Як "економічні популісти" розколюють ЄС і які ризики це несе для України

У найближчій перспективі всередині ЄС може поглибитися розкол між табором ліберально налаштованих "фритредерських" країн та країн з табору "економічних популістів".

26 січня на черговому засіданні Ради міністрів сільського господарства ЄС Польща за підтримки трьох інших держав-членів (Австрія, Словаччина, Угорщина) здійснила демарш стосовно політики ЄС у торгівлі агрохарчовою продукцією.

Детальніше про їхні вимоги та можливі наслідки цього демаршу – в колонці експерта з торговельної політики ЄС, керівника брюссельського офісу Українського клубу аграрного бізнесу Назара Бобицького Занадто вільна торгівля: які наслідки для України матиме аграрна суперечка між країнами ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Відповідно до меморандуму, поданого від імені Польщі, Австрії, Словаччини, і Угорщини, усі наступні домовленості, які укладатиме Європейський Союз з третіми країнами у сфері торгівлі агрохарчовою продукцією, повинні містити захисні заходи – як обов'язкові норми.

Як приклад застосування таких захисних заходів польський документ наводить угоду ЄС з блоком МЕРКОСУР.

"Також об'єктом критики стали торішні домовленості про оновлення тарифних квот в Угоді про асоціацію з Україною", – звертає увагу автор колонки.

За його словами, Польща та її однодумці критикують запроваджені в домовленостях захисні заходи як "недостатні" для захисту інтересів європейських аграріїв і внесли пропозиції щодо їх посилення.

Серед іншого в документі наполягають на тому, аби агровиробники третіх країн також дотримувалися стандартів сільськогосподарського виробництва ЄС.

Автори документа вважають, що європейські фермери змушені працювати в вузьких рамках жорстких вимог законодавства ЄС, у зв'язку з чим продукція третіх країн має несправедливу конкурентну перевагу перед європейською агропродукцією на європейському ринку.

"Обговорення польських пропозицій міністрами аграрної політики ЄС виявило, що їх підтримує значна кількість держав-членів ЄС, передусім з країн Південно-Східної та Центральної Європи, Франції, а також частково Італія та Бельгія", – пише Назар Бобицький.

Водночас проти виступили такі країни як Німеччина, Нідерланди та Данія.

За словами експерта з торговельної політики ЄС, Німеччина прямо заявила, що захисні заходи в угоді з МЕРКОСУР задумувалися як виняток, а не як прецедент, і повинні залишитися такими.

Ці країни апелювали до складної геополітичної обстановки, необхідності для ЄС шукати альтернативні ринки збуту та формувати "коло друзів" з огляду на непередбачуваність та ворожість політики адміністрації Трампа.

"І найголовніше – ці країни вказували на основоположний принцип міжнародної торгівлі, який продовжує впливати на торговельну політику держав навіть в умовах занепаду системи Світової організації торгівлі – принцип взаємності.

Оскільки ніхто не може гарантувати ЄС, що одного разу ті самі вимоги і заходи не будуть застосовані впливовими і важливими країнами й щодо самого європейського експорту", – зазначає автор колонки.

На його думку, дискусію у Раді міністрів ЄС не слід сприймати як неприємну несподіванку, а як ще один тривожний симптом деградації старого міжнародного порядку, заснованого на ліберальних принципах свободи, примату співробітництва та верховенства права.

Експерт додає, що попри задекларовану рішучість відстоювати старий порядок, ЄС змушений пристосовуватися до нових реалій необмеженого протекціонізму Сполучених Штатів, цинічного обходу правил державним капіталізмом Китаю та упертим наполяганням на "праві на економічний розвиток" як індульгенції на торгові бар'єри з боку таких країн, як Індія.

Цей тренд лише посилюється хвилею політичного популізму, який загрожує охопити все нові європейські країни і який безсоромно намагається заручитися підтримкою фермерів, політично найбільш заангажованої суспільної групи.

Поглиблення розколу всередині ЄС ставитиме під сумнів здатність Брюсселя формувати навколо себе альянси партнерів, попереджає керівник брюссельського офісу Українського клубу аграрного бізнесу.

Водночас дуже багато залежатиме від політичної волі і дипломатичного хисту керівників інституцій ЄС.

Безсумнівним залишається лише одне – ЄС стрімко еволюціонує в новому, жорсткому світі без правил, шукає механізми підстраховки та хеджування ризиків.

Докладніше – в колонці Назара Бобицького Занадто вільна торгівля: які наслідки для України матиме аграрна суперечка між країнами ЄС.