Угоді кінець - чи є загроза ядерної війни після 5 лютого та чого чекати Україні

Припинення дії договору СНО-3 є наслідком свідомих дій Росії, спрямованих на підрив глобальної безпеки та використання ядерного шантажу, вказали в МЗС.

Про що йдеться у матеріалі:

5 лютого 2026 року офіційно закінчився термін дії Договору про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3, New START) — останньої з великої серії американо-російських угод, що понад п’ять десятиліть стримували наймасштабніші ядерні арсенали світу. Після його завершення США та Росія більше не мають юридично зобов’язувальних обмежень на кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок і засобів їх доставки, а механізми перевірок, обміну даними та інспекцій фактично припинені.

Главред з’ясував, що це може означати для України і світу та чи є загроза ядерної війни.

Що відомо про договір СНО-3

Термін дії Нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією спливає вже цього тижня, і це може вперше за майже чотири десятиліття залишити дві найбільші ядерні держави без взаємних обмежень у сфері стратегічного озброєння. Про це повідомляє Politico.

Угода, підписана у 2010 році, передбачала встановлення лімітів на кількість розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет, стратегічних бомбардувальників та ядерних боєголовок. У вересні Росія запропонувала тимчасово продовжити дію договору ще на рік, однак без інспекційних механізмів, і, за інформацією джерел, адміністрація президента США Дональда Трампа офіційної відповіді на цю пропозицію не надала.

Завершення дії угоди відбувається на тлі зростання міжнародної напруженості, адже Росія та Китай нарощують свої ядерні потенціали, а Москва неодноразово озвучувала ядерні погрози у контексті війни проти України. За словами співрозмовників видання, у Пентагоні вже обговорювали можливі сценарії у разі відсутності нового договору про контроль над озброєннями.

Фахівці застерігають, що без нової домовленості обидві країни можуть розпочати збільшення кількості боєголовок на наявних носіях. Водночас Дональд Трамп заявляє про намір укласти нову, ширшу угоду, яка могла б охоплювати також Китай, і не вважає завершення чинного договору негайною загрозою.

Колишні посадовці США та демократи в Конгресі розкритикували такий підхід, застерігаючи, що вихід із СНО-III без запропонованої альтернативи може запустити новий виток ядерної гонки. За їхніми словами, це стане першим із часів президентства Рональда Рейгана випадком, коли між Сполученими Штатами та Росією не залишиться жодної чинної домовленості щодо контролю над ядерними озброєннями.

"Якщо ми дозволимо Новому СНО припинити дію без заміни чи продовження, ми вступимо в новий жахливий світ, якого не бачили десятиліттями: світ без обмежень щодо ядерних арсеналів двох найбільших ядерних держав", – заявив сенатор-демократ від Каліфорнії Джон Гараменді.

Політолог і директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов зазначав, що угоду було укладено ще за президентства Барака Обами та Дмитра Медведєва.

За його словами, представники Демократичної партії США загалом позитивно оцінювали цей документ, тоді як серед республіканців звучала більша критика, зокрема з боку Мітта Ромні.

Він пояснив, що основна суть договору полягає в обмеженні кількості ядерних боєголовок і засобів їх доставки, зокрема ракет, стратегічних бомбардувальників і ракетного озброєння на підводних човнах.

"Наскільки я пам'ятаю історію, це третій подібний договір. У 1972 році з'явився договір про обмеження ракетоносіїв, і він призвів до того, що стали масово з'являтися боєголовки з головною частиною, що розділяється, з індивідуальним наведенням. Кількість таких боєголовок зростала лавиноподібно. Саме це стало причиною для підписання другого Договору про обмеження стратегічних озброєнь 1979 року. Перший і другий договори підписували Брежнєв і Картер. Також був договір, який заборонив розміщення балістичних ракет малої та середньої дальності, і в Москві досі вважають, що він вдарив по обороноздатності СРСР і негативно позначився на потенціалі Російської Федерації", - пояснив він.

Путін почитає ядерний шантаж – чого хоче досягти Кремль

Припинення дії договору СНО-3 стало прямим наслідком свідомих дій Росії, спрямованих на підрив глобальної системи безпеки. Про це глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив у дописі в X.

Він наголосив, що Путін прагне зробити всі правила вибірковими або такими, що можуть бути поставлені під сумнів, а нові норми — запроваджувати лише за власною згодою, і саме цього міжнародна спільнота не повинна допустити.

"Москва порушила договір і вийшла з нього в 2023 році. Зараз Путін використовує це як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України. Ніхто не повинен піддаватися цим маніпуляціям. Економіка Росії вступає в рецесію через відмову Путіна припинити війну проти України. Путін не має коштів для нової гонки стратегічних озброєнь. Москву можна і потрібно стримувати. США та їхні європейські союзники успішно стримували СРСР у 1970-х і 1980-х роках, і вони, безумовно, можуть стримувати Росію, яка не може зрівнятися з Радянським Союзом", - повідомив він.

