Криза на ринку праці: чому роботодавцям не вистачає людей і які професії в дефіциті

Ринок праці в Україні переживає серйозну кризу – вакансій більше, ніж людей, які можуть їх заповнити. Дефіцит кадрів став ключовим трендом 2025 – 2026 років. Найбільші труднощі в таких сферах: робітничі спеціальності, транспорт, медицина, будівництво.

Крім того, до всього цього додаються й інші проблеми, пов'язані з виїздом молодих чоловіків за кордон, а також демографічні тренди, що підсилюють нестачу кадрів.

24 Канал дізнався, які зараз основні чинники дефіциту кадрів, в яких професіях не вистачає працівників та як можна виправити ситуацію для залучення все більше працівників.

Чи є на українському ринку дефіцит кадрів?

Дані НБУ свідчать, що індекс ділової активності (ІОДА) у грудні 2025 року становив 49,2 порівняно з показником в 49,4 у листопаді того ж року. Водночас порівняно з показником у грудні 2024 року в 45,9 – суттєво вищий.

Таким чином до чинників, які стримують економічну активність бізнес в Україні, крім подальшого погіршення безпекової ситуації, тривалі відключення світла, зростання витрат тощо, є ще й дефіцит кваліфікованих кадрів.

Що означає показник ІОДА: за цією шкалою, якщо показник вище 50, то це сигналізує очікуване зростання, а якщо нижче 50 – очікуване скорочення.

У коментарі для 24 Каналу експертка з працевлаштування Валентина Гаврюшенко розповіла, що причини дефіциту працівників на ринку праці різняться залежно від сфери бізнесу

Серед цих причин є як війна та мобілізація, так і зовнішня міграція. Також впливають демографічні зміни, адже війна пришвидшила ці процеси, особливо серед працездатного населення.

У Work.ua на запит 24 Каналу також зауважили, що серед 3-х головних причин дефіциту кадрів є війна, демографічне старіння та безробіття.

• Відтік робочої сили через війну

Ключовою причиною дефіциту працівників залишається різке скорочення чисельності робочої сили внаслідок повномасштабної війни.

За даними ООН, за кордоном перебуває близько 5,3 мільйона українців, значна частина яких це люди працездатного віку.

Додатково приблизно 700 тисяч осіб мобілізовані до Сил оборони, ще частина населення залишається на тимчасово окупованих територіях.

Також додатковий тиск на ринок праці створили нові правила виїзду чоловіків до 22 років,
– додають в компанії.

• Демографічне старіння спеціалістів у дефіцитних професіях

Важливу роль відіграє старіння кадрів у ключових для економіки професіях та повільний приплив молодих спеціалістів. Найбільш дефіцитними залишаються робітничі спеціальності, виробництво, транспорт, логістика та медицина, і цей перелік майже не змінюється.

У цих сферах значну частку працівників становлять люди віком понад 55 років, які найближчими роками виходитимуть на пенсію. Водночас молодь системно не обирає ці професії та надає перевагу перенасиченим спеціальностям, що створює провал у зміні поколінь.

• Структурне безробіття

В Україні одночасно співіснують дефіцит кадрів і труднощі з працевлаштуванням для частини шукачів, що пояснюється явищем структурного безробіття.

Релокація бізнесу в західні області не супроводжувалася релокацією відповідних спеціалістів. Значна частина людей, які переїхали зі сходу та центру країни має досвід у промисловості й виробництві, тоді як бізнес у західних регіонах активно розвивається у сфері сервісу, харчового виробництва та туризму,
– пояснюють у Work.ua.

Нагадуємо! На початку року 2025 року під час інтерв'ю "РБК-Україна" директор Служби зайнятості України, Юлія Жовтяк, повідомила, що якщо на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році була нестача вакансій, то на сьогодні вже спостерігається дефіцит кадрів.

В яких регіонах найгірша ситуація з кадрами?

У Work.ua заявляють, що наразі ситуація із дефіцитом кадрів складна у всіх регіонах, однак, звісно, є регіони, де з цим найтяжче.

У січні найнижча конкуренція шукачів на вакансію була зафіксована у Херсонській, Сумській, Чернігівській та Закарпатській областях.

Гаврюшенко ж виокремлює схід та південь країни, а також малі міста та села. Наприклад, Донеччина, Луганщина, частини Запорізької та Херсонської областей зазнала суттєвих втрат робочих місць через бойові дії та окупацію економіки.

У сільській місцевості, особливо там, де лінія фронту близько або де населення скоротилося, гострий дефіцит праці відчувається сильніше. Хоча якщо в районі присутні громади та великі компанії або ж виробництва – вони утримують персонал в сільській місцевості та підтримують громади,
— зауважила експертка.

