30 років "Вернадському" - як Україна отримала станцію, символічний фунт та життя полярників

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію "Фарадей" безкоштовно, яку незабаром перейменували на "Академік Вернадський". Це стало знаковою подією в історії України та наукової спільноти. Станція вже 30 років веде наукові дослідження на "білому континенті". Про це повідомляється на Facebook-сторінці Національного антарктичного наукового центру.

- Українці були серед першовідкривачів та першопрохідців крижаного континенту, зробили величезний внесок в радянських антарктичних експедиціях, однак після розпаду СРСР росія відмовилася віддати нам хоча б одну з радянських станцій в Антарктиці. Утім це виявилося на краще: ми отримали дуже якісну та надійну базу від британців, - йдеться в дописі Центру.

Полярники підготували для "Українська правда. Життя" добірку з 30 найцікавіших фактів про передачу станції та її сучасне життя. Ось деякі з них:

Станція дісталася Україні за символічний фунт

Відповідно до меморандуму Україна отримала станцію від Британії безкоштовно, з умовою продовження спостережень за озоновим шаром, магнітним полем та кліматом. Під час офіційної передачі 6 лютого керівник британської експедиції Данкан Хейг жартівливо попросив символічну оплату. Керівник першої української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський знайшов у кишені 1 фунт і передав його Хейгу. Монету закріпили у дерев’яній стільниці бару станції - вона збереглася там і досі.

Британія обрала Україну

За станцію боролися кілька країн, зокрема Південна Корея. Рішення ухвалили на користь України завдяки двом факторам:

Потужний науковий потенціал - українські дослідники могли продовжити британські програми на високому рівні.
Власний флот - тоді Україна мала судна, здатні обслуговувати станцію в Антарктиці.

Дорога першої експедиції - добиралися літаком президента та майбутньою "Ноосферою"

Команда дісталася станції кількома групами. Перша група пройшла коротке навчання в Кембриджі, потім через Фолклендські острови на криголамі "James Clark Ross", який через 25 років став українською "Ноосферою". Друга група виїхала літаком президента Леоніда Кучми до аргентинського порту Ушуаї, а далі - двома туристичними суднами до станції. Прибуття відбулося 30 січня та 7 лютого 1996 року.

Україні дісталася станція з усім необхідним

Україна отримала станцію з усім обладнанням: науковими приладами, спорядженням, їжею та навіть британським пивом і замороженими кальмарами. Геннадій Міліневський запропонував готувати з кальмарів котлети, і експеримент виявився успішним.

Британські традиції залишилися

Полярники перейняли багато звичаїв, зокрема традицію пірнати в океан у краватках на свято Мідвінтер - символ джентльменства навіть під час купання.

На станції продовжуються наукові спостереження

На станції ведуть одні з найдовших рядів спостережень в Антарктиці: погода - з 1947 року, магнітне поле - з 1954-го, озон - з 1957-го. Дані збирають за єдиною методикою в одному місці, що робить їх надзвичайно цінними для світової науки.

Відкриття озонової діри

Ще у британський період на станції "Фарадей" проводили спостереження, які допомогли відкрити озонову діру у 1985 році. Вимірювання тривають і сьогодні на «Вернадському».

Зростання чисельності пінгвінів

На острові Галіндез нині гніздує понад 10 тисяч субантарктичних пінгвінів, яких раніше там не було. Це явище пов’язане із глобальним потеплінням.

Найкраща геомагнітна обсерваторія в Антарктиці

Обсерваторія "Вернадського" передає точні односекундні дані у світову мережу INTERMAGNET. Дані використовують як для фундаментальної науки, так і для практичних потреб, зокрема навігації.

Станція ніколи не спить

Завжди є черговий: вдень - денний, вночі - нічний. Всі системи життєзабезпечення працюють без перерви.

Найпівденніші бар, церква та арт-об’єкт

На станції знаходяться найпівденніші у світі бар "Фарадей", каплиця Святого Володимира (2011, з 2019 - ПЦУ) та арт-інсталяція "Дім. Спогади" (2023), що відтворює обриси українського дому на "білому континенті.