Також Сибіга зазначив, що Україна, яка зробила один із найбільших внесків у нерозповсюдження ядерної зброї та глобальну денуклеаризацію, має повне право закликати до збереження сильної та принципової трансатлантичної єдності попри ризиковані кроки й блеф з боку Росії. Він наголосив, що завершення дії нового договору СНО має стати й кінцем ядерного шантажу Кремля.

Чи може після 5 лютого початись ядерна війна

В контексті ядерних погроз РФ на фоні непродовження дії договору між США та Росією важливою є заява заступника голови Ради безпеки РФ і колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який свого часу підписував угоду 2010 року. За кілька днів до завершення дії угоди він вкотре вдався до ядерних погроз. Він звернув увагу на те, що в оновленій ядерній доктрині Росії розширено перелік умов, за яких допускається застосування ядерної зброї.

"Ви знаєте, там тепер не тільки як захід у відповідь на ядерний удар може використовуватися ядерна зброя, а й на масоване застосування безпілотників, ракет, інших засобів, що доставляють зброю", — заявляв Мєдвєдєв в коментарі росЗМІ.

Водночас українофоб Мєдвєдєв одразу спробував пом’якшити риторику, заявивши, що це не означає автоматичний розгляд ядерної відповіді після кожного подібного інциденту. За його словами, Росія нібито діє строго в межах власної доктрини, де чітко визначено ситуації, коли ядерну зброю можна використати для нейтралізації серйозніших загроз. З цього він зробив висновок, що відсутність застосування ядерної зброї свідчить про відсутність таких загроз для країни.

"Я не хочу сказати, що це (припинення дії договору, - ред.) негайно означає катастрофу та початок ядерної війни, але це однаково має всіх налякати", — додав Медведєв.

Водночас аналітики британського Chatham House зазначають, що без обмежень, передбачених Новим договором СНО, стратегічне планування обох сторін, найімовірніше, опиниться в умовах невизначеності. Це підвищує ризик нової гонки озброєнь, особливо у разі розміщення додаткових боєголовок на вже наявних ракетах або розширення систем їх доставки. Навіть якщо масштабне нарощування не почнеться негайно, відсутність обмежень і прозорості ускладнить розуміння намірів сторін та управління кризовими ситуаціями.

Наслідки виходять далеко за межі відносин між США та Росією. Китай уже активно розширює й модернізує свій ядерний потенціал, а зняття будь-яких обмежень із арсеналів Вашингтона та Москви послаблює аргументи на користь стриманості для інших держав і підсилює уявлення про повернення великих держав до відкритого суперництва. Інші ядерні країни уважно спостерігатимуть за розвитком подій. Завершення дії останнього договору між США і Росією без жодної заміни стане сигналом про відмову ядерних держав від політики стримування, що може ще більше поглибити розрив між ядерними та неядерними країнами.

Крім того, керівниця Одеського центру стратегічних студій і ядерного нерозповсюдження Поліна Синовець зазначила, що припинення дії СНО-3 дає кожній державі-підписанту можливість виробляти стільки ядерної зброї, скільки вона вважає за потрібне, при цьому опонент не матиме повної інформації про їхні запаси.

"Потенційно це створює непрозорість. А вона завжди породжує химери уяви: здається, що там супротивник вже "таке" набудував і може вже готується до першого удару. А якщо так, то нам краще також побудувати і вдарити першими", – наголосила вона в коментарі РБК-Україна.

У військовій аналітиці така ситуація називається кризовою нестабільністю — коли страх першого удару змушує країни діяти швидко, рішуче та ризиковано, навіть без наміру розпочинати війну.

У підсумку це може призвести до випадкового або незапланованого ядерного конфлікту, адже всі сторони побоюються одне одного і бояться першого удару. Історія знає кілька випадків, коли цього вдавалося уникнути лише завдяки чуду.

США та Росія готують новий договір – що відомо

США та Росія близькі до домовленості про продовження дії договору про контроль над озброєннями New START (СНО-3), термін якого спливає в четвер, 5 лютого. Про це повідомляє Axios із посиланням на три джерела, обізнані з ходом переговорів.

Двоє джерел видання застерегли, що проєкт угоди ще має бути схвалений обома президентами, а третє джерело підтвердило, що переговори проходили протягом останніх 24 годин в Абу-Дабі, але не підтвердило досягнення остаточної згоди.

Новий договір СНО залишається останнім ключовим механізмом, що обмежує ядерні арсенали двох країн, які разом контролюють близько 85% усіх світових ядерних боєголовок. За словами неназваного американського чиновника, договір формально втратить чинність у четвер, і його продовження ще не буде юридично оформлене.

"Ми домовилися з Росією діяти в дусі доброї волі та розпочати обговорення шляхів його оновлення", — заявив американський чиновник.

Інше джерело уточнило, що на практиці це означає домовленість обох сторін дотримуватися умов угоди щонайменше протягом шести місяців, поки триватимуть переговори щодо потенційного нового договору.

