ситуації розподіл майна відбувається відповідно до Цивільного кодексу України, який передбачає чітку ієрархію — п’ять черг спадкоємців.

Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише за умови відсутності спадкоємців попередньої, їхньої відмови від майна або усунення від спадкування за рішенням суду. Нерозуміння цієї системи часто призводить до затяжних конфліктів і багаторічних судових спорів. Саме тому знання своїх прав, черговості та строків є ключем до збереження родинного майна. Главред розповість про це більш детально.

Загальний принцип спадкування без заповіту

Як пояснюють на каналі "Наказ — спадкове, сімейне, військове право", українське законодавство побудоване так, щоб майно померлого залишалося в колі найближчих родичів. Якщо заповіту немає, спадщина розподіляється виключно за законом — за принципом черговості.

Право кожної наступної черги виникає лише у разі:

Черги спадкоємців за законом

Перша черга — найближчі родичі

До першої черги належать:

Усі спадкоємці цієї черги мають рівні частки. Наприклад, якщо після смерті особи залишилися дружина та двоє дітей, усе майно буде поділене між ними порівну — по 1/3 кожному.

Друга черга — розширене родинне коло

Якщо спадкоємців першої черги немає або вони не прийняли спадщину, право переходить до другої черги, до якої входять:

На практиці спадкоємцям цієї черги часто доводиться документально підтверджувати родинні зв’язки через архіви, особливо якщо свідоцтва були втрачені.

Третя черга — дядько та тітка

До третьої черги належать рідні дядько та тітка спадкодавця. Вони залучаються до спадкування доволі рідко — лише за повної відсутності представників перших двох черг.

Четверта черга — співмешканці

Одна з найбільш проблемних категорій. Четверта черга — це особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю; не менш як п’ять років до моменту його смерті.

Основна складність полягає в доведенні факту спільного проживання. У більшості випадків це здійснюється через суд із залученням свідків, спільних рахунків, договорів, фото та інших доказів.

Відео про те, хто є спадкоємцем, якщо немає заповіту, можна переглянути тут:

П’ята черга — далекі родичі та утриманці

До п’ятої черги належать:

інші родичі до шостого ступеня споріднення включно (двоюрідні онуки, племінники тощо);

утриманці померлого, які не були членами його сім’ї, але отримували від нього регулярну матеріальну допомогу, що була основним джерелом існування.

Правила, про які варто знати кожному спадкоємцю

Незалежно від черги спадкування, діють загальні обов’язкові норми.

1. Шестимісячний строк

Протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Виняток: якщо спадкоємець проживав разом із померлим за однією адресою (що підтверджується реєстрацією), він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично.

Пропуск строку зазвичай означає втрату права на спадок, яку можна відновити лише через суд і за наявності поважних причин (важка хвороба, воєнні дії тощо).

2. Спадкування боргів

Разом із майном спадкоємець успадковує й борги померлого. Однак відповідальність обмежується вартістю отриманої спадщини. Сплачувати більше, ніж коштує успадковане майно, закон не зобов’язує.

3. Право представлення

Якщо спадкоємець помер раніше за спадкодавця, його частка переходить до його дітей. Наприклад, якщо син спадкодавця помер, право на його частину отримують онуки. Це правило дозволяє зберегти справедливий розподіл майна в межах родинної гілки..

Оформлення спадщини — це юридично складний процес, який потребує уважності та знання закону. Розуміння черговості спадкування та дотримання строків дозволяє не лише отримати належне майно, а й убезпечити себе від шахрайства та затяжних судових спорів.

Вас може зацікавити: