Замах на генерала Алексєєва: помста «Вагнера» чи інтриги усередині Кремля

У замаху на російського генерала Володимира Алексєєва в Москві, звичайно ж, знайшли український слід і вже затримали двох виконавців «замовлення українських спецслужб». Чому ця версія виглядає безглуздо і у кого може бути така увага до Алексєєва – у матеріалі Коротко про.

Народився в Україні

Алексєєв народився 1961 року у селі Голодьки Вінницької області Української РСР. Закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище і пішов у розвідку та спецназ. Потім, покерувавши у розвідуправліннях Московського та Далекосхідного військових округів, Алексєєв опинився у центральному апараті Головного розвідувального управління. З 2011 року він був першим заступником начальника ГРУ Генштабу ЗС РФ, простіше кажучи - другою людиною в російській розвідці, і зараз переживає третього свого керівника (двоє попередніх померли в 2016 і 2018 роках).

Третій начальник генерала Алексєєва – адмірал Ігор Костюков - 2022-го планував вторгнення РФ в Україну, а з кінця січня 2026-го очолює російську делегацію на тристоронніх переговорах із США та Україною щодо мирного врегулювання в Абу-Дабі.

Перші публічні згадки про «другу людину» з'явилися 2015-го після початку війни в Сирії. В офіційній біографії Алексєєва йдеться про те, що саме в сирійській кампанії він командував діями військових розвідників і навіть отримав у 2017 році звання Героя РФ.

Але західні розслідувачі дивляться ширше: за їхньою версією, ця участь означала координацію операцій, у яких російські війська та їхні союзники активно втручалися у громадянський конфлікт у Сирії. Деякі аналітики навіть вказували, що розвіддані ГРУ під керівництвом Алексєєва використовувалися для завдання ударів по медичних та цивільних об'єктах, що міжнародні правозахисні групи вже назвали військовими злочинами.

Чим тільки не займався

Війна в Україні стала для Алексєєва ключовим театром дій. За оцінкою незалежних розслідувачів, включаючи журналіста-розслідувача Христо Грозєва з Bellingcat, Алексєєв був під час міжнародних переговорів, зокрема щодо розблокування чорноморського зернового експорту в Стамбулі в 2022 році. Його супроводжували офіцери ГРУ, і це ясно говорило, що жодних мирних домовленостей не буде.

Також Володимира Алексєєва розслідувачі називають координатором ракетних та авіаударів по Україні, а також куратором «референдуму» на окупованій території Херсонської області, де мешканці нібито проголосували про «входження до складу Російської Федерації».

Одним із найбільш обговорюваних епізодів став статус Алексєєва як старшого представника на переговорах про бійців, які утримували завод «Азовсталь», у Маріуполі у 2022 році. Командир полку "Азов" Денис "Редіс" Прокопенко згадував, що Алексєєв гарантував дотримання Женевських конвенцій щодо військовополонених, але, як ми пам'ятаємо, ці обіцянки так і не були виконані.

«Алексєєв планував багато операцій по Україні, брав участь у них… Я не говоритиму, які саме, але одні з найзнаковіших. Практично немає подій, пов'язаних зі СВО та з Україною, якими не займався б Володимир Алексєєв», – написав у соцмережах екснардеп ВР України та зрадник Олег Царьов.

Особливий рахунок "Вагнера"

Є неприязнь до нього і у росіян. Так, колишній «польовий командир» донецьких бойовиків Ігор Гіркін прямо заявив, що Алекссєв причетний до вбивства іншого «командира» з так званої «ЛНР» – Олексія Мозгового.

Міжнародне невдоволення Алексєєвим почалося ще 2016-го, коли США ввели проти нього санкції за організацію «зловмисних кібератак» під час президентських виборів у США того ж року. Великобританія та ЄС звинувачують його в організації хімічної атаки із застосуванням «Новачка» в Солсбері у 2018 році, ціллю якої були російський подвійний агент Сергій Скрипаль та його дочка. Вони вижили, але британка, яка виявила «Новачок» у флаконі з духами, невдовзі померла від наслідків впливу нервово-паралітичної речовини.

Особливі рахунки з Алексєєвим були у найманців ПВК «Вагнер». Нагадаємо, 2023 року на чолі зі своїм лідером Євгеном Пригожиним вони вирушили «Маршем справедливості» до Москви через Ростов. Алексєєва було призначено переговорником з бунтівниками. Він записав відеозвернення із закликом до найманців «Вагнера» припинити наступ, що гурт і зробив.

Щоправда, дуже скоро Пригожин загинув в авіакатастрофі через вибух на борту, а Алексєєв продовжив збирати іншу ПВК – «Редут», оскільки у 2021 році між російською військовою розвідкою (ГРУ) та керівництвом ПВК «Вагнер» стався «розрив у відносинах», кульмінацією якого і став той самий заколот. ПВК «Редут» стала ключовою кремлівською ПВК під контролем російської військової розвідки, попрацювавши в Сирії, а потім і в Україні.