Як працювала угода про обмеження ядерної зброї

Дипломат і виконавчий директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара відзначив, що питання договору про обмеження ядерної зброї є надзвичайно складним, оскільки охоплює не лише самі боєголовки, а й контроль над технологіями, озброєннями та системами протиракетної оборони. Воно стосується як міжконтинентальних балістичних ракет, так і тактичної ядерної зброї.

За його словами, найбільший ядерний потенціал нині мають Росія та США — кожна з цих країн володіє понад тисячею міжконтинентальних балістичних ракет із ядерними боєзарядами, причому Росія має більше тактичної ядерної зброї, ніж США.

"Історія ядерного роззброєння триває вже багато років. Наприклад, під час першої каденції Трампа США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, оскільки Росія порушувала його умови. Крім того, Китай не був стороною угоди, а водночас стрімко нарощував арсенал ракет середньої дальності, які йому необхідні для вирішення "тайванського питання". Через це американці вирішили, що немає сенсу залишатися в угоді та обмежувати себе в тому, що є для них принциповим", - додав він в інтерв'ю Главреду.

Хара підкреслив, що питання ядерної зброї багатогранне і важливо враховувати не лише кількість боєголовок, а й їхні носії та систему протиракетної оборони. Системи ПРО залишаються ключовим елементом міжнародної безпеки ще з часів Холодної війни. Обмеження на кількість носіїв і боєзарядів традиційно поєднувалося з обмеженням розгортання ПРО, щоб уникнути нескінченної гонки озброєнь, адже для подолання ефективної системи ПРО країни змушені були б створювати ще більше ракет.

Які наслідки закінчення терміну дії угоди для України та світу

Руйнування колишньої системи контролю над озброєннями може спричинити розширення "ядерного клубу", адже багато країн володіють технологічними можливостями для створення власної ядерної зброї. Одночасно і США, і Росія поступово втрачають статус беззаперечних гегемонів, що значно ускладнює укладення нових глобальних угод. Про це заявив військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем та експерт Defense Express Іван Киричевський в інтерв’ю "Апостроф TV".

На його думку, для України це відкриває певні можливості для маневру. Раніше Київ був змушений відмовитися від частини потужних озброєнь, зокрема оперативно-тактичних ракетних комплексів і стратегічної авіації, під приводом контролю за засобами доставки ядерної зброї. Тепер стає зрозуміло, що дипломатія у стримуванні Росії має обмежений ефект.

Киричевський також підкреслив, що поки США поступово втрачали виробничі потужності у сфері ядерної зброї, Китай активно нарощував свій потенціал. За його словами, спроби Дональда Трампа залучити КНР до нових домовленостей запізнілі і виглядають як переговори з позиції слабкості.

"Хто з ним говорити буде? Очевидно, що американці можуть просто мовчки чекати, коли за 5 років ядерний атомний Китай виросте із 600 до 1000 ядерних головок. США навіть у таких речах бояться протистояти і нав’язувати свою волю Китаю напряму. Вони дійшли до того статусу, коли реально велика держава, найбільш потужна держава у світі, з ними домовлятися не хоче", — вказав він.

Європа готує власну систему ядерного стримування

Киричевський зазначив, що в Європі фактично вже стартував процес формування власної автономної системи ядерного стримування. Через тимчасове виведення частини американського ядерного арсеналу на модернізацію провідну роль у цьому напрямку починає відігравати Франція, а її ядерний захист поступово поширюється і на Німеччину.

"Власне, окрема цікава ситуація з Німеччиною, яка формально досі зберігає без'ядерний статус саме в плані ядерної зброї, але домовилися з французами, що їх літаки, які несуть ядерну зброю, будуть базуватися в Німеччині. Виходить, що якраз скоріше французька ядерна парасолька починає накривати Європу, ніж американська. І це вже поступово, скажімо так, відбувається", — резюмує він.

Чи є загроза ядерного удару по Україні

Політичний експерт Максим Розумний відзначив, що загроза застосування Росією тактичної ядерної зброї по Україні залишається. Проте вона визначається не стільки риторикою США та Росії щодо ядерного потенціалу, скільки конкретними тактичними та політичними факторами.

"Путін може відреагувати на певну ситуацію, яка здаватиметься йому загрозливою для його режиму та його реноме в цій війні, як загнаний пацюк. Він може завдати тактичного ядерного удару по Україні, але якщо буде впевнений, що не буде жорсткої реакції Заходу та Китаю. Тобто коли він відчуватиме безкарність, він може піти на такий крок, якщо це вирішить якусь його проблему. На даний момент ситуація не виглядає такою – вона вирішується для Путіна іншими важелями: пропагандою, діями російської армії на фронті тощо. Тому на даний момент ядерна загроза для України з боку Росії не є гостро актуальною", - резюмує він в колонці для Главреда.

Вам також може бути цікаво: