Агроекспорт у новій реальності: хто "вирвався" у лідери, попри блокаду та атаки

У 2021 році зафіксували рекордні понад 27 мільярдів доларів агропродовольчого експорту. З початку повномасштабної війни ці доходи почали знижуватися. Усе через морську блокаду портів ворогом, а згодом через масовані атаки й зміну традиційних торгівельних маршрутів.

Втім попри це, аграрний експорт досі залишається ключовим джерелом валютних надходжень в Україну. Зокрема, завдяки зерновим та олійним культурам. Крім того, зростає роль переробки та продукції з більшою доданою вартість, що зменшує залежність від великих обсягів аграрної сировини.

24 Канал дізнався, які аграрні товари формують основу експорту України та які країни є ключовими імпортерами, як війна та логістичні обмеження вплинули на його конкурентоспроможність та чому зростає роль переробленої продукції.

Яку агропродукцію найбільше експортує Україна?

У коментарі 24 Каналу експерт Інституту аграрної економіки Богдан Духницький розповів, що традиційно головними в товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, олії та жири, олійні, залишки харчової промисловості, м'ясо і субпродукти.

Крім того, до початку повномасштабного вторгнення Росії домінантний асортимент аграрного експорту також складався з зернових та олійних, рослинних олій, залишків і відходів, різних видів м'яса.

У 2023 – 2024 роках він доповнювався цукром і кондитерськими виробами з нього, продажі яких принесли у 2024 році доволі високий виторг у 652 мільйони доларів,
– заявив пан Богдан.

На запит 24 Каналу в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства детальніше пояснили, що лідерують у рейтингу експортних позицій кукурудза з показниками в майже 18 мільйонів тонн, а друге місце займає пшениця – 13,6 мільйона тонн.

У 2023 та 2024 роках структура ТОП-5 позицій за обсягами експорту залишалася аналогічною у порівнянні із 2025 роком у більшості позицій, окрім обсягів експорту соєвих бобів у 2024 році, ця позиція займала 6 місце,
– кажуть у відомстві.

Натомість керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин наводить для 24 Каналу дані щодо експортного виторгу у 2025 році, де на першому місці перебувала соняшникова олія, а на другому кукурудза.

• У 2025 році було продано соняшникової олії на 5,2 мільярда доларів,
• Кукурудзи – на 3,9 мільярда доларів,
• Пшениці – на 3 мільярди доларів,
• Соєвих бобів – на 1,3 мільярда доларів,
• М'ясо птиці – на 1,1 мільярда доларів.

Як пояснює пані Світлана, якщо порівнювати результати з попереднім роком, то перші 3 місця залишаються без змін.

• Нагадуємо, що ще у березні 2025 року в Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомили, що до ключових позицій агропродукції, яка експортувалася, входили кукурудза, соняшникова олія, пшениця, соєві боби, м'ясо птиці.
• Натомість вже у листопаді того ж року зростання продемонстрували майже всі категорії товарів, передають в Комітеті з питань аграрної та земельної політики. Найбільший приріст спостерігався серед зернових (експорт кукурудзи) та макуху (переробка олійних культур).
• Загалом в Мінекономіки зазначають, що Україна за обсягами виробництва зернових посідає друге місце серед країн Євросоюзу після Франції. А у виробництві кукурудзи – перше місце.

Хто є ключовими імпортерами української агропродукції?

В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства додають, що на сьогодні основним ринком збуту української агропродовольчої продукції залишається Євросоюз.

• За даними Держмитслужби за підсумками 2025 року до країн ЄС було спрямовано 47% аграрного експорту України, що становить 12,1 мільярда доларів США.
• Серед держав-лідерів з імпорту української агропродукції за валютним виторгом є Туреччина, Нідерланди, Італія, Іспанія та Польща.

Ці показники підтверджують ключову роль європейського ринку для українського агросектору та стабільний попит на вітчизняну продукцію навіть в умовах війни.

Втім керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин заявляє, що у 2025 році спостерігалося скорочення частки експорту в ЄС через запровадження торгівельних змін, а саме повернення торгових квот та мит.

Якщо у 2024 році частка країн ЄС в українському експорті становила 52%, то за попередніми оцінками у 2025 році – 49%. Зросла частка країн Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, але зменшилась в Азію (в основному через мінімальний експорт до Китаю),
– каже пані Світлана.

Наприклад, найбільша частка в експортному виторгу зернових, а саме 57%, припало на такі імпортери, як Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія та Алжир.

Водночас основними покупцями олійних культур були Німеччина, Туреччина, Нідерланди, Бельгія та Єгипет.

А щодо продукції тваринництва, то найбільшими імпортерами стали Нідерланди, Велика Британія, Молдова, Словаччина, Саудівська Аравія.

