Чому керівництво Ліверпуля не планує звільняти Арне Слота

Для Арне Слота це була рідкісна розкіш. Без відчуття небезпеки, без тривоги й без драми Ліверпуль холоднокровно розгромив Карабах 6:0 на Енфілді та спокійно оформив вихід до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів.

Третє місце на етапі ліги означає, що команда Слота проведе матч-відповідь удома, а в березні зіграє з одним із чотирьох суперників — Ювентусом, Атлетіко, Брюгге або Галатасараєм.

Оминання лютневого плей-офу — справжній подарунок з огляду на кадрові проблеми. Коли вже на початку матчу через травму паху кульгаючи поле залишив Джеремі Фрімпонг, Слот фактично залишився без семи гравців основного складу. Ватару Ендо більшу частину зустрічі провів на позиції правого захисника, а його партнер по центру поля Раян Гравенберх змушений був зіграти в ролі імпровізованого центрального оборонця.

Розрахунок простий: за шість тижнів, коли єврокампанія відновиться, Ліверпуль має бути у значно кращому фізичному стані. А поки — повна концентрація на внутрішніх справах. Серія з лише п’яти перемог у 18 останніх матчах Прем’єр-ліги залишила надто гіркий осад.

І все ж знецінювати найбільшу домашню єврокубкову перемогу клубу з грудня 2017 року, коли спартак був розчавлений 7:0, було б несправедливо. Тим паче, що чемпіон Азербайджану раніше обігрував Бенфіку, Копенгаген і Айнтрахт Франкфурт, а також відібрав очки у Челсі. Цього сезону Ліверпуль не раз мав проблеми з більш скромними суперниками, тож атакувальну свободу, швидкість і ритм, які команда продемонструвала на Енфілді, варто відзначити.

Втім, справжнє значення для майбутнього Слота матимуть зовсім інші матчі. У суботу — приїзд Ньюкасла, а ще за вісім днів — принципова дуель з Манчестер Сіті. Саме вони мають або заглушити, або підсилити шум навколо його перспектив.

Після болісної поразки від Борнмута минулої суботи, за якою одразу прийшли перемоги Манчестер Юнайтед і Челсі, чутки знову почали множитися. Ліверпуль опустився на шосте місце — і розмови пішли з новою силою.

Участь у Лізі чемпіонів наступного сезону під питанням. Але попри весь інформаційний тиск реальність залишається незмінною: Слот має підтримку керівництва Енфілда. Напруга відчутна — та про край прірви не йдеться.

Наразі в Ліверпулі не мають жодного наміру йти шляхом Манчестер Юнайтед, який розпрощався з Рубеном Аморімом, або Челсі, де припинили співпрацю з Енцо Марескою. Обидва клуби справді отримали короткочасний імпульс після призначень Майкла Карріка та Ліама Росеньйора. Втім, у кожному з цих випадків зміни стали наслідком не лише результатів і якості гри, а й зруйнованих стосунків між тренерами та клубним керівництвом.

У Ліверпулі ситуація інша. Зв’язок Слота зі спортивним директором Річардом Г’юзом залишається міцним. Саме Г’юз у 2024 році очолював пошук наступника Юргена Клоппа і був переконаний: Арне Слот — найкращий кандидат для цієї роботи. Віра в його тренерські якості нікуди не зникла.

На відміну від Аморіма та Марески, Слот — тренер, який уже вигравав титул Прем’єр-ліги. А це автоматично дає кредит часу й терпіння. У клубі з розумінням ставляться до всього, з чим довелося зіткнутися нідерландцю після тріумфального минулого сезону, що різко підняв планку очікувань. Трагічна смерть Діогу Жоти, масштабні кадрові зміни, через які всередині клубу ще заздалегідь говорили про перехідний рік, а також нескінченний ланцюг травм — усе це наклалося одне на одне.

До того ж Слот працює у статусі головного тренера, а не менеджера, тож не має того впливу на трансферну політику, який Клопп отримав на фінальному етапі своєї каденції. Тому претензії щодо браку центрбеків чи того, що Луїса Діаса так і не замінили, не можна адресувати безпосередньо йому. За стратегію та розподіл коштів відповідають Г’юз і футбольний CEO Fenway Sports Group Майкл Едвардс.

Ідея про те, що Ліверпуль не виходив на трансферний ринок цього місяця через небажання вкладатися, поки Слот залишається на посаді, виглядає щонайменше надуманою. Клубна модель, побудована на роботі з даними, передбачає інвестиції в довгострокову перспективу. Минулого літа єдиним польовим гравцем старше 24 років, якого підписали, був Ісак.