Відносно краща ситуація у великих містах, як-от Львів, Харків, Дніпро та Київ, де ринок праці активніший.

Втім Гаврюшенко додає, що попри це, в містах фіксуються ще й значні потреби, особливо в технічних спеціалістах, водіях, ІТ та сервісних професіях.

Зауважте! У серпні 2025 року в Києві на одного шукача роботи припадало 24 вакансії, свідчать дані Держслужби зайнятості. Тоді у розрізі міст та регіонів це був найвищий показник.

Які зараз тенденції у виборі кандидатів?

У дослідженні від OLX Робота наголошують, що через кадрову кризу у 2025 році роботодавці активізували наймання осіб старшого віку, а також осіб зі статусом УБД та з інвалідністю.

Крім того, за словами експертки з працевлаштування Валентини Гаврюшенко, одним з методів подолання дефіциту кадрів для роботодавців стало залучення жінок до професій, які стереотипно вважаються "чоловічими".

Наприклад, жінки стають водійками тролейбусів, трамваїв, навантажувачів, далекобійницями. За офіційними даними служби зайнятості у 2025 році, десятки тисяч жінок почали працювати в позиціях, які раніше вважалися виключно "чоловічими",
– додає Гаврюшенко.

Натомість у Work.ua наголошують, що попри те, що масового характеру працевлаштування жінок за професіями, які вважаються "чоловічими", немає, але в майбутньому попит на них може зрости.

• Держслужба заявляє, що 763 жінки в Україні навчаються або вже навчилися "чоловічих" професій.
• Також зростає участь жінок в ІТ-напрямках, насамперед у розробці програмного забезпечення, тестуванні та кібербезпеці.

Ще помічаємо розширення присутності жінок у військовій та правоохоронній сферах: вони все частіше обіймають не лише адміністративні чи допоміжні посади, а й технічні та управлінські ролі,
– кажуть у Work.ua.

У яких професіях найбільше не вистачає працівників і чи змінюються зарплати?

До таких секторів Валентина Гаврюшенко відносить логістику та транспорт, у тому числі водії, також будівництво, технічні спеціальності, машинобудування та металургія.

Наразі через високий попит на робітників й обмежену пропозицію зарплати зростають по всій Україні, особливо у сферах з гострою нестачею персоналу,
– каже експертка.

Відтак багато компаній підвищили ставки на 10 – 20 % у 2025 році, щоб залучити працівників.

У Work.ua проаналізували, що найгостріший дефіцит кадрів стабільно зберігається у категоріях: охорона, робочі спеціальності, будівництво, медицина, транспорт тощо.

У критично важливих галузях (виробництві, транспорті та робітничих професіях) домінують працівники віком 55+, які виходитимуть з ринку праці найближчими роками. Водночас молодь системно не заходить у ці професії,
– додають там.

Дефіцит кадрів безпосередньо впливає як на рівень зарплат, так і на умови праці.

• У 2025 році середня зарплата в Україні зросла на 20% до 27 500 гривень, і одним із ключових чинників цього зростання на рівні з інфляцією є саме нестача працівників.
• Найшвидше зарплати росли в галузях із хронічним дефіцитом, а саме: робітничі спеціальності та виробництво мали зростання заробітної плати на 25%, логістика, склад, ЗЕД – 22%, будівництво й архітектура – 21%.

Що робити, щоб стабілізувати ринок праці?

У Work.ua зазначають, що одним із найефективніших інструментів залишається професійна перекваліфікація, орієнтована на дефіцитні спеціальності.

Крім того, компанії більш активно наймають людей без досвіду, аби закрити кадровий дефіцит: якщо у 2023 році вакансії без досвіду становили 36%, то у 2025 році їхня частка зросла аж до 47% – майже половина всіх вакансій.

Варто звернути увагу і на потребу утримання працівників, адже лише підвищення зарплат уже не є достатнім конкурентним чинником.

Зокрема, попит на дистанційний формат роботи значно перевищує пропозицію: близько третини всіх відгуків припадає на віддалені вакансії, тоді як частка таких пропозицій становить лише 6 – 7%,
– кажуть в компанії.

На майбутнє оцінки експертів свідчать, що після завершення війни Україна не зможе підтримувати економічну активність без залучення іноземної робочої сили. Такі працівники мають заповнити прогалини в галузях із хронічним дефіцитом кадрів.

А на думку Валентини Гаврюшенко, стабілізація ринку праці неможлива без державної участі.

• Серед ключових кроків вона називає розвиток програми професійної перепідготовки, збільшення фінансування профтехосвіти та дуальної освіти.
• А також створення умов для повернення українців з-за кордону – зокрема через житлові програми, компенсації та можливість дистанційної роботи.
• Важливим є наявність гнучких форматів зайнятості, інклюзивності та подолання вікових та гендерних стереотипів.