Власне першу фазу повномасштабного військового вторгнення в Україну розробляв саме Алексєєв і саме під «Редут». Як повідомляє видання The Insider, на чолі нової ПВК «Редут» стала довірена людина Алексєєва, якийсь Анатолій Каразій, начебто навіть родич.

«Редутівці» мали зіграти вирішальну роль у перші дні вторгнення. За словами одного з джерел The Insider, серед цих найманців була також група, яка мала вбити Володимира Зеленського в Києві в перші дні вторгнення. Сам Алексєєв мав організувати перехід влади до нових рук та вів переговори про це з українськими політиками.

Коли стало зрозуміло, що план зі штурмом Києва провалився, Пригожин запропонував Путіну свої послуги та отримав дозвіл вербувати зеків. Так дві ПВК, можна сказати, розійшлися як у морі кораблі.

Літній кілер без досвіду

Винними у замаху на Алексєєва 6 лютого відразу ж було призначено українців – традиційно, в РФ не обтяжують себе хоча б видимістю розслідування. Просто було оголошено, що стався терористичний напад, організований Україною, аби підірвати мирні переговори в Абу-Дабі між представниками Росії, України та США.

І всім зрозуміло, що Україні найменше потрібно щось підривати і найбільше потрібно закінчення війни. Та й докази «українського сліду» були безглузді: уродженець України (і водночас громадянин РФ) 66-річний Любомир Корба був організатором злочину, а 67-річний росіянин Віктор Васін – його посібник. Корба «був завербований у серпні 2025-го, пройшов стрілецьку підготовку на полігоні у Києві та перекинутий до Росії», – заявили у ФСБ.

Тобто на бойового офіцера спецназу, що пройшов кілька воєн, спускають кілера похилого віку, якого готували менше пів року лише на полігоні? І обіцяють йому за це, як стверджує та сама ФСБ, аж 30 тисяч доларів.

При цьому громадянина Росії спокійно впускають і випускають через український кордон, а оскільки прямих кордонів давно немає, його везли або через Білорусь, або через Латвію, а можливо, через Туреччину якусь.

А помічника йому українці знаходять серед співробітників компанії ФСБ, яка виробляє засоби стеження.

Сам Корба у минулому працював механізатором, дружив із Васіним багато років. До Росії приїжджав ще 2013 року. Віктор Васін – колишній офіцер, має за плечима Кемеровське училище зв'язку. Чому нахабні українці кілером «призначили» не його, який має досвід зі зброєю, а колишнього механізатора – бозна.

Ще одна їх співучасниця - Зінаїда Серебрицька, яка винайняла квартиру в будинку, де проживав генерал, була громадянкою України до 2020 року і носила прізвище Антонюк. Вона спромоглася виїхати з Росії на окуповані території України в Луганській області, і знайти її, уявіть собі, не можуть. У Дубаї знайти чоловіків змогли, а даму, обвішану соцмережами, не можуть - ось такий парадокс. Тим більше, що у зведеннях вона проходить як «виїхала на територію України», тобто навіть «нові регіони РФ» у ФСБ соромляться оголосити голосно.

Та й якого родимця кілерам було бігти в Дубай, який вже не раз екстрадував до РФ злочинців? Можна було разом із Зінаїдою в ту саму «Л/ДНР» втекти чи в ту ж Туреччину якусь, звідки переміститися ще подалі.

До речі, гонорар Корбі пропонували у криптовалюті, стверджують росіяни. Справді, чим ще заманити пенсіонера-механізатора – ну не стопкою готівки ж…

Відкладена відплата

Західні спецслужби, за даними The Washington Post, також сумніваються у причетності України до замаху. І наголошують: звинувачення Кремля без підтверджень можуть мати серйозні наслідки для дипломатичних зусиль.

До речі, багато хто побачив у цій історії банальний провал російських спецслужб. Хоча б тому, що замах стався, і виконавці встигли виїхати за кордон. Або тому, що «друга особа» у розвідці чомусь ходить без охорони. Або тому, що росіяни, незважаючи на загрози життю, погоджуються співпрацювати з українською розвідкою.

Алексєєва цілком могли усунути представники інших силових угруповань у самій Росії, незадоволені його куруванням ПВК, розподілом впливу чи минулою діяльністю – за переговори з Пригожиним, наприклад, у 2023 році та раптову загибель останнього. Помста подається холодною, відкладена відплата – все як у старих добрих бойовиках з неодмінно хорошим кінцем.

Але поки що українці з гіркою посмішкою дізнаються, що вони знову винні в черговому "негаразді" в Росії. «Після новин про такі події тільки й чекаєш, за скільки хвилин росіяни заявлять про «український слід». Зазвичай доби не минає, як з'являється умовна «візитка Яроша», – пишуть користувачі українського сегмента соцмереж.

Втім, офіційно Україна також заявила про свою непричетність.

- Ми не знаємо, що сталося з цим конкретним генералом – можливо, це було внутрішні російські розбірки, - заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у коментарі Reuters.