Новий Цивільний кодекс: чому правозахисники б'ють на сполох та які норми змінили

У 2021 році, на етапі підготовки, нинішній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав майбутній кодекс «життям, перекладеним на мову законодавства», підкресливши його значення для регулювання особистого та майнового життя громадян. Чинний Цивільний кодекс, ухвалений ще 16 січня 2003 року, протягом двох десятиліть зазнавав численних змін, які потребують оновлення та логічного впорядкування. Новий проєкт має на меті не змінювати юридичну природу кодексу, а нормативно коректно його ідентифікувати в оновленій архітектурі законодавства, посилюючи захист приватного права.

Однак представники ЛГБТ-спільноти та понад двадцять правозахисних організацій висловили обурення, підписавши спільну заяву. Вони вказують, що проєкт, визначаючи шлюб як «сімейний союз жінки та чоловіка», унеможливлює укладання шлюбів між одностатевими парами та не надає підстав для визнання їхніх цивільних союзів через суд. Координатор з політики та законодавства в Національному ЛГБТІ-консорціумі Святослав Шеремет підкреслює, що це суперечить останнім українським судовим рішенням, якими вже визнано фактичні шлюбні відносини в одностатевих парах.

Найбільший суспільний резонанс викликала стаття, що дозволяла б через суд реєструвати шлюб з дівчатами віком від 14 років, які завагітніли або вже народили дитину. Юристи назвали це легалізацією кримінальних статей про зґвалтування. У відповідь на громадський розголос, голова Верховної Ради повідомив, що цю норму буде виключено з кодексу. Таким чином, чинною залишається норма, яка дозволяє укладати шлюб з 18 років, а у виняткових випадках – з 16 років за рішенням суду.

Робота над проєктом Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) тривала майже 6 років, залучивши 247 експертів та 166 народних депутатів до рекодифікації положень приватного права. Цей об'ємний документ нараховує 832 сторінки, розподілених на 9 книг. Крім того, проєкт передбачає, що Сімейний кодекс стане одним із його сегментів, а не окремим законом, як це є зараз, зберігаючи при цьому всі аспекти сімейного права.

У новому кодексі також набуває юридичної ваги поняття заручин: пара вважається зарученою з моменту подання заяви до РАЦС. У випадку безпідставної відмови одного з наречених від укладання шлюбу, він має компенсувати другій стороні витрати на підготовку весілля або навіть моральну шкоду.

«Проєкт нового ЦК повністю ігнорує можливість перебування двох осіб однієї статі у фактичному сімейному союзі. Точніше, не просто ігнорує, а виключає таку можливість за визначенням. Це суперечить останнім українським судовим рішенням, якими вже визнано фактичні шлюбні відносини в одностатевих парах», — наголосив координатор з політики та законодавства в Національному ЛГБТІ-консорціумі Святослав Шеремет.

«Вона точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб з 14 років. Вона є захисною – щоб захистити інтереси новонародженої дитини», – прокоментував Руслан Стефанчук скандальну статтю про шлюби з 14 років, пояснюючи її першочергову мету.

Перед Верховною Радою стоїть завдання ретельно розглянути проєкт нового Цивільного кодексу України, зваживши на всі висловлені побажання та застереження. Хоча цей крок є важливим для євроінтеграції країни, остаточне рішення має бути знайдено, яке забезпечить захист прав усіх громадян та відповідатиме європейським стандартам, залишаючись при цьому актуальним для сучасних викликів. За словами Укрінформу, цивільний кодекс – це «супермаркет правових можливостей».