Неочікуване повернення: ЄС може відновити прямий діалог із Кремлем

Розмови про необхідність власної дипломатичної лінії Європейського Союзу набули конкретних обрисів під час зустрічі у Парижі. За даними італійського видання La Repubblica, на ній зібралися ключові фігури європейської політики: президент Франції Еммануель Макрон, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Серйозне занепокоєння європейських лідерів викликає перспектива, що всі контакти з Москвою можуть стати повністю опосередкованими через Сполучені Штати. У Брюсселі прагнуть мати власну політичну фігуру з достатньо ваговою позицією для проведення переговорів щодо припинення конфлікту в Україні та підтримки діалогу з Росією.

Серед кандидатів на цю відповідальну роль, як повідомляють ЗМІ, виділяється колишній президент Фінляндії Саулі Нііністьо. Його вважають фаворитом завдяки великому досвіду у сфері безпеки, глибокому розумінню специфіки відносин із Росією та володінню російською мовою.

Нііністьо, який очолював Фінляндію з 2012 до 2024 року, активно формував безпекову політику своєї країни. Він неодноразово публічно наголошував на важливості підтримання прямого діалогу Європою з Москвою, що підтверджує його відповідність цій потенційній місії.

Іншими можливими претендентами на цю посаду розглядалися колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драґі та ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель. Проте Драґі зосереджений на розробці плану економічної конкурентоспроможності ЄС, а шанси Меркель оцінюються як низькі через критику її попередньої політики щодо російського газу.

Наразі офіційного підтвердження щодо створення нової посади чи призначення спецпосланця від інституцій ЄС не надходило. Однак обговорення на найвищому рівні у Парижі сигналізує про серйозні наміри Європейського Союзу активізувати власну дипломатичну лінію.

Ця ініціатива набуває особливого значення на тлі раніше озвучених позицій. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що Москва нібито підтримує неформальні контакти з деякими європейськими лідерами щодо завершення війни проти України. За його словами, ці розмови відбуваються на запит європейської сторони без публічного розголосу, хоча їхній зміст, як стверджує Лавров, не відрізняється від публічних заяв європейських політиків.

Напередодні цієї дискусії, президент Естонії Алар Каріс та прем'єрка Латвії Евіка Сіліня закликали призначити спеціального європейського посланця для перемовин з Росією. Ще в грудні президент Франції висловлював переконання, що Європа має знайти спосіб безпосередньої взаємодії з російським лідером.

«Європа має підтримувати прямий діалог з Москвою», – публічно заявляв Саулі Нііністьо, підкреслюючи свою позицію, що відповідає меті можливого призначення.

За словами Сергія Лаврова, неформальні контакти з європейськими лідерами відбуваються «на прохання європейської сторони без публічного розголосу».

Таким чином, прагнення Європи до власної дипломатичної автономії у питаннях взаємодії з Росією стає дедалі очевиднішим, а вибір потенційного посланця може визначити характер майбутніх відносин між сторонами.