Світ увійшов у добу «політики руйнування», Європа мусить стати дієвою без США - звіт Мюнхена

Світ увійшов у період, коли руйнування наявних інституцій і правил дедалі частіше переважає над поступовими реформами та корекцією політик.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в оприлюдненому у понеділок щорічному звіті Мюнхенської безпекової конференції, яка цьогоріч має назву «У стані руйнування».

«Світ увійшов у період політики демонтажної кулі – руйнування, а не обережних реформ і виправлення курсу. Найпомітнішим із тих, хто обіцяє звільнити свою країну від обмежень існуючого порядку та відбудувати сильнішу, процвітаючу націю, є нинішня адміністрація США. Як наслідок, ... міжнародний порядок під проводом США, створений після 1945 року, нині руйнується», - йдеться у документі.

Констатується, що в багатьох західних суспільствах зростає підтримка політичних сил, які надають перевагу руйнуванню існуючих інституцій замість їх реформування. Така тенденція зумовлена розчаруванням у функціонуванні демократичних механізмів, втратою довіри до можливості ефективних реформ і переконанням, що політичні та правові структури стали надмірно забюрократизованими та неспроможними до адаптації.

За даними Munich Security Index 2026, у всіх країнах G7 лише незначна частка респондентів вважає, що політика чинних урядів зробить життя майбутніх поколінь кращим. У цьому контексті політики, які застосовують «бульдозерний» підхід до управління, дедалі частіше сприймаються не критично, а з обережним схваленням.

Окрему увагу у звіті приділено наслідкам змін у зовнішній політиці США для Європи. Зазначається, що на тлі повномасштабної агресії Росії проти України та посилення її гібридних операцій в Європі поступове згортання американської ролі як гаранта безпеки суттєво підвищує рівень невизначеності на континенті.

Підхід Вашингтона до європейської безпеки нині сприймається як нестабільний і суперечливий, такий, що коливається між запевненнями у підтримці, висуванням умов і прямим тиском. Автори наголошують, що друга адміністрація Дональда Трампа «чітко дала зрозуміти, що оборона континенту та підтримка України є насамперед відповідальністю Європи». Водночас США надсилають «змішані сигнали щодо швидкості та масштабу свого відходу», а також загального підходу до європейської безпеки, який «коливається між заспокоєнням, умовністю та примусом».

Ця невизначеність, як зазначається у звіті, «психологічно загнала європейців у пастку між запереченням і прийняттям». Прагнучи утримати США в європейському безпековому порядку, європейські країни «відкладали важче завдання – підготовку до майбутнього, в якому США відійдуть незалежно від обставин».

У звіті підкреслюється, що Росія залишається «найбільш значущою і безпосередньою загрозою» для безпеки Європи та НАТО. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну «зруйнувало європейську архітектуру кооперативної безпеки» та порушило норму територіальної цілісності «у найбільш загрозливий і наочний спосіб з часів завершення Другої світової війни». Війна, яка вступає у п’ятий рік, досягла «нових рівнів жорстокості та насильства», при цьому Росія на окремих ділянках фронту відновлює тактичну ініціативу.

Окрему увагу приділено нарощуванню Москвою гібридної активності в Європі. Йдеться про зростання кількості актів саботажу, підпалів, кібератак, шпигунства та порушень повітряного простору. Такі дії, як зазначають автори, часто залишаються навмисно двозначними, що дозволяє Росії уникати прямої відповідальності, водночас «чинячи психологічний тиск і провокуючи політичний параліч».

На тлі цих загроз «поступовий відхід Вашингтона, хитка підтримка України та загрозлива риторика щодо Гренландії» посилюють відчуття небезпеки в Європі. Підхід США до європейської безпеки нині сприймається як «волатильний», а довіра до Сполучених Штатів як надійного союзника істотно знизилася: у низці європейських країн від половини до двох третин опитаних вважають США менш надійним членом НАТО.

У звіті також зазначається, що США дедалі тісніше поєднують безпекову політику з економічними інтересами, фактично роблячи доступ до американських гарантій безпеки більш умовним. Водночас Європа, попри зростання оборонних витрат, залишається значною мірою залежною від американських озброєнь і технологій, що «вкорінює залежність замість формування справжньої автономії».

Автори доходять висновку, що Європа вступила у «тривалу еру конфронтації» і має перейти від ролі споживача безпеки до ролі її постачальника. Це потребує не лише стабільного збільшення оборонних бюджетів, а й узгодження спільних пріоритетів, розвитку власної оборонної промисловості, посилення цивільної готовності та системної протидії гібридним загрозам.

«Ера, в якій Європа могла покладатися на США як на беззаперечного гаранта безпеки, закінчилася. Європейські лідери мусять прийняти цю реальність і діяти відповідно», - підсумовують автори звіту.

Вони наголошують, що подальше зволікання може залишити континент у «сірій зоні між конкуруючими сферами впливу» та поступово підірвати його здатність самостійно формувати власне майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, 62-га Мюнхенська безпекова конференція пройде 13-15 лютого 2026 року.

Організатори очікують приблизно 200 представників урядів із близько 120 країн, з них майже 60 голів держав і урядів, 56 міністрів закордонних справ і понад 30 очільників оборонних відомств, а також керівників понад 40 міжнародних організацій.

Делегацію України, як очікується, очолить Президент Володимир Зеленський.

Фото: @MunSecConf