РФ посилює шпигунство в Арктиці: Норвегія готується до атак та диверсій

На початку року норвезькі розвідувальні органи зіткнулися з тривожними прогнозами. Щорічний звіт PST з оцінки загроз показав, що Росія має намір інтенсифікувати свою розвідувальну діяльність у Норвегії. Основна увага при цьому зосереджуватиметься на військових об'єктах, навчаннях союзників, підтримці, яку Норвегія надає Україні, а також операціях у Крайній Півночі та Арктичному регіоні.

Норвезьке керівництво висловило глибоке занепокоєння тим, що російські розвідувальні служби можуть здійснити атаки на енергетичну інфраструктуру країни, як фізично, так і за допомогою кібератак. Норвегія, будучи одним із провідних постачальників трубопровідного газу в Європі, усвідомлює свою вразливість, адже її інфраструктура є потенційною мішенню.

Згідно з інформацією PST, найпівнічніші графства та Шпіцберген становлять особливий інтерес для російських розвідників і, відповідно, є найбільш вразливими до їхньої діяльності. Росія, ймовірно, продовжить здійснювати спостереження вздовж норвезького узбережжя, використовуючи цивільні судна для картографування критично важливої інфраструктури.

PST також попередила, що російські спецслужби можуть вдатися до диверсійних операцій проти норвезьких об'єктів у 2026 році. Серед найбільш ймовірних цілей – майно та логістична інфраструктура, пов'язані з підтримкою України, хоча цивільна інфраструктура також може постраждати.

Особливо тривожним є факт, що російські служби намагаються вербувати українських біженців у Норвегії для збору розвідувальних даних або здійснення диверсій. Біженці, які мають родичів або майно на тимчасово окупованих РФ територіях України, є особливо вразливими до такого тиску. З огляду на те, що в Норвегії перебуває приблизно 100 000 українських біженців, ці спроби вербування є "серйозним викликом" для норвезьких служб безпеки.

Ця активізація спостерігається на тлі продовження військової підтримки України з боку Норвегії. Країна продемонструвала намір зберегти обсяги військової допомоги у 2026 році на рівні 2025 року, виділивши 7 мільярдів доларів. Така позиція Норвегії, очевидно, є одним із чинників, що провокують зростання розвідувальної активності з боку країни-агресора.

Нарощування військової присутності та розвідувальної активності в Арктиці є ширшою тенденцією. У серпні чотири члени НАТО провели морські навчання у цих водах, що було частиною ширшого розгортання патрулювання Крайньої Півночі. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також оголошував про відправлення військового судна для патрулювання арктичних вод до кінця 2025 року, що є прямою реакцією на мілітаризацію регіону з боку Росії.

«Ми очікуємо, що російські розвідувальні служби посилять свою активність у Норвегії у 2026 році, зосереджуючись на військових цілях та навчаннях союзників, підтримці Норвегією України та операціях на Крайній Півночі та в Арктичному регіоні», – йдеться у щорічному звіті PST, як повідомляє Reuters.

«Найпівнічніші графства та Шпіцберген становлять особливий інтерес і тому особливо вразливі до розвідувальної діяльності», – додали в PST, наголошуючи на ключових пріоритетах російської розвідки.

Враховуючи, що у Норвегії перебуває приблизно 100 000 українських біженців, такі спроби вербування становлять «серйозний виклик» для служб безпеки, як зазначають представники PST.

Перед обличчям зростаючої загрози шпигунства та потенційних диверсій, Норвегія посилює пильність. Ця ситуація підкреслює складність геополітичних реалій та демонструє, як події в одній частині світу можуть безпосередньо впливати на безпеку та стабільність в іншій, залишаючи Норвегію на передовій гібридної війни.