Автономне опалення у квартирі: як безпечно обігріти оселю при -20°C

Чи реально обладнати квартиру у багатоповерхівці Києва автономним опаленням

У Києвічерез масований ракетно-дроновий удар Росії по ТЕЦ понад тисячу багатоквартирних будинків залишилися без тепла. Централізоване теплопостачання відсутнє у багатьох багатоповерхівках Дарницького та Дніпровського районів, а також в центрі міста. Поки невідомо, як швидко комунальники відновлять подачу тепла.

ТСН.ua з’ясовував, чи реально обладнати квартиру у багатоповерхівці автономним опаленням і наскільки це безпечно.

«Автономка» замість батарей: досвід киян

Жителі багатоповерхівок розповідають, що перебувати у холодних квартирах неможливо, тому наважуються на встановлення автономних систем обігріву — бензинових або дизельних обігрівачів, які працюють за принципом тих, які обігрівають автомобілі, тобто за рахунок вигорання палива.

Судячи з кількості дописів у мережі, такими пристроями мешканці Києва користуються вже давно, в основному для обігріву приватних будинків та інших приміщень, а після масового вимкнення тепла, збільшується кількість встановлення такого обладнання і у квартирах багатоповерхівок.

«Встановили дизельний обігрівач. Довелося довбати стіну, чого я дуже не хотіла, але варіантів не було, щоб швидко і не за всі гроші світу», — пише киянка Богдана.

Вона вказує на мінуси обладнання — від пристрою відчувається специфічний хімічний запах. Але люди, які вже давно користуються обігрівачами, пишуть, що це мине за пару днів. Головне — під час експлуатації дуже ретельно стежити за пристроєм, а для власної безпеки радять обов’язково придбати датчик чадного газу.

Автономна система опалення: ціна питання та технічні характеристики

За словами Ігоря Молодана, експерта з питань безпеки, якщо розглядати встановлення автономної системи опалення в квартирі багатоповерхівки саме задля виживання у сильний мороз, то це цілком реально зробити. Тим більше, якщо людина знає, як це виконати безпечно.

Вартість автомобільного обігрівача на дизельному або бензиновому паливі становить 5–6 тисяч гривень. Також потрібен акумулятор (від 1000–1200 грн) плюс витрати на пальне.

«Вихлопні гази через гофру виводяться назовні, пристрій вмикається — працює й обігріває квартиру. Температура буде +25–30 °C. Є потужні обігрівачі, які можуть гріти приміщення площею до 100 квадратних метрів», — розповідає Ігор Молодан, експерт з безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб».

До цього він додає, що стандартна кімната у київських квартирах має площу 18 «квадратів». Її можна обігріти найменш потужним обігрівачем. Сам пристрій невеличкий. Є обігрівачі, які працюють на бензині, дизелі або на газу. За словами експерта, бензиновий може споживати в годину 100–150 грамів пального.

Дизельний і бензиновий обігрівач: як не отруїтися чадним газом

Експерт підкреслює, що дизельний обігрівач значно безпечніший, ніж генератор чи буржуйка на дровах в умовах багатоповерхівки. Але наголошує, що варто бути дуже уважним до того, як облаштована система відведення вихлопних газів. Потрібно слідкувати, щоб металева труба не контактувала з легкозаймистими матеріалами.

«Звичайно, потрібно все продумати й бути максимально обережним під час експлуатації такого пристрою. Прокласти гофру, щоб із приміщення виходили вихлопні гази. Або ж вибрати місце у квартирі ближче до балкона чи вікна, де можна пробити отвір на вулицю. В автівках люди ж гріються, і це цілком безпечно — навіть можна ночувати з увімкненим обігрівачем», — пояснює експерт.

Користувачі застерігають: через прямі пориви вітру продукти згоряння можуть потрапити у приміщення, і тоді люди опиняться у смертельній небезпеці. Особливо обережними слід бути під час сну. Кияни радять вимикати пристрій, коли господарі йдуть з дому або лягають спати, а також регулярно чистити обладнання. Через тривале використання отвір, з якого буде виходити чадний газ, може почорніти, а надто чутливі сусіди багатоповерхівки можуть скаржитися на дим. До речі, шум від обігрівача незначний і сусідам він заважати не буде.

ДСНС: ризики та застереження

У ДСНС Києва кажуть, що не можуть заборонити громадянам використовувати таке обладнання для обігріву приміщень, але підкреслюють, що воно не є безпечним, передусім через чадний газ від нього.

«Таке обладнання не передбачене для використання у квартирах. Бо йдеться про використання палива в квартирі, де мешкають люди. До використання дизельних обігрівачів дуже багато питань. Одна справа електричні обігрівачі, а коли йдеться про випалювання у квартирі пального, це геть інше», — пояснюють у ДСНС Києва.