Дотепер у клубі вважали, що в січні просто немає угоди, яка мала б фінансовий сенс, тож вирішили чекати літа. Це ризик з огляду на нинішню ситуацію, і ще побачимо, чи змінить позицію травма Фрімпонга. Ібраїма Конате має повернутися після відпустки з особистих причин уже до суботи, Джо Гомес зберігає примарні шанси встигнути відновитися, а Кертіс Джонс, ймовірно, оговтається після хвороби.

Попри всю увагу до витрат минулого літа, про розчарування мова не йде. Взаєморозуміння між Юго Екітіке та Флоріаном Вірцом, які обидва забили Карабаху, помітно зростає. Джеремі Фрімпонг і Мілош Керкез упродовж останніх місяців також додали, тоді як Александера Ісака та Джованні Леоні поки складно оцінювати через серйозні травми.

Набагато серйознішою проблемою, ніж адаптація новачків, став спад у грі тих, хто мав тягнути команду за собою. Мохамед Салах, Коді Гакпо, Алексіс Мак Аллістер, Конате — їхня ефективність помітно знизилася. Середа мала стати потрібним ковтком упевненості: Салах у красивому стилі перервав серію з восьми матчів без голів і забив за Ліверпуль уперше з 1 листопада, а Мак Аллістер уперше в кар’єрі оформив дубль на Енфілді .

У керівництві клубу не заплющують очі на проблеми, які зіпсували виступи команди та зробили її такою нестабільною. Усередині постійно ставлять запитання — що можна було зробити інакше. Навіть з урахуванням усіх обставин, ніхто не стане заперечувати: 36 очок після 23 турів Прем’єр-ліги — це неприйнятно.

Помилки Слота очевидні. Цього сезону він не завжди впливає на хід матчів так, як робив це торік. Але це все той самий тренер, який нещодавно досягав пікових результатів, і всередині клубу зберігають віру, що він здатен виправити ситуацію.

Про потенціал цієї команди красномовно говорить виступ у Лізі чемпіонів: 18 очок із 24 можливих, зокрема перемоги над Реалом, Атлетіко та Інтером.

Передматчеву пресконференцію Слота висміяли після того, як він припустив, що виліт від майбутнього переможця турніру — Парі Сен-Жермен — у 1/8 фіналу минулого березня можливо допоміг Ліверпулю виграти титул Прем’єр-ліги. На той момент команда випереджала переслідувачів на 15 очок за дев’ять турів до фінішу.

У ролі експерта TNT Sports легенда Ліверпуля Стівен Джеррард назвав цю заяву "ударом під дих для вболівальників". Усвідомлюючи негативну реакцію частини аудиторії, Слот уже після матчу спробував пояснити свою думку.

"Можливо, я висловився не зовсім правильно, — визнав він. — Таке цілком імовірно. Я не був щасливий через поразку від ПСЖ і хотів пройти якомога далі. Я мав на увазі, що після вильоту ми не зіткнулися з травмами. Для нас вони небезпечніші, ніж для суперників, бо склад у Ліверпуля менший. Люди сприйняли це не так. Наступного разу, можливо, варто говорити чіткіше".

Коли даєш розлогі відповіді не рідною мовою, як це робить Слот, завжди є ризик сказати щось двозначне. Тим паче зараз, коли він працює під тиском, а кожне слово уважно зважують ті, хто вимагає змін і готовий чіплятися до найменших помилок.

Дехто вчепився і в слова Слота про вихід Ліверпуля до плей-оф.

"Ми раді, що одразу потрапили до 1/8 фіналу, особливо якщо згадати, що всього два роки тому грали в Лізі Європи і вилетіли у чвертьфіналі від Аталанти", — сказав він.

Це не було шпилькою на адресу Клоппа, який тричі виводив Ліверпуль до фіналу Ліги чемпіонів. Радше — прямолінійне нагадування про єврокампанію клубу перед тим, як Слот прийшов на Енфілд. Колишній тренер Феєноорда чітко дав зрозуміти: на тлі хаосу цього сезону його власні досягнення занадто швидко відійшли на другий план.

Цифри це підтверджують. Відсоток перемог Слота з Ліверпулем у Лізі чемпіонів вражає — 77,8. Загальний показник також виглядає більш ніж солідно — 61,5%. Окрім нього, з тренерів Ліверпуля лише Юрген Клопп із 62,1% перевищував планку в 60% перемог — і це з часів Джона Маккенни ще у XIX столітті. Для порівняння: у Білла Шенклі було 52%, у Боба Пейслі — 57,5%, у Кенні Далгліша — 58,5%.

У середу ввечері Коп не скандував ім’я Слота, але коли після фінального свистка він підійшов подякувати трибунам, отримав відповідь. Щоб цей зв’язок справді ожив, попереду мають бути випробування значно серйозніші — і перше з них чекає вже в суботу з Ньюкаслом.

Втім, усередині клубу позиції Слота залишаються міцними. Підтримка є — і він продовжує вести Ліверпуль у бік спокійніших вод.

The Athletic