Таємні переговори: чи здатний «трикутник Сі–Путін–Трамп» завершити війну?

Осінні дні минулого року були сповнені дипломатичних зусиль України. Протягом шести місяців українська дипломатія шукала кошти для продовження війни, адже на 2026 рік цих ресурсів не вистачало. Зрештою, було виявлено 90 мільярдів євро, які Європейські країни, ймовірно разом з Норвегією та Великою Британією, погодилися надати.

Паралельно, досі, Росія стикалася з не менш гострою проблемою — фінансуванням власних військових дій. Свідченням цьому є щоденні новини: Міністерство фінансів РФ недоотримало приблизно 3,5 трильйона рублів нафтогазових доходів, а Москва терміново збільшує знижки на нафту для Індії. Також Ізраїль відмовляється від російського зерна, а розвідка Німеччини виявила, що військові витрати РФ минулого року досягли половини державного бюджету.

На цьому тлі міжнародні переговори в Абу-Дабі, які мали стати головною новиною, виявилися менш значущими. Експерт відзначає, що зовнішній вигляд американських представників – Віткоффа в розірваній сорочці та Кушнера в поло – свідчив про їхнє несерйозне ставлення до процесу, що вказувало на малоймовірність значних результатів.

Однак у той же період відбулися більш інтригуючі події. Лідер Китаю, Сі, під час дводенних переговорів розмовляв як з Путіним, так і з Трампом. Це спонукало Михайла Шейтельмана наголосити, що саме цей «трикутник Сі–Путін–Трамп» є справжніми переговорами про закінчення війни.

Шейтельман припускає, що Путін, ймовірно, просив гроші у Сі для продовження військових дій, пропонуючи «нафтові гори та діамантові береги». Питання про те, чи готовий Сі фінансувати Росію, залишається без відповіді. Дивовижно, що після розмови з Путіним, Сі за дві години зателефонував Трампу. Як пояснює Шейтельман, це, ймовірно, було частиною торгового процесу.

Ці події свідчать про те, що майбутнє конфлікту може вирішуватися не на офіційних дипломатичних майданчиках, а в закулісних переговорах між ключовими гравцями глобальної політики. Вплив цих прихованих діалогів може виявитися значно більшим, ніж публічні зустрічі.

Фінансові виклики, з якими стикаються обидві сторони конфлікту, підкреслюють ключову роль економіки у сучасних війнах. Пошук джерел фінансування та спроби впливу через економічні важелі стають центральними елементами геополітичної стратегії. Михайло Шейтельман поділився своїми міркуваннями з цього приводу у своєму блозі.

Західні розвідувальні дані та аналітичні звіти підтверджують складне фінансове становище Росії, що змушує її шукати підтримку в інших країнах. Це створює поле для складних дипломатичних торгів та переформатування міжнародних альянсів, де кожен гравець намагається максимізувати власну вигоду.

Таким чином, справжнє завершення війни може залежати від прихованих фінансових угод та політичних маневрів між потужними світовими лідерами. Ці події підкреслюють складність сучасних міжнародних відносин, де за офіційними заявами часто стоять набагато глибші інтереси та розрахунки.