Без світла і тепла, а тепер і без газу: чи зможе Росія втілити новий етап енергетичної війни

Масовані удари Росії по українській енергетиці вже дали відчутний результат на побутовому рівні. Після чергових атак по теплоелектростанціях і критичних енергооб'єктах у низці регіонів країни були запроваджені тривалі екстрені відключення.

А після обстрілу 7 лютого тепер і на Прикарпатті мешканців попередили про подачу електроенергії лише на 4–5 годин на добу — через пошкодження генерації та дефіцит потужностей.

Паралельно з проблемами в енергетиці в західних регіонах України почали фіксувати зниження тиску в газових мережах. У низці міст мешканці скаржаться на перебої з подачею газу, слабке полум'я або неможливість повноцінно користуватися опаленням і газовими приладами.

Офіційно такі проблеми пояснюють балансуванням системи, технічними роботами та перерозподілом ресурсу в умовах пікових навантажень. Водночас сам факт того, що саме захід країни — традиційно вважався відносно стабільною зоною — стикається з газовими обмеженнями, змушує уважніше придивитися до ширшої картини.

Енергетична система України, яка понад два роки працює в режимі постійних аварій і відновлень, фактично перебуває у стані виживання. Але на тлі цього дедалі частіше виникає інше, не менш тривожне питання: чи не готується Росія повторити подібний сценарій уже щодо газової інфраструктури?

Удари по газу — не нова загроза

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг та енергетичного експерта Олега Попенка, Росія вже давно завдає ударів по газовій інфраструктурі України, і нинішні проблеми з тиском у мережах не можна розглядати як щось випадкове.

"Вони вже б'ють по газу — і б'ють давно. Це не нова історія. Ще у 2024 році були удари по об'єктах Об'єднаної газотранспортної системи України, зокрема по великих газорозподільчих комплексах", — пояснює Фокусу Попенко.

За його словами, одними з ключових цілей стали вузлові об'єкти, які відповідають за транзит і розподіл газу між регіонами.

"Було два або три удари по великому газорозподільчому комплексу в Лубнах. Це стратегічний вузол, який забезпечує перехід газу зі сходу на захід країни та розподіляє його одразу на п'ять–шість областей. Також удари фіксувалися в Запоріжжі, Києві, Сумах, Харкові. У Львові, за різними оцінками, прилітало п'ять–шість разів — зокрема по об'єктах, пов’язаних із газосховищами", — каже він.

Експерт наголошує: на відміну від електроенергетики, наслідки ударів по газовій системі не завжди помітні одразу.

"Газова система інерційна. Є сховища, є перерозподіл, є облгази в кожній області. Тому сказати, за який саме час Росія може "покласти" всю ГТС, надзвичайно складно. Для цього потрібна глибока технічна оцінка, а така інформація, на щастя, не є публічною", — зазначає Попенко.

Про це ж говорив ще на початку осені 2025 року і військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов, звертаючи увагу на відкладений характер наслідків ударів по газових об'єктах.

"Ураження газових сховищ або розподільних станцій не дає миттєвого ефекту. Система певний час працює за рахунок запасів і перерозподілу, але далі починаються проблеми — зниження тиску, локальні обмеження, перебої для промисловості, а згодом і для побутових споживачів", — пояснював Снєгирьов.

Водночас Попенко звертає увагу на ще одну вразливу точку — газовидобуток.

"Основний видобуток газу зосереджений на заході та в центрі країни. Полтавська область, Шебелинка, об'єкти ДТЕК — усе це неодноразово було під обстрілами. Я не виключаю, що частину потужностей там уже зупинили або законсервували через пошкодження".

Снєгирьов уточнює: удари по видобутку й розподілу небезпечні саме в опалювальний період, коли будь-які збої швидко відчувають мільйони споживачів.

"Ремонт після ударів по газових сховищах та розподільних станціях може тривати кілька діб. Але якщо такі пошкодження трапляються в холодний період, навіть короткі перебої стають критичними", — зазначив експерт.

Атака на газові об'єкти: чи можливий сценарій "як з енергетикою"

Порівнюючи газову сферу з електроенергетикою, експерт зазначає: швидкість руйнування може бути різною, але логіка — схожа.

"Якщо згадати енергетику, то інтенсивні обстріли почалися наприкінці літа — і вже за кілька місяців ми фактично втратили більшу частину генерації. Чотири місяці — і система була вибита. Якщо припустити, що Росія перейде до такої ж інтенсивності ударів по газу, сценарій може бути дуже жорстким".

Снєгирьов при цьому зазначає, що у газовій сфері такий сценарій виглядатиме інакше — не як одномоментний обвал, а як серія регіональних збоїв.

"Мова не про повне зникнення газу по всій країні. Але серія ударів по сховищах і розподільних станціях може створити умовні "газові блекаути" — коли в окремих регіонах газ подається з перебоями або з критично низьким тиском", — каже він.

Навіть без повного знищення газової системи удари можуть призвести до нестабільної роботи мереж.

"Якщо бити по ключових вузлах, результат буде один — понижений тиск у системі. А це означає проблеми з опаленням, гарячою водою, зростання аварійності. Фактично вся країна почне жити в режимі, в якому сьогодні живуть найбільш проблемні райони великих міст, наприклад Троєщина", — продовжує Попенко.

Експерти нагадують, що подібні сигнали вже фіксувалися раніше — як різке падіння тиску, так і небезпечні стрибки в системі, коли газове обладнання працювало нестабільно.

Наступна зима — ключовий ризик

Найбільшу загрозу експерти бачать не лише в поточному сезоні, а в перспективі.

"Навіть якщо хтось каже, що до весни стане легше, ніхто не скасовував наступну зиму. За всіма ознаками війна не завершиться найближчим часом. А підготувати житловий фонд до такого сценарію — особливо в Києві — за один рік нереально", — вважає Попенко.

За його оцінками, лише в столиці йдеться про понад тисячу багатоквартирних будинків, які потребують системної модернізації, але часу на це вже практично немає.

"Сценарії можуть бути справді апокаліптичними. Питання не в тому, чи можуть бити по газу — вони вже б'ють. Питання в масштабі та тривалості. І якщо газ стане наступною головною ціллю, наслідки будуть довгими, важкими й болісними", — резюмує Попенко.

Нагадаємо, під час удару по Львову 9 січня міський голова Андрій Садовий повідомляв про пошкодження об'єкта критичної інфраструктури та зазначав, що у селищі Рудне зник газ через спрацювання автоматики від вибухової хвилі.

В Міністерстві енергетики 9 грудня повідомляли про атаку росіян на газову інфраструктуру України та руйнування на об'єктах внаслідок обстрілів.