Як приклад вказують на використання генераторів у пунктах обігріву, які розгорнуті по місту. Рятувальники їх постійно обслуговують — оглядають, заправляють пальним, ремонтують. Вони під постійним наглядом фахівців. І генератори працюють на відкритому повітрі на певній відстані від наметів, де перебувають люди.

«А хто буде перевіряти паливну систему дизельного обігрівача у квартирі на герметичність? Це дуже важливо, бо одне з правил експлуатації цього пристрою вказує, що вихід відпрацьованих газів має бути підключений до місця з природною вентиляцією поза транспортним засобом, щоб уникнути отруєння чадним газом. І трубу з вихлопними газами заборонено встановлювати проти вітру», — зауважують рятувальники.

Саме це і є найбільша небезпека. Мешканці встановили дизельний обігрівач. Проклали гофру з чадним газом і зробили для цього отвір на балконі або пробили дірку у стіні. Але ніхто не гарантує, що не буде зустрічного вітру, який просто задуватиме чадний газ і наповнюватиме ним квартиру.

«Є висока небезпека використання такого пристрою. Окрім інших вимог, потрібно контролювати ще й напрямок вітру. Тому багато питань до використання такого пристрою в умовах квартири, де мешкають люди. Вибачте, але для зігрівання квартири — можна й вогнище розвести, але чи буде це безпечно?» — зауважують у столичній ДСНС.

Там погоджуються, що дизельні обігрівачі можуть рятувати киян від холоду, але застерігають про небезпеку. Як приклад наводять використання дизельних генераторів.

«До минулого року не існувало правил з пожежної безпеки щодо використання дизельних генераторів та їх розміщення. Бо не було попиту. Зараз все змінилося і правила з’явилися. Тож цілком можливо, що так може бути і з обігрівачами на бензині та дизельному пальному. Просто законодавство не встигає за людьми, які починають використовувати пристрої для опалення приміщень», — зазначають рятувальники.

Пічне опалення та “буржуйки”: роз’яснення ДСНС щодо пожежної безпеки

У Головному управлінні ДСНС України у м. Києві нагадують про суворі правила експлуатації обігрівальних приладів. Порушення цих норм у багатоквартирних будинках ставить під загрозу життя всіх мешканців під’їзду.

Пічне опалення та «буржуйки»

У ДСНС наголошують: встановлення тимчасових печей на твердому паливі в багатоповерхівках категорично заборонено. Приміщення таких будинків не розраховані на відведення продуктів згоряння, а температура нагріву печей (400-500 °C) може зруйнувати стіни та пошкодити електромережу.

Для приватного сектору та дачних будинків (до 2-х поверхів) діють вимоги:

Захист підлоги: під піччю обов’язкова ізоляція (цегла або негорючий матеріал товщиною не менше 0,12 м) з металевим листом зверху.
Дистанція: піч має стояти на відстані не менше 1 м від горючих конструкцій.
Вивід димоходу: якщо труба виводиться через вікно, вона має виступати за стіну мінімум на 0,7 м і закінчуватися патрубком заввишки 0,5 м, спрямованим вгору.

Електрообладнання

Заборона на «кустарщину»: забороняється використання будь-яких саморобних електронагрівачів.
Відповідність проєкту: будь-яке додаткове обладнання має відповідати проєктній документації та інструкціям виробників.

Газові балони в помешканні

Рятувальники зазначають, що газові балони дозволено тримати лише в будинках до двох поверхів включно:

Дозволяється один балон на 50 л або два по 27 л (один із них запасний) в одному приміщенні.
Відстань від балона до газової плити має бути не менше 0,5 м, а до радіаторів чи печей — не менше 1 м.

Правила для камінів

Каміни на твердому паливі допускаються лише:

На останніх поверхах багатоповерхівок.
На будь-якому рівні приватних (одноквартирних) будинків.
За умови наявності автономного димоходу, який не з’єднаний із загальною вентиляцією.

ДСНС Києва попереджає: будь-яка зміна інженерних чи планувальних рішень, що знижує клас вогнестійкості конструкцій або загальний рівень пожежної безпеки будинку, є грубим порушенням законодавства.

Альтернативний досвід: котельні на дровах

До речі, у багатоквартирному будинку можна встановити і котельню на твердому паливі. Такий досвід ще до початку війни мали кияни, які придбали квартири в одному з недобудованих ЖК на столичному Сирці на вулиці Магістральній.

До проблемної новобудови не були підведені газ та вода. Писали, що й каналізації у них не було, а стоки зливали у дощову зливну каналізацію. Взимку будинок обігрівали дровами, на які витрачали великі кошти, а воду нібито мешканці отримували зі свердловини. Як би там не було, але зараз досвід мешканців ЖК був би корисним для усіх жителів столичного лівобережжя.