Нагадуємо! З 2022 року Євросоюз запроваджував для України пільговий торгівельний режим, але влітку 2025 року термін дії цього режиму сплив. 6 червня 2025 року Єврокомісія ухвалила нові квоти на український аграрний експорт, а це означає: усе, що перевищуватиме ці квоти, обкладатиметься митами. Водночас у жовтні 2025 року квоти дещо збільшили.

Які ключові тенденції в агросекторі за останній рік?

У Міністерстві економіки заявили, що головна тенденція 2025 року – збереження високої ролі агроекспорту на тлі його диверсифікації.

Попри те, що ЄС лишається ключовим ринком, Україна системно розширює присутність у країнах Азії, Африки та Близького Сходу. Агропродукція й надалі залишається основою українського експорту,
– повідомляють у відомстві.

Річ у тім, що обсяг аграрного експорту за підсумками 2025 року становив 22,6 мільярда доларів, а це майже 56% від усього експорту країни.

Крім того, що на агроекспорт впливає повернення квот ЄС на окремі види продукції, істотний вплив мають і ринкові фактори. Йдеться передусім про світові ціни та попит.

Показовий приклад, кукурудза, за якою торік було зафіксовано падіння валютного виторгу, попри відсутність квотних обмежень з боку ЄС. Це ще раз підтверджує, що не всі зміни зумовлені торгівельною політикою,
– кажуть в міністерстві.

Загалом аграрний експорт України торік демонстрував не просто адаптацію, а переорієнтацію на більш збалансовану, диверсифіковану модель. Це підвищує його стійкість у середньо- та довгостроковій перспективі.

Паралельно з диверсифікацією змінюється ще й структура агроекспорту. Як пояснює Світлана Литвин з УКАБ, процес нарощування внутрішньої переробки продукції рослинництва та тваринництва є тривалим і вимірюватиметься не одним роком.

Можна говорити про перші зрушення, зокрема вдалим прикладом є експорт соєвої та ріпакової олії – на 587,5 мільйона доларів та 398,4 мільйона доларів відповідно,
– проаналізувала науковиця.

Водночас у багатьох товарних категоріях Україна все ще залишається переважно постачальником сировини, зокрема зернових, що свідчить про значний потенціал для подальшого розвитку переробки та збільшення доданої вартості в агросекторі.

Богдан Духницький також додає, що за останні роки в структурі аграрного експорту України поступово відбуваються зміни на користь продукції з більшою доданою вартістю – за останні 5 років спостерігається висхідний тренд у поставках продукції.

Хоча сировинні товари й надалі домінують у загальних обсягах поставок, роль продукції харчової та переробної промисловості помітно зростає. До цієї категорії належать, зокрема, готові харчові продукти, а також молокопродукти, борошно, крохмаль, маргарин та інші види переробленої агропродукції,
– каже експерт Інституту аграрної економіки.

• У 2021 році сумарна вартість експорту цієї продукції перевищила 4 мільярди доларів США, а її частка в загальному аграрному експорті становила близько 15%. Уже у 2024 році цей показник зріс майже до 17%.
• А у 2025 році експортний виторг від реалізації переробленої агропродукції сягнув 4,4 мільярда доларів США, а її частка в структурі аграрного експорту зросла майже до 20%.

Які основні проблеми сьогодні стримують експорт агропродукції?

В Мінекономіки заявляють, що основною причиною скорочення експорту стала затримка жнив пізніх культур через несприятливі погодні умови.

До прикладу! До кінця вересня 2025 року було обмолочено лише близько 5% площ під кукурудзою, що значно менше від середньорічних показників.

Річ у тім, що через високу вологість зерно потрібно додатково просушувати, а це уповільнило темпи відвантажень і збільшило логістичні витрати.

Крім того, Духницький розповів, що ще з початку повномасштабного вторгнення Україна була вимушена здійснювати експорт в умовах повного, чи часткового обмеження логістичних потужностей.

Але попри всі труднощі, великим позитивом залишається сам факт розвитку експорту переробленої продукції,
– зауважує пан Богдан.

У 2025 році, якщо не враховувати залишки й відходи, чималі доходи були отримані завдяки експорту:

• готових продуктів із зерна – 501 мільйон доларів,
• цукру і цукрових кондитерських виробів – 476 мільйонів доларів,
• алкогольних і безалкогольних напоїв – 361 мільйон доларів,
• переробленої плодоовочевої продукції – 349 мільйонів доларів,
• виробів з какао і шоколаду – 346 мільйонів доларів,
• вершкового масла – 107 мільйонів доларів,
• сухого і згущеного молока – 97 мільйонів доларів.

Варто зауважити, що будь-яка перероблена продукція, що експортується, поступово знижує залежність України від потреби вивозити великі обсяги